Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Справжнім тобі Святим Миколаєм-Чудотворем виступив у передноворічні дні київський бізнесмен Віктор Ничипорович М’ялик. Бо таки дивом є феномен простого хлопця, який зумів стати забезпеченою людиною, але не забув при цьому свою малу батьківщину і роками всіляко їй допомагає, віддаючи синівську десятину…

На розвиток рідного краю (сам родом із села Воронки) він не просто жертвує гроші. Меценат вкладає мільйони гривень у проекти, які не належать до сфери його бізнесових та економічних інтересів і однозначно є соціально спрямованими на благо усіх жителів Володимиреччини.

Серед наймасштабніших – постійна підтримка учасників АТО та демобілізованих; будівництво мостів через річку Стир та під’їзної дамби до них; ремонт ділянок дороги Володимирець-Воронки та від Старої Рафалівки до Більської Волі; дольова участь у ремонті центральної вулиці у Степангороді; будівництво дитячого майданчика у центрі Володимирця; матеріальна допомога на будівництво храмів по всій Україні, розміри якої обчислюються десятками і сотнями тисяч гривень; а ще допомога на ремонти шкіл, лікарень, дитячих будинків, книговидавничі проекти, фінансові допомоги погорільцям, тяжкохворим та іншим, які зверталися до нього в останній надії на підтримку.

Але розкажемо про подарунки Віктора М’ялика до Дня Святого Миколая.

– У нашій школі нам вчитися дуже подобається, бо тут комфортно і затишно, – розповідає Світлана Дяк, учениця 11 класу Володимирецької школи № 1. – Але взимку у класах буває іноді доволі холодно, бо вікна старі, не тримають тепло. Тож ми усі, і учні, і вчителі, щиро-щиро вдячні Віктору Нечипоровичу за те, що він нам поміняв вікна на сучасні енергозберігаючі. Тепер у класах світло і затишно, а ми будемо сидіти за партами без верхнього одягу. І навіть у люті морози, які ще тріщатимуть за вікнами, ми з вдячністю і теплотою згадуватимемо нашого мецената Віктора М’ялика за безкорисливу доброту і самі братимемо з нього приклад. Нехай береже його Бог. Адже добро – це бумеранг, який повертається.

 – Такі, які Віктор М’ялик, міняють ставлення людей до благодійництва і меценатства, – дружно додають Лариса Сергіївна Бедик, учитель географії, та Наталія Мусіївна Нестерчук, бібліотекар шкільної бібліотеки. – Він замінив нам у школі 40 вікон, а ми вирішили своїми силами назбирати на заміну 3 вікон ще й у бібліотеці, де завжди багато відвідувачів. Та Віктор Ничипорович замінив засвої кошти і їх, хоч і так уже потратив на нашу школу більше 200 тисяч гривень. І це сьогодні, у непрості часи, коли бізнесмени бережуть кожну копійчину, побоюючись інфляцій і стрибків валют. От з кого треба нашим мільйонерам брати приклад! Побільше б таких людей і в районі, і в державі – тоді і країна швидше стала б європейською.

До слова, на допомогу трьом школам тільки нашого району Віктор М’ялик лише за осінь 2015 року витратив більше 350 тисяч гривень. А ще він привіз фінансову допомогу 16 онкохворим дітям з нашого району (кожному по 3 тисячі гривень) та новорічні подарунки.

 – Я вкладаю гроші у подібні соціальні проекти по всій Україні, але не забуваю і про рідний край, – розказує Віктор М’ялик. – Кожен приїзд на батьківщину обходиться

для мого бізнесу мінімум у 250 тисяч гривень.

 – А все тому, що я не вмію відмовляти, – сміється бізнесмен. – Та гроші – ніщо у порівнянні із вдячними посмішками дітвори і теплою вдячністю людей. Бог дає мені можливість заробити, але й накладає обов’язок допомагати ближньому, не закривати від них своє серце і ніколи не відмовляти у допомозі. Оце найдорожче в житті. Бажаю і вам, діти, творити у житті побільше добра.

Нехай вас Бог благословляє!

Сергій СКІБЧИК .

Фото автора