Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

         Володимире Івановичу, в сучасних українських керівників є така традиція – підсумовувати роботу за сто днів перебування на посаді, за півроку, рік, а, коли поталанить, то і за кілька років. Чи маєте що конкретного сказати громаді за шість місяців головування у Володимирецькій райдержадміністрації?

          Так, дійсно, днями минуло півроку з дня призначення мене головою РДА.  Скажу відверто, ці шість місяців здались мені як кілька років. Не тому, що робота фізично чи морально важка, однак постійно присутнє  хвилювання за те, щоб не випустити з поля зору вирішення якесь питання. Їх надзвичайно  багато. Кількість розпоряджень, у порівнянні з минулим роком, зросла удвічі. Така ж ситуація в офіційному листуванні.

Одним із основних своїх завдань вважаю прозору роботу органів держаної влади та системне інформування громадськості. Як ви вже, мабуть, помітили, ми активізували роботу щодо інформування населення про щоденні події в РДА на сторінках «Володимирецького вісника», на сайті polissya.net. Найближчим часом плануємо запустити у дію офіційний сайт Володимирецької РДА - volodrda.gov.ua (зараз існує лише сторінка на сайті Рівненської ОДА). Буде  запроваджено зворотній зв’язок із населенням району за  допомогою форумів, коментарів, опитувань та петицій. Це стало можливим завдяки прийняттю на роботу в РДА спеціалістів з програмного забезпечення та із зв’язків з громадськістю. До цього ці посади довго залишались вакантними. Буду вдячний читачам  за пропозиції чи запитання щодо життєдіяльності Володимиреччини.

Як я вже згадував у попередньому  інтерв’ю,  невирішеними залишаються проблеми нелегального видобутку бурштину, недобудована поліклініка і стан доріг. В основному, нам вдалося призупинити  незаконне бурштинокопання, таким чином - зберегти сотні гектарів лісів та полів, а основне - зберегти ще й природні поклади «сонячного каменю», ціна на який значно занижена і з часом лише зростатиме, оскільки його поклади у світі не безмежні. Тепер слово за народними депутатами, які мають прийняти закон про спрощену систему видобутку бурштину.

Щодо районної поліклініки, то, як ми вже інформували, кошти, передбачені на соціальний розвиток  зони спостереження РАЕС, вже надходять на рахунок у держказначействі. Відповідна документація нами підготовлена і затверджена, тому можу запевнити громадськість: в районній поліклініці найближчим часом ремонт і облаштування прилеглої території завершиться. Крім цього, за кошти Державного фонду регіонального розвитку, а це близько 16 млн. грн., на листопад-грудень заплановано придбання сучасного медичного обладнання.

Щодо доріг, то  вони дійсно у жахливому стані. Незважаючи на економічні труднощі, за останні півроку нам вдалося відремонтувати вулицю Залізничну в Рафалівці, провести ямковий ремонт частини дороги Більська Воля-Рудка-Біле озеро, якісно і недорого відремонтовано автошлях Полиці-Рафалівка-Суховоля-Володимирець та в самому Володимирці, струменевим способом. Більшість робіт проводились ДП «Рівнеоблавтодор». Заручившись підтримкою керівника цього підприємства, Володимира Квачука, я поставив собі основне завдання: відремонтувати один із найголовніших і найпотрібніших автошляхів, що з’єднує райцентр із обласним центром і проходить через Антонівку, дає змогу «зекономити» до 30 км відстані та 30 хвилин часу у порівнянні із дорогою через Рафалівку. А це той безцінний час, який  вкрай необхідний для термінового доправлення хворого у лікарню, для оперативного реагування служби порятунку, врешті - це економія коштів та пального, які витрачають перевізники, постачальники та усі жителі району. Проблема складна. Згадайте, коли востаннє ремонтувалась ця автодорога, не враховуючи посипання щебенем? Може з п’ять років тому, а може і раніше. Вартість ремонту цієї частини автошляху складає мільйони гривень. Але, попри усе, ми вже розпочали роботи на цій ділянці дороги із латання ямок. Це стало можливим завдяки активній позиції нашого земляка Володимира Квачука та розумінню з боку керівництва облдержадміністрації в особі голови Віталія Чугуннікова.  Якби упродовж останнього десятиліття хоч якісь кошти витрачались на дороги, то вони не були б у такому запущеному стані.

-            У вас дійсно багато обов’язків як у голови райдержадміністрації, та є ще й інші – як голови великої родини. Якщо бути самокритичним, чи не стали ви, через завантаженість на роботі, менше приділяти уваги рідним та близьким? Чому про це запитую? Бо усі у Володимирці знають вас як зразкового сім’янина, порядного компаньйона, людину  сильної віри.

-            На жаль, Світлано, ви маєте рацію… Дійсно, часу для найрідніших стало помітно менше. Тому я щиро вдячний своїй дружині Лесі, яка мене всіляко підтримує, робить усе для того, щоб мені комфортно працювалось. Попри завантаженість, намагаюсь все ж таки знаходити час і для сім’ї, і для щотижневого відвідування  стареньких батьків, ну і, звичайно, для Богослужіння.

-            Вам, як і Президенту Петру Порошенку, випало бути головними, кожен на своєму рівні, у складний, воєнний час. Що робиться для фронту, для перемоги?

-            В районі робиться все, щоб був мир. Напевно, це сьогодні найбажаніше слово для кожного українця. Тільки у мирі ми зможемо зростати економічно, залучати інвестиції, проводити реформи, боротися з корупцією, будувати дороги та поліклініки, таким чином підвищуючи якість життя населення. В першу чергу цей мир досягнуто завдяки дипломатичним зусиллям Президента Петра   Порошенка і його команди, а також кожного українця, кожного з нас. Щиро вдячний всім нашим землякам, котрі із зброєю в руках захищають  наш мир і спокій на Донбасі. Дякую нашим волонтерам, які і вдень, і вночі працюють на те, щоб бійці АТО відчували себе потрібними суспільству. Спасибі усім небайдужим землякам, котрі  допомагають армії.

-            В Україні триває процес децентралізації, тобто передачі значних повноважень від центральної, київської влади, на місця, у малі громади. Як саме планується «перекроїти» адміністративну карту Володимиреччини після проведення реформи? Чула, у цьому питанні виникли певні непорозуміння з містом Кузнецовськ, яке вважає себе потужнішим адмінцентром, і планує об»єднати навколо себе дванадцять сіл у радіусі 25 кілометрів?

-            На тему об’єднання територіальних громад є досить багато інформації, тому, щоб не повторюватись, нагадаю: закон акцентує увагу саме на добровільному об’єднанні, тому ми не плануємо «перекроїти» чи «приєднати» села району. Наше завдання - максимально донести інформацію до населення, надати пропозиції, допомогти з вибором, але визначатись як і з ким об’єднуватись будуть виключно самі громади. Після широкого обговорення з громадськістю, районною робочою групою було розроблено, а в подальшому - затверджено облрадою перспективний план, згідно якого з Кузнецовськом мали об’єднатися громади Заболотівської, Старорафалівської та Сопачівської сільрад. Головну і конструктивну позицію в цьому об’єднанні, звичайно, мав мати один із центрів – м.Кузнецовськ. Але, незважаючи на таке рішення, прийняте ще у квітні,  і достатній час для об’єднання, цього так і не сталось… Чого не скажеш про сусідній, Сарненський район, де створено Клесівську громаду, а вибори відбудуться за новою системою. Одна справа говорити про об’єднання, інша – дійсно щось для цього робити. Кузнецовську, для початку, треба було б об’єднатись хоча б із Заболотям, показати переваги на власному прикладі, а в подальшому пропонувати іншим. Бо як показує досвід Польщі, процес об’єднання громад триває упродовж багатьох років.

-            Кожен керівник на новій посаді зустрічає чимало труднощів, зокрема – спротив підлеглих, котрі звикли працювати «по старінкє», тобто так, як було зручно попередньому очільнику. Чи вдалось вам знайти спільну мову з апаратом райдержадміністрації, налагодити співпрацю з районною радою? Які нові призначення зробили за ці півроку і чому?

-            Це дуже делікатне запитання, бо за кожною посадою стоїть людина, її сім’я, доля, бо усі ми, перш за все – вразливі, звичайні люди. Саме тому з персоналом працюю обережно, рішення приймаю виважено. Звичайно, мені потрібні люди із новим мисленням,  новим баченням, не зацикленим на «а що мені за те буде?». Складність полягає у тому, що рядовий службовець отримує мінімальну заробітну платню, і досить часто звичайний продавець чи прибиральниця заробляють більше. Хоча й цілком усвідомлюю, що більшість жителів району і того не мають… За півроку зробив певні кадрові призначення, якими  цілком задоволений. Ці люди практично без адаптації включилися в роботу і вже є позитивні результати. В першу чергу це стосується моїх заступників - Анатолія Рижого та Наталії Ковальчук, працівників апарату та структурних підрозділів. Для початку даю шанс людині проявити себе, довести профпридатність, адаптуватися, а тоді приймаю рішення.

Щодо співпраці з районною радою - не бачу у цьому питанні жодних  проблем, оскільки я сам є депутатом районної ради, тож знаю колег не один рік, вдячний їм і особисто голові Василю Ковеньку за те, що взяли на себе управління в нелегкий час,   разом із попередніми головами РДА підтримували порядок у районі.

-            Дещо провокаційне запитання: чи боїтесь результатів виборів? Як вони можуть вплинути на життя громади району?

-            Як на мене, трохи дивне запитання… Чому я маю боятися вибору земляків, жителів Володимиреччини? Наше завдання - виконувати свою роботу належним чином, а виборців - оцінити  роботу депутатів. І не тільки роботу, але й їх плани на майбутнє, нові ідеї розвитку району. А планів у нас чимало: проведення ремонту доріг, першочергово - на ділянці Володимирець-Городець, проведення реформ, зокрема територіальної та медичної, тобто поступовий перехід на європейський рівень місцевого самоврядування, медичних послуг. Населення необхідно забезпечити новим устаткуванням в амбулаторіях, надавати йому якісні  соціальні послуги, зокрема субсидії. Незабаром - створення поліції,  залучення інвесторів щодо видобутку корисних копалин, зокрема базальту та міді,  із вирощування сільськогосподарських рослин, зокрема - на території Любахівської та Лозківської сільрад. А ще - залучення коштів Світового банку для впровадження проектів із розвитку громад  і багато-багато іншого. Яким би неочікуваним не був вибір жителів Володимиреччини, я впевнений: депутати майбутньої районної ради будуть патріотами рідного краю, працюватимуть на благо громади. Головне, щоб було якомога більше нових, не пов’язаних із попередньою владою людей, із новим баченням і бажанням змінювати і змінюватись самим.

-            Дякую вам, Володимире Івановичу, за відверту розмову, за те, що поділились  думками, планами на майбутнє. Нехай майбутнє буде в усіх нас мирним!

Світлана ФЕДОНЮК