Авторизація

HomeНаше життяЗустрічі для васТа еліта, яку ми маємо сьогодні у владі, вихована на антиукраїнських цінностях: мовознавець Юрій Шевчук

Та еліта, яку ми маємо сьогодні у владі, вихована на антиукраїнських цінностях: мовознавець Юрій Шевчук

( 1 Vote )

Спілкуючись з цікавими людьми, вкотре переконуюся, наскільки багата Володимиреччина на талановитих особистостей, які досягли успіху у різних сферах діяльності. Одним із них є відомий у світі мовознавець, кандидат філологічних наук, уродженець Володимирця – Юрій Шевчук.

Саме йому належить переклад “Історії України” Ореста Субтельного, за якою вчилася вся Україна, та підручник Beginner’s Ukrainian with Interactive Online Workbook («Українська для початківців»), за яким викладають українську мову в багатьох університетах США та Канади.

З 1990 до 2012 викладав українську в Літній школі Гарвардського університету.

 Нині мовознавець проживає у Нью-Йорку (США), викладає українську мову в Колумбійському та Єльському університетах. Проте не забуває про батьківщину. В Україну навідується щороку, аби побачити рідних та друзів.

Днями член Американської асоціації славістичних досліджень та Американської асоціації викладачів слов’янських і східноєвропейських мов завітав в гості у Володимирецький краєзнавчий музей.

Про двомовність, літературу, ситуацію на сході – в інтерв’ю з Ю. ШЕВЧУКОМ.

-            Що змусило вас емігрувати за кордон?

- Я не вважаю і ніколи не вважав, що емігрував, тому що еміграція передбачає розрив зв’язків з однією країною і вкорінення в іншій країні. Я  ці зв’язки не розірвав. Можу впевнено сказати, що з кожним роком вони навпаки міцніші. Все, що я роблю в Торонто або ж в Нью-Йорку, без зайвої патетики я роблю з думкою про Україну. А лишитись в США  мене змусило, напевно, відчуття того, що в Україні я не зможу реалізувати себе повністю, відкрити свій потенціал.

- Чим відрізняється та Україна, з якої ви виїжджали, від тієї, яка є зараз?

- Тоді українці, за малим винятком, не усвідомлювали себе як нація. Зараз це усвідомлення виникає в більшості, хоча, на жаль, не в усіх. Тоді Україна мала цілком тоталітарну ментальність. Вона, насамперед, виражалася в тому, що люди як діти сподівалися, що хтось за них зробить те, що їм необхідно було зробити – керівнику на роботі, політику, міністру чи президенту – в країні. Зараз я бачу, що люди дедалі більше покладаються на власні сили, перестають бути інфантильними, беруть на себе відповідальність за власне життя. І це дуже добре.

-             Що ви можете сказати про теперішній літературний простір України? Чи не здається вам, що багато сучасних молодих письменників і поетів спотворюють його, насичуючи свою творчість примітивізмом, брутальними сценами та нецензурною лексикою?

- Український простір, як не дивно, звужується. Він дедалі більше функціонує поза зв’язком із кінематографом, ЗМІ і дедалі більше виявляється в гетто, в резервації. З іншого боку, він «розкований». Немає сьогодні заборон щодо вживання певної лексики або ж висвітлення певних тем. Кожен автор може висловити свою думку в будь-якому обсязі. Проблема в тому, що українська література дедалі більше ізолюється від свого власного потенційного читача, робиться гостею у власній хаті, зрештою, так само, як і українська мова, якою вона створюється.

-             Кому ви надаєте перевагу з українських авторів?

- Я взагалі не маю як такого яскраво вираженого улюбленця. З сучасних авторів мені подобається Юрій Андрухович, особливо його рання проза, Юрій Винничук. Цікава поезія Сергія Жадана. А взагалі, як і всі українці, які читають літературу, щоразу відкриваю для себе щось нове, читаючи письменників «Розстріляного Відродження»  приміром,  Валер’яна Підмогильного, Майкла Йогансена.

- Чому, на вашу думку, в Україні після розвалу СРСР досі триває насаджування російської мови як чинника роз’єднання?

- Тому, що Україна не має національної еліти. Натомість та еліта, яку ми маємо сьогодні у владі, вихована на антиукраїнських цінностях. Вона схиляється перед цінностями російської культури. А російська культура майже завжди дивиться на українську як на меншовартісну. Російська культура – культура расистів. Тому расизм так чи інакше закамуфльований, часто за вишиванками, за різними поверховими, а не глибинними, посутніми виявами українськості. Уже майже чверть сторіччя російська культура, ідеологія, цінності й смисли визначають філософію і політичну стратегію кожного без винятку уряду в Києві.  Ця філософська стратегія є, на жаль, антиукраїнською.

-             Фактично в Україні існує двомовність. До чого вона може призвести?

- Немає двомовності в Україні. Це міф! Двомовність передбачає знання двох мов людиною чи спільнотою. А в Україні кожен українець є двомовцем, бо володіє і російською. 95% російськомовців українською мовою взагалі не володіють. Тому українську двомовність варто називати колоніальною. Адже це двомовність раба і одномовність рабовласника. Робити вигляд, наче те, що називається в Україні «двомовністю», є прогресивним станом речей, і означає – виправдовувати приниження, мовну і культурну дискримінацію величезної більшості громадян України. Не забуваймо, що в останньому переписі населення 67% громадян України назвали українську рідною мовою. Так от всі вони позбавлені українського телебачення, і радіо,  в якому не було б місця російській мові, кінематографа, преси. Цих людей щодня культурно бруталізують, насаджуючи їм замість багатої, живої і привабливої української суміш двох мов, суржик, який розумово і культурно дебілізує українців. Така політика призвела до того, що сьогодні ціле покоління  не володіє літературною українською мовою, не здатне висловлюватися нею так, як у Росії це роблять росіяни, в Польщі поляки, у Франції французи і т.д.

- У ЗМІ сьогодні дуже мало справжнього українського продукту. Які заходи повинна вживати влада, щоб попередити культурне зубожіння?

- Перше, що варто зробити, на мою думку, – це заборонити змішування української з російською. Змішування цих двох мов – це потужний чинник, що веде до деградації мови, культури, науки і шкільництва.

-             «Мовна шизофренія». Чи доцільно говорити про це явище після Майдану, коли багато людей почали переходити на українську мову?

- Після подій на Майдані, навпаки, посилилася політика «мовної шизофренії». Найпопулярніші передачі сьогодні усі без винятку «мовно-шизофренічні». Те саме стосується українського кінематографу. Русифікатори,  починаючи від Президента України Петра Порошенка, виправдовують свою політику мовної шизофренії тим, що «Україну можна не менше любити російською мовою, як українською». Тобто, сьогодні відбувається своєрідна маніпуляція. Створена вона для того, щоб виправдати знищення української мови і українства як такого.

-             На вашу думку, чим закінчиться війна на Сході?

- Я вважаю, що війна на сході – вияв боротьби, яка не матиме кінця до тих пір, доки українці всі до одного не усвідомлять себе нацією зі своєю мовою, культурою, зі своїми, а не позиченими цінностями. Важливо пам’ятати, на мою думку, що війна на сході – це лише частина (хоч і дуже драматична, дуже трагічна) значно більшої війни. Ця остання почалася не вчора, вона почалася в середині XVII століття. Це війна української цивілізації проти московської. Варто зазначити, що ця війна точиться не лише на фронті, а, насамперед, у царині ідей, цінностей, культури, і, що найважливіше, – мови. Історія світу знає багато випадків, коли нація, зазнавши військової поразки, згодом відроджувалася і ставала вільною. А все через те, що зберігала власну культуру і мову.

Поразка на культурному і мовному фронті завжди вела до смерті нації. Про це завжди варто пам’ятати.

Спілкувалася Ольга ПЕШКО.

 

Для довідки: Народився і виріс  Юрій у Володимирці. Тут закінчив і середню освіту. Пізніше вступив до Київського університету на факультет романо-германської філології (перекладацьке відділення), потім – аспірантура, захист кандидатської дисертації. За розподілом потрапив до Рівного в Інститут інженерів водного господарства, де п’ять років викладав англійську на кафедрі іноземних мов. Через деякий час поїхав до Нью-Йорку, там поступив в університет “Нова школа суспільних досліджень” на зовсім на іншу спеціальність – політологію. Провчився сім років, закінчив магістратуру зі спеціальностей “порівняльна політологія та американський уряд”.

 У 1999 році Юрій переїздить до Канади, працює перекладачем з української, польської та російської. У 2004 р. дістає запрошення на посаду лектора української мови та культури в Колумбійському університеті в Нью-Йорку, що належить до десятки найпрестижніших у світі.

Засновник і директор Українського кіноклубу Колумбійського університету, єдиного поза межами України постійного форуму українського кінематографа. Читає лекції і показує українські фільми в провідних університетах світу, в таких як Гарвард, Єйль, Стенфорд (США), Торонтонський та Маꥳльський університети (Канада), Міланський, Римський, Неаполітанський (Італія) Ґранадський університет (Іспанія), Ґрайсвальдський (Німеччина), Кембриджський (Велика Британія)

 

Коментарі   

 
+4 # Соломія 28.08.2015, 13:21
Наснаги Вам Юрію, шкода, що освідченні і розумні люди не залишаються на малій Батьківщині.
Відповісти
 
 
+10 # Гість 29.08.2015, 10:58
Час від часу моніторю новини "Полісся нет" і цікаво читати думки-відгуки до статей.Але "господиня" Соломія вже "дістала" своїми знаннями у всіх сферах природи,політик и,економіки та бізнесу, не знаючи правопису. Обсрусолила Мялика, професіоналізм міліції, редакцію сайта,лікарів і т.п. А що там з грантами по "дендропарку" для дітей? Стільки ж ввізжала (і площу сказали, кому належить також)? Поввізжала і перекючилася ввізжати по інших статтях. Тітко, ввізжи з сусідкою на вулиці, бо хоч видно лице і чути голос. "ДісталА" - є така програма на "1+1"
Відповісти
 
 
-1 # Соломія 30.08.2015, 22:06
Дякую, що я в центрі уваги. Саме головне, що я не залишаюсь непоміченою. :lol:
Юрієм Шевчуком дійсно захоплююсь. І шкода що його вчителка англійської виїхала з Володимирця, а то ще б може підготовила б таких спеціалістів.
А щожо гранту, так я чекаю фотографій. Так ніхто мені їх поки не прислав :sad:
Відповісти
 
 
0 # Гість 31.08.2015, 20:26
яка вчителька, та що казали вивчити напамять текст про лондон ???? написаний нашими укр літерами
Відповісти
 
 
+2 # Соломія 01.09.2015, 12:00
Вчителька яка готувала Шевчука до вступу позаурочний час (знаю від нього самого) була до речі душе професійна, мене вона нажаль не вчила. Та знаю, що про неї всі відгукуються дуже добре. Готувала його до вступу Зищук Тетяна Григорівна (по-батькові можу і путати). І мені цікаво, як би він вступив до найпрестижнішог о вузу без хорошої підготовки в школі.
Відповісти
 
 
0 # Соломія 30.08.2015, 22:28
А про лікарню я нічого не писала, це наклеп. Медицину я люблю, бо сама в ній працюю. :-*
Відповісти
 
 
0 # Соломія 30.08.2015, 22:43
А взагалі, рік тому, я вела актривну інформаційну боротьбу на теренах інтернету з прихильниками "русского мира". Так ось тут, я відчуваю себе так само, так ніби я переписуюсь не з земляками, а з "Путинприйди". Вони теж, коли не можуть апелювати, переходять на особистості, намагаються образити, принизити. Ох що мені тільки не писали, навіть вираховували моїх родичів і писали ним, що в них руки довгі і вони мене викрадуть, а мені писали, що викрадуть моїх родичів. Так що мене ваше висовоукраїнськ е і орфографічно правильне "візжи" не зачіпає. :P
Відповісти
 
 
+4 # Гість 30.08.2015, 16:23
Я ж казав,що вона бісова баба навіження.А Ви мені не вірите. :sad:
Відповісти
 
 
+3 # Гість 31.08.2015, 09:58
А на мою думку, Соломія відкрито говорить про те, що всі думають, та бояться озвучити. :oops:
Відповісти
 
 
+9 # Гість 31.08.2015, 13:37
"Господиня" Соломія відкрито говорить - це ТАК - під придуманим ім'ям (чоловік чи жінка?), а не під своїм і на публіку. А що ж толкового вона говорить?? - то критикує, то жаліє, то шкодує, то вчить, то чекає якісь фотки на виграш "гранту" на дитячий "дендропарк". Найпростіше на принесеному до зірок летіти. Хай вона краще розкаже про досягнуті результати у своєму житті.
Відповісти
 
 
-1 # Гість 31.08.2015, 13:38
А на рахунок ""ввізжи" не зачіпає" - то ЗАЧЕПИЛО,бо з 23:06 по 23:43 30.08.написала аж три відгуки-оправда ння на те, що людина висловила свою думку (вона ж мала на це право - чи не так, СОЛОМІЄ?) І дітей не треба спати вкладати і чоловіку вечеряти давати в такий час - все строчить????
Чи у вас комп'ютер з'явився на робочому місці? То требе запитати у мед. керівників (ви ж з медицини?), кому з працівників для виконання функціональних обов'язків вони надали комп'ютер, а він в робочий час сидить і строчить, строчить..І доречі,зразу схоже, що ви вели інформаційну війну в інтернеті (самі призналися) - бо про любу людину, про яку оповідається в статтях ви сприймаєте як ОПОНЕНТА.....по пахує ТРОЙЛЯЛЯМИ...
Люди, які реально щось роблять та допомагають (коли ціллю є не самопіар), ніколи не будуть витрачати свій час на критику-розсусо лювання по різних статтях сайту.
"Караван идет, а собака лает" ...І схоже "Караван не один или не знаю какой из них мой"
Відповісти
 
 
-4 # Соломія 01.09.2015, 12:01
Вам дружина вечерю подає в 23.00? І діти Ваші ще не в ліжках? Мені Вас шкода.
Відповісти
 
 
+3 # Гість 01.09.2015, 13:42
Так,дає о 23.00,коли вже діти в ліжках.А Вам,дивлячись на кількість коментарів,то ніколи цм займатись. :P
Відповісти
 
 
+2 # Гість 01.09.2015, 18:09
Гарна стаття! Цікаво було б почитати відгуки про її актуальність, а не дріб"язкові розборки всіляких дзявкунів. Сьогодні їхав володимирецькою маршруткою - так одна руская попса, а вивіски в торгівлі? То "Уюти", То "Анюти"...
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 55 гостей на сайті