Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Актуальне інтерв’ю з головою Володимирецької РДА у розмові із Сергієм СКІБЧИКОМ

– Володимире Івановичу, минуло 100 днів, як ви очолили Володимирецьку райдержадміністрацію. Як самі оцінюєте, наскільки плідними вони стали?

– Не важливо, як я оцінюю свою діяльність, набагато важливіше як оцінює її громада району. Я лише можу окреслити те, над чим ми працювали і чого досягнули. Не хочу розпочинати із критики попередників, але проблеми, що маємо вирішити спільно з’явились не сьогодні, і не вчора, а накопичувались роками.

– Ваш попередник, беручись до роботи, окреслив три ключових питання, над якими мав працювати: легалізація бурштину, завершення реконструкції райполіклініки та ремонт доріг. Якщо бути відвертим, то й справді хоч якихось подвижок у вирішенні цих питань чекають люди. Як ви прокоментуєте останні «бурштинові розбірки» в районі? Що можна і треба владі на місцях робити до легалізації бурштиновидобутку, щоб хоч призупинити цей кримінальний бізнес?

– Усі проблемні питання важливі, бо питання відсутності електропостачання в новобудові чи надання соціальної допомоги не менш важливі для окремих жителів району. Відмінність в тому, що озвучені Вами питання хвилюють, мабуть, кожного. Тому про них детальніше.

Щодо незаконного видобутку бурштину. Ситуація, що склалася на сьогодні в районі, є наслідком ігнорування практично усіма гілками влади цієї проблеми. Врегульовувати це питання необхідно було ще коли 2-3 «старателі» лопатами видобували бурштин. Ще десяток років назад слід було прийняти спрощений механізм видобутку цих корисних копалин, який наразі пройшов перше читання. Чого кажу «спрощений»? Тому, що ряд законів, які регулюють цей вид діяльності, діють в державі; доказом цьому в нашому районі працює підприємство, що законно промислово видобуває сонячний камінь. Але для отримання відповідної ліцензії та дозволів (з урахуванням бюрократичної системи) потрібно років 5-7 і немалий стартовий капітал. Тому потрібно прийняти відповідний закон європейського стандарту, коли суб’єкт пише заяву на отримання дозволу, сплачує відповідну суму за певний період, забезпечує чіткий порядок видобутку на вказаній ділянці і отримує відповідний дозвіл (ліцензію). Після чого відповідні органи слідкують за належним виконанням робіт і сплаті коштів та в разі порушень негайно скасовують ліцензію. Все просто. Після цього всі «бурштинові розбірки» припинилися б, а головне – припинилося б знищення лісів, полів, родючих ґрунтів.

– Про поліклініку – чи закінчать її реконструкцію до кінця року?

– Найбільший прогрес намітився у вирішенні саме цього питання. Його складність полягає в тому, що не можна допустити недофінансування даного проекту (загальна сума недофінансованості близько 27 млн. грн.). Адже в разі незавершення будівництва, враховуючи інфляційні процеси, сума в наступному році може зрости в рази, і ми отримаємо довгобуд із постійним фінансуванням. Для цього спільно із керівництвом ЦРЛ проведена відповідна робота, яка дала певний результат. Із 110 млн. грн. державного фонду регіонального розвитку, спрямованого на Рівненську область, майже 1/7 частину, а саме 16 млн. грн., буде спрямовано на незавершене будівництво поліклініки. Крім зазначеної суми, планується виділити на реконструкцію ще 6,5 млн. грн. із так званої «субвенції для зони спостереження».

Складність спрямування даних коштів на капремонт поліклініки полягає в тому, що першочерговість спрямування передбачена на об’єкти, пов’язані із спорудами цивільного захисту (хоч і в самій поліклініці передбачено протирадіаційне укриття). Крім цього, до кінця року очікуємо обласну частку тієї ж «субвенції для зони спостереження» в сумі орієнтовно до 3 млн. грн.; решту суми – приблизно 2 млн. грн. – планується надати із місцевого районного бюджету на умовах співфінансування.

Таким чином, до кінця року планується ввести в експлуатацію даний об’єкт, хоч і маємо небагато часу. Але в основному ремонтні роботи виконано, залишилось незначна частина ремонту, придбання дороговартісного обладнання та облаштування прилеглої території.

– Що можна сказати про ремонт доріг у районі та підготовку їх до зими? Літо в екваторі, і якщо зима буде сніжною, то окрім ям та вибоїв постане питання розчистки доріг від снігу…

– Щодо доріг. Це болюче питання, на жаль, не просто вирішити. Складність полягає в тому, що функції управління автошляхами та замовником усіх робіт являється Служба автомобільних доріг (далі – САД) в Рівненській області, що підпорядкована Державному агенству автомобільних доріг України. Із позитивгого моменту скажу, що нам вперше вдалося запросити керівника САД в Рівненській області до нашого району і навіть показати стан автомобільних доріг району, в тому числі дорогу від Більської Волі до Городка. Крім цього, Володимирецька РДА постійно звертається із листами-проханнями провести капітальні та ямкові ремонти автошляхів району. На жаль, відповіді одні і ті ж: немає коштів.

 Як позитив ще хочу зазначити, що на території району за державний кошт проводиться незначний ремонт дороги від Володимирця до Полиць. А місцеві меценати і громади фінансують ремонт доріг в таких сільських радах, як Воронківська, Каноницька, Озерецька, Більськовільська та ін. До того ж, на території Володимирця теж ремонтується дорожнє покриття, де замовником виступає селищна рада.

Щодо підготовки до зими, то Володимирецькою РДА проводяться заходи, зокрема створюється запас паливно-мастильних матеріалів, укладаються договори із власниками снігоочисної техніки (незалежно від форми власності) про надання відповідних послуг в осінньо-зимовий період.

– Останнім часом жваві розмови точаться довкола адмінреформи в районі. Що варто пам’ятати людям, приймаючи рішення про об’єднання? На ваш погляд, чи ефективною є децентралізація на районному рівні? Наскільки вдається скоротити дотаційну залежність сільських бюджетів завдяки тому, що більшість податків лишаються на місцях?

– Так, дійсно, сьогодні ми перебуваємо напередодні великих (якщо не грандіозних) змін, а будь-які зміни насторожують, якщо вони ще й супроводжуються недостатнім інформаційним забезпеченням. Ми з вами стали на європейський шлях розвитку, не тільки тому, що там краще, і не тому, що рівень розвитку вищий, а тому, що там порядок. Порядок в усьому: в законодавстві, в наданні послуг, і підприємницькій діяльності, в інвестиціях, в правопорядку і т.д. Мені, як і вам, вже набридло жити в бардаку, в анархії, де правий той, хто має «бабло», де все вирішує не закон, а суддя.

Тому, на моє глибоке переконання, нам треба будувати систему місцевого самоуправління під чітким і зрозумілим державним наглядом. Практично все управління і фінансування має передаватися на місця і вже громада вирішує, на що витрачати: на дороги чи парк, на школу чи водопостачання, на очисні чи на поліклініку.

Скажете, звідки гроші? Повернемося до польського прикладу. Громада має дохід від місцевих податків, плати за землі та нерухомість, державне фінансування освіти, державне фінансування за природні ресурси (ліс, корисні копалини і т.д.) Крім цього, фонди Європейського Союзу готові на умовах співфінансування вкладати кошти в дороги, туристичний бізнес, інфраструктуру. Чому зараз не вкладають? Тому, що досвід показує: гроші можна вкладати у громади, бо в державній казні вони витрачаються, м’яко кажучи, неефективно.

Більшість жителів нашого краю погоджуються, що потрібно змінювати адміністративно-територіальний устрій; розбіжності виникають в питанні визначення адмінцентру. На мою думку, на це впливає людський фактор: хтось не хоче втратити роботу, хтось не знаходить спільної думки із жителями сусіднього села, а хтось навмисно необдумано заявляє: «ото скоро вас до нас приєднають, тоді ми будемо керувати». Багато чую думок, що не потрібно саме добровільне об’єднання, а слід розробити план і поставити громади до відома (тобто перед фактом). Вважаю це грубою помилкою, оскільки це суперечить принципу об’єднання, в т.ч. і європейському досвіду. Цілком усвідомлюю, що з принципом «добровільності» це займе більше часу, але і помилок буде менше. Європейський Союз налічує 28 країн, і для прийняття рішень Ради ЄС необхідна «подвійна більшість», тобто більшість у 55% країн членів, що налічує 65% населення. Крім того, рішення проходять ратифікацію у парламентах кожної країни-члена. Такий принцип складний у прийнятті рішень, він супроводжується складними переговорними процесами, способом компромісних рішень, але в кінцевому результаті мають результат, який сприймається усіма і скасуванню не підлягає.

Звертаючись до громад, я хотів би, щоб під час прийняття рішень не відбулося недооцінки можливостей і потужностей громад. Повірте: ми маємо на Поліссі і людські ресурси (наш працьовитий люд, в т.ч. інтелектуальний, який іде вчитись у ВУЗи і часто не повертається назад через безперспективність), і природні (ліси, річки, озера, землю, бурштин, базальт, торф, пісок, глину, мідь та ін.), і географічне розміщення (близькість до кордону з Євросоюзом і Білоруссю), і величезний природно-заповідний фонд (для розвитку туристичного бізнесу), і велике підприємство «Рівненська АЕС». Все це дає надію і сподівання на краще майбутнє, головне – управляти цими багатствами потрібно нам самим, а не запрошувати «інтелект» з міста. З цією метою за погодженням із головами і депутатами місцевих рад був обговорений і затверджений перспективний план розвитку громад, де спочатку було запропоновано 9, а потім 6 громад (разом із м. Кузнецовськ).

Усім громадам надається реальний шанс взяти управління в свої руки, і від них залежить, чи скористаються вони ним. Але вам не потрібно сьогоднішню систему управління (отримання довідок в сільраді, лікування без страховки, потреба звернень в державні служби району і т.д.) накладати на майбутній територіальний устрій. На все потрібно подивитись під іншим кутом: що це не об'єднання сільрад, а поділ району на декілька громад із усіма функціональними перевагами. Чи не хотіли б ви мати райцентр у Більській Волі чи Воронках, Рафалівці чи Городці? Відповідь зрозуміла. Де, скажете, гроші на все брати? Там, де і всі – в інвесторів (державні фонди чи європейські). А найголовніше: подальший процес об'єднання в крупніші територіальні центри можливий, складніше – роз'єднання.

– І заключне питання. Ви уже трохи вникли в суть непростої роботи очільника району, сформували свою команду. Чи вірите у сили щось змінити на краще в районі і якими проблемами плануєте займатися першочергово?

– Як на мене, «очільник району» звучить некоректно. Це, мабуть, пережитки колишньої радянської системи, коли справді в одній особі акумулювалась величезна влада. Сьогодні повноваження представника президента не такі вже й великі, але за звичкою відповідальність лежить практично за все. Для того, щоб змінити, необхідно мати хоча б «інструменти». Бо не можна відремонтувати дорогу, навіть якщо маєш гроші, але рішення приймає хтось зверху; не можна заборонити нищити землю, коли правоохоронні органи підпорядковані міністрові; для освоєння коштів тієї ж «зони спостереження» необхідно пройти цілий каскад погоджень і затверджень профільного міністерства, обласної адміністрації, обласної ради, районної ради спочатку документів, потім коштів (а поки вони дійдуть до підрядника, то і зима застане), а потім «пережити» не одну перевірку правильності використання коштів. Всі ці бюрократичні недоліки в Польщі, наприклад вирішуються трьома реченнями: «Які перевірки? Перевірки бувають тоді, коли є скарга. Якби пан прокурор, фінінспектор чи податківець так просто мав можливість перевіряти, то він не «вилазив би» від нас».

Незважаючи на це, я буду відшуковувати можливості впливати на вирішення багатьох проблем, що накопичились в районі. Це стосується і повернення районного відділу міліції у Володимирець, і, як наслідок, покращення криміногенної ситуації в районі, і гасінні торф’яних пожеж, і неконтрольованої роботи закладів в нічний час, і порушення правил громадського порядку в центрі селища, і продажу саморобних алкогольних напоїв, і продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв неповнолітнім, і несплату податків та зборів до місцевого бюджету, і неконтрольовану торгівлю в невизначених місцях, і розміщення МАФів без відповідних дозволів, і відсутність електропостачання в новобудовах, і т.д., і т.п.

Від громади і жителів району я хотів би розуміння, що все не можливо здійснити одним розпорядженням чи рішенням, а лише наполегливою працею усіх відповідних служб за участю громадськості, і, звичайно, поваги до закону і тих людей, що його представляють.

З повагою,

щиро ваш голова РДА Володимир Хоружий.