Авторизація

HomeНовиниВ РайоніНа гостинах у Телковичах (+фото)

На гостинах у Телковичах (+фото)

( 4 Votes )

Відроджуються традиції на селі. Так, 27 вересня на Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у Бишляку і Великих Телковичах – престольні празники. Не дивуйтеся, що в одній сільраді дві однойменні церкви. У Великих Телковичах релігійна громада належить до Київського патріархату, в Бишляку, за словами прихожанки Домни Шмиги, – до «правильної церкви» – Московського патріархату.

Є ще в селі потужна дисциплінована громада ХВЄ. І вже жартують дорослі чоловіки, що у них з’явилася ще одна, найпопулярніша, – «Перчикова церква», яку відвідують всі представники конфесій. Це – магазин-кафе.

По православних церквах в день престольного празника було не дуже багатолюдно у порівнянні із минулими роками. В Телковичах правили шість священиків, з прихожан переважало жіноцтво. Благочинний Володимирецького району та міста Вараш митрофорний протоієрей Віталій передав подяку кожному, хто підтримує цей храм, та відзнаки кращим прихожанам, які продовжують оновлювати свою церкву (на фото).

Дуже шанують отця Івана у церкві села Бишляк. Це з його ініціативи та активістів-депутатів продовжено маршрут автобуса і офіційно облаштовано недалеко церкви автобусну зупинку.

У цьому храмі в день престольного празника правили 12 священників з настоятелем Іваном. Для гостей із сусідніх парафій прихожанки піднесли свою кулінарну майстерність: підготовили із пісних страв щедрий стіл довжиною в 16 метрів. Повноліття — 16 років відзначила в день Воздвиження Чесного Хреста церква в Бишляку і сім років, як дану громаду веде отець Іоан (Іван)…

День рідного села у Великих Телковичах вперше був проведений 27 вересня 2013 року. Цього року ініціативу в свої руки взяли старателі, які з кожного «орудія труда» скинулися по 100 доларів і оплатили свято малечі, найнявши надувні гірки, гойдалки, крамарів та виготовлювачів солодкої вати. За це їм дійсно треба щиро подякувати. Бо не всі сьогодні мають можливість дати дитині 30 гривень, щоб вона разочок спустилася з високої надувної гори. Не всі ходять на бурштин і мають можливість заплатити за «скакалки, пригунці». А так у Телковичах всіх дітей порівняли, поставили в однакові умови. І … ощасливили!

День села проходив у декілька етапів, як я вам розповідала вище. Кожен йшов до … своєї церкви, а потім всі зібралися на стадіоні, де на імпровізованій сцені відбувалося головне дійство.

По традиції присутніх привітав сільський голова Віталій Репетуха. Гарно привітав. Село вшанувало малих, старих, хто в парі і в кого іменини. Хто багато дітей народив і, хто визнаний у селі кращим господарем. Вшанували людей різних професій, бо сільрада має лісництво, школу, пошту, лікарську амбулаторію, ветеринарний пункт, торгові заклади.

Як завжди, місцева школа та медики показують приклад активної життєвої позиції: на чолі з директором школи Олександром Гаврилюком та медиками, гостями з Мульчиць, підготували концерт.

Лине музика. Співають дорослі і діти. Вона мов обперізує літературний монтаж, оспівує край лісів і боліт, Застирську окраїну. І в тому, що ліс ще є – заслуга лісівників, де лісничим Валентин Бондар. І цього року вони виконали доведені завдання і посадили нові гектари лісопосадки.

Живе і трудиться село. Сьогодні на території сільради утримується 314 голів ВРХ, із них 304 корови, 540 свиней, 232 коней, 4291 голова птиці, 410 собак, 222 коти, 2 кози, 20 кролів. Є для чого ходити і де ще руки прикласти! Таку кількість тварин обслуговують ветеринари місцевого пункту ветмедицини.

Пошта й лікарська амбулаторія обслуговують 590 дворів. Саме завідуючому амбулаторією Юрію Буднику представник нардепа Василя Яніцького Михайло Герасимчук вручив відзнаку і 500 гривень.

 Ростуть нові вулиці. Народжуються діти. Продовжуються роди і гартується добра слава поліського села.

З рідної оселі вилетіли і живуть та працюють чимало земляків, які стали гордістю Великих Телкович і Бишляка. Ось їх імена. Іван Дем’янович Блищик, кандидат сільськогосподарських наук. Валерій Савич Гаврилюк – кандидат технічних наук, Галина Іванівна Круцюк (Блищик) – головний спеціаліст Протокольного відділу Національної Ради України з питань телебачення, радіомовлення і преси. Людмила Іванівна Блищик – експерт Комісії по свободі слова Верховної Ради України.

Тетяна Іванівна Сад – професор Московського державного університету управління організацій та кафедри управління логістики, кандидат економічних наук, представник Міжнародної економічної Європейської комісії ООН по питаннях стандартів в освіті.

Олександр Степанович Сад – майстер спорту по багатоборству.

Лазар Степанович Сад – майстер спорту по багатоборству.

Володимир Васильович Гаврилюк – майстер спорту України з атлетичної гімнастики, майстер спорту з гирьового спорту, тренер збірної України, керівник спортклубу «Старт».

Ярослав Михайлович Гаврилюк – кандидат в майстри спорту з футболу.

Володимир Іванович Сад – член Спілки християнських письменників, видав три збірки поезій.

Віктор Іванович Сад – художник, учасник міжнародних виставок.

Василь Зіновійович Сад – член Спілки художників України, має художню школу-майстерню в Одесі.

Тетяна Володимирівна Рябініна – педагог, кавалер ордена Дружби народів.

І в підтвердження тісних зв’язків із рідним краєм – привітання від Галини Круцюк, головного спеціаліста Протокольного відділу Національної Ради України з питань телебачення, радіомовлення і преси. Галина Іванівна із щемом в серці переносить свої почуття до своєї маленької батьківщини, рідних, друзів, земляків. Бажає дорожити миттю єднання із рідним краєм, берегти його. Бо це – найсвятіше.

 Тут в пошані великі і дружні родини Блищиків, Гаврилюків, Манзиків, Садів, Осмоловичів. 55 багатодітних родин назвали ведучі. А вклонилося все село Івану Захаровичу Маслу, єдиному фронтовику, ветерану Великої Вітчизняної війни, якому виповнилося 96 років та учаснику партизанського руху Пилипу Прокоповичу Блищику.

Відзначили найкрасивішу і найошатнішу садибу, подякували меценатам та спонсорам свята.

Звичайно, на стадіоні йшов торг, дитинчата самі купували собі «крам» і смачненьке. Носили цукерки і морозиво, солодку пухнасту вату. Але в порівнянні з минулими роками і «торгівля» йде на спад – у людей немає грошей. Між собою люди вели мову про скорочення робочих місць, про знищення природи, про те, що у колодязях впав рівень води і відром черпаєш мутну воду або пісок: що зачерпнеш у 8 сантиметрах. І про свині мова йшла, що вже не продаються. І про ліс, який почав кварталами сохнути від якоїсь хвороби. І про війну на сході, куди знову беруть наших дітей… люди говорили про те, що наболіло. На те й Іменини села, щоб побачитися та поговорити. І ще на сцену крикнути:

– Свахо, свахо! «А я вареничків хочу» заспівайте!..

Живе село. Відроджуються традиції.

 

 

 

 

 

 

 


 

Галина Тєтєнєва

На фото автора: святкують Великі Телковичі.

 

Коментарі   

 
+2 # Гість 01.10.2016, 19:30
Клас,але просимо більше фотографій...За киньте ще будь ласка. :-| :roll:
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 82 гостей на сайті