Авторизація

HomeНовиниВ РайоніАдмінреформа: у чому конкурують Володимирець і Кузнецовськ?

Адмінреформа: у чому конкурують Володимирець і Кузнецовськ?

( 1 Vote )

Як ми вже анонсували, 7 липня 2015 року у зеленому залі засідань Кузнецовської міської ради відбулася робоча зустріч з питань об’єднання територіальних громад. Участь у ній взяли в.о. голови Кузнецовської міської ради Ігор Куц, керівник апарату Рівненської ОДА Олександр Корнійчук; керівник Офісу Реформ у Рівненській області Руслан Сивий, голова Володимирецької райдержадміністрації Володимир Хоружий та голова Володимирецької районної ради Василь Ковенько, сільські голови із Заболоття, Старої Рафалівки, Собіщиць, секретарі із Озерець і Мульчиць, які територіально близькі до Кузнецовська, та представники громад.

Говорили і сперечалися багато. А суть можна звести до лаконічного: в результаті територіальних об’єднань мають утворитися життєво спроможні громади.

В області, вивчивши досвід сусідньої Польщі, пропонують об’єднуватися за формулою «Більше мають більше». Наприклад, на Рівненщині в результаті адмінреформи має зостатися всього 45 із 365 громад, на Вінниччині – 107 громад, а в Одеській області – взагалі лише 24 громади.

На Володимиреччині планується утворити 5 громад + м. Кузнецовськ. Однак представники Рівненської ОДА пропонують врахувати європейський досвід та утворити 2 крупних територіальних об’єднання з центрами у Володимирці та в Кузнецовську. Вже сьогодні, на основі фінансово-економічного моніторингу та контрольованих бюджетних показників більшості населених пунктів, які увійдуть в адмінодиниці з центрами у Городці, Більській Волі та Воронках, видно їх малоспроможність вижити в нових умовах. Так, із річного бюджету сукупна доля власних надходжень у Городці 8,2%, у Більській Волі – 8,5%, у Воронках – 6,2%. Для порівняння у Кузнецовську ця цифра становить 70%. У разі приєднання до м.Кузнецовськ 12 сільських рад цей показник зменшується до 60%. Тобто приєднання навколишніх сіл тягне за собою збільшення навантаження на бюджет міста. Все інше у зведеному бюджеті цих сіл – дотація держави.  

Прозвучали питання: чому за центри було обрано саме ці населені пункти? Можливо, поки не пізно, варто переглянути концепцію формування спроможних громад у районі? На місцях повинні опрацювати фінансову складову спроможності – громади мають бути самодостатні у всьому. Адже поки не прийнято відповідних рішень на сесіях сільських ради, наслідків (і відповідальності) не буде; поки ж вивчається громадська думка. В основу адмінреформи закладено принцип добровільності та спроможності громад, і відповідні регуляторні акти держава прийме після рішень рад на місцях. Та й бюджет об’єднаної територіальної громади почне працювати виключно з початку нового календарного року.

На що Володимир Хоружий, голова Володимирецької РДА, відповів так:

– Формуючи потенційні громади, ми керувалися методикою з питань формування спроможних громад. Тобто центр громади, до яких в першу чергу відносяться діючі і колишні районні центри та міста обласного підпорядкування,  географічно розташований у 15-20-кілометровій зоні, а перспективність такого об’єднання вивчалася з урахуванням його ресурсів. Решта громад, що не потрапили у визначену зону, мають право сформувати окремі територіальні громади для забезпечення в зручній близькості надання різного роду послуг освіти, соціальної сфери, медицини та швидкого реагування правоохоронних органів, пожежної чи медичної допомоги до 20 хв. Населені пункти Більська Воля, Воронки і Городець знаходяться  у географічних центрах своїх громад і мають земельний, лісовий, природний і рекреаційний потенціал, а головне – людські ресурси. Але, зважаючи на добровільність об’єднання громад, ми приймемо будь-яке законне рішення сільських рад про об'єднання.

– По Воронках ми також врахували наявність інвестора, київського бізнесмена Віктора М’ялика, який родом із цього села і вкладає у громаду кошти, – додає Василь Ковенько, голова Володимирецької райради. – Наприклад, він власним коштом уже збудував мости через річку Стир з під’їзними дамбами, будує та капітально ремонтує дорогу від Воронок до Володимирця, від Собіщиць до Білого озера. А мільйонні інвестиції уже працюють на інвестиційну привабливість нашого краю і служать людям. Це хороша ініціатива, погодьтеся, і ми маємо гарантії, що цей бізнесмен й надалі вкладатиме кошти у розвиток своєї громади і всього району, не чекаючи децентралізації та адмірферми. Чому б і не підтримати?

Чиновники з області зазначили, що це ризикований експеримент, хоч і цікавий та перспективний. Однак варто не придумувати велосипедів, а вивчати досвід тих же поляків. Серйозні інвестори розпорошувати капітал не будуть і вкладатимуть його в ті громади, які мають потужні і земельні, і людські ресурси.

– Принцип «Більше має більше» працюватиме і на виборах, – продовжив Василь Ковенько розмову про плюси і мінуси крупних об’єднань. – Місто атомників велике, тож і своїх представників в органах влади матиме більше, аніж ті громади, які приєднаються до Кузнецовська. Як тоді меншості відстоювати свої інтереси? До того ж, межі міста розширювати далі нема куди, тому в нього такий інтерес до малих громад, які натомість мають значні запаси земель та інших ресурсів.

Хоча в цілому треба відзначити: громади до об’єднання готові. Але є проблема: де буде центр? Скажімо, Рафалівка вряд чи погодиться до когось приєднуватись. Це селище, яке колись було районним центром, і нині воно теж хоче відновити самоврядний статус.

Треба відзначити, що Рівненська область – одна з тих у країні, де системно і виважено підійшли по проведення адмінреформи. Зокрема, у нас уже затверджено Перспективний план об’єднання. Відтак ще до кінця року державний фонд регіонального розвитку готовий виділити на потреби громад 110 мільйонів гривень, в наступному планується надати 150 мільйонів.

Але у громадах має бути все представництво державної влади – від поліції, пожежної, соціальних служб до представництв держказначейства, податкової інспекції та пенсійного фонду – фактично міні-РДА, щоб за якоюсь довідкою чи зі звітом не довелося їхати за десятки кілометрів у повіт. Постає питання елементарного розміщення цих установ у пристосованих будівлях: чи всі громади зможуть забезпечити їм належні умови роботи? Окрім того, за концепцією реформування усі центри об’єднаних територіальних громад мають бути з’єднані дорогою з твердим покриттям з усіма населеними пунктами громади. Цей принцип збережений щодо усіх перспективних громад.

Щодо Старої Рафалівки, то, за словами представників громади села, більшість хоче до міста, бо там усе сконцентровано в одному місці, причому межі міста і села фактично злилися; частина міських комунікацій теж розміщена на територіях сільської ради. Однак сільський голова, за словами селян, зумисне відтягує процес приєднання, відкладаючи це питання від сесії до сесії. Як пояснював у відповідь сільський голова Старої Рафалівки, на перший погляд надмірна обережність пояснюється тим, що за такі кардинальні переміни треба також і відповідальність нести перед наступними поколіннями. А що, як застереження чиновників з району справедливі, і місту потрібні тільки землі сільської ради, а не проблеми її мешканців? А це й питання теплопостачання, і питання доріг, і проблеми електроводопостачання та водовідведення. Уже сьогодні жителі села не можуть взяти собі ділянку під забудову, у той час, як заможні містяни скупили всі вільні землі і поруч з сільськими хатинами будують елітні котеджі. Хоча варто зазначити, що працюють старорафалівчани в основному у місті та на атомній станції.

Варто звернути увагу і на те, що відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну приватизацію земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в таких розмірах: у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га. Таким  чином, ставши жителем м. Кузнецовськ, громадянин зможе приватизувати земельну ділянку на території міста для вказаних цілей не більше як 0,10 га.

Хвилювало присутніх представників громад і питання як будуть ділити бюджет після об’єднання громад? Чи не станеться так, що більшість отримає більше, а меншість так і залишиться ні з чим? Як пояснили представники обласної держадміністрації, тут також буде використано досвід польських сусідів: тобто у першу чергу фінансування має виділятися на вирішення проблем малих громад, а потім – на центр, але все вирішуватиме відповідна рада громади.

Хоча секретар з Озірець засумнівався, що після об’єднання насправді стане краще: чомусь у нашій державі всі реформи закінчуються пшиком, а втративши землі сьогодні, завтра їх уже практично неможливо буде повернути назад у власність. Тож треба думати і думати, приймаючи відповідні рішення на сесіях, щоб завтра обдурені селяни не прийшли до відповідальних за ці рішення з вилами.

Тим паче, що мова йде про бажання міста Кузнецовська приєднати до себе аж 12 довколишніх громад, що відповідає концепції укрупнення громад. Тож репліку голови із Собіщиць «Повезіть нас у Польщу та покажіть, що там усе насправді так чудово, бо в нашій моделі терреформи конкретики геть нема» присутні представники громад зустріли схвальними вигуками.

Однак сільський голова села Заболоття Леся Назарук має свою точку зору.

– До Рафалівки від нашого села – 4 кілометри, до Кузнецовська – 10. Але чи зможе Рафалівка утримувати всю комунальну інфраструктуру Заболоття? Це десятки кілометрів тепло-водо-каналізаційних мереж, це об’єкти соціальної сфери – величезний будинок культури, школа, дитсадочок, ФАП, це мільйони капіталовкладень щороку. У той же час в Кузнецовська є всі ресурси і можливості утримати село, яке вже давно є мікрорайоном міста атомників. Ми провели анкетування наших жителів – практично усі стовідсотково хочуть до міста, бо більшість саме там і працює. Тим паче, якщо врахувати, що 260 гектарів земель свого часу було вилучено під будівництво та експлуатацію РАЕС і передано місту. Тож логічно, що наше село і має утримуватись містом.

Слід згадати і про виступ начальника міського управління освіти Ніни Хвалько. За її словами, у присутніх складається враження, що місто атомників – вичерпане в потенціалі і немічне ресурсно, як стара діва. І далі емоційно-образно порівняла Кузнецовськ із молодою красивою нареченою, женихи до якої мають в чергу ставати. За інфраструктурними показниками в соціальній сфері це одне з кращих міст України, говорила Н. Хвалько, тут є інтелектуальний і трудовий потенціал, отже, є можливості реалізовувати будь-які інвестиційні ідеї. «Упевнена, що на РАЕС будуватимуть і 5, і 6 енергоблоки, тож надія на краще життя є. Ресурси накопичуються в нас, – казала Н. Хвалько сільським головам. – Ми вже йдемо вперед, а ви тільки думаєте. Повірте: хочете лишатися ззаду – ми нікого за собою силоміць не потягнемо. Ви нам не надто й потрібні, а от ми вам – життєво необхідні для розвитку ваших громад».

Начальник міської медсанчастини Олександр Коцюбинський розповідав, що сьогодні міська лікарня укомплектована і персоналом, і обладнанням, але не завантажена повністю. Тож і по-господарськи вигідно буде приєднати довколишні громади, щоб не скорочувати штат медиків, адже люди з багатьох сіл вже давно лікуються в Кузнецовську.

У такому разі штат медиків буде скорочуватись у Володимирецькій ЦРЛ.

Дещо різко і емоційно підсумував усі дебати в.о. міського голови Ігор Куц, заявивши, що громади сіл були і залишаються бідними інтелектуальними та фінансовими ресурсами, постійно простягаючи руку  до держави, на відміну від міста атомників. Він розповів, що підтримує ідею створення крупних, а відтак – спроможних громад, тож і пропонує усім навколишнім громадам вливатися у територію міста. Інакше у тих громад як нічого не було (в плані якісних змін), так нічого й не буде: двоє бідних не стануть одним багатим. А все тому, що в сільських громад є ресурси, але немає потужностей. Він обіцяв бути відповідальним за всі громади, які захочуть приєднатися, інакше їм прийдеться жити «як собака на сіні».

Позиція міста та району в даному випадку чітка і зрозуміла. Місту, щоб розвиватися, життєво необхідні ресурси: земельно-територіальні, природні, людські, рекреаційні. Позиція ж району – зберегти власний ресурсний потенціал і привабливість, та розвиватись об’єднаними громадами у мирі і злагоді.

Висловлена очільником міста позиція часто ховалася між слів і не давала чітких гарантій громадам, що їхні ресурси не стануть придатком для багатого міста, а працюватимуть на власників тих ресурсів. У контексті реформи мова не велася про створення в місті виробничих підприємств (і робочих місць, відповідно); інвестиційних перспектив і чітких планів промислового розвитку Кузнецовська теж не було озвучено. А ресурси атомної електростанції – не вічні, через 20-30 років вони вичерпаються, і без альтернативної промисловості у місті роботи не буде.

Приєднуватися до сильніших чи бачити (і будувати) власну перспективу – добровільна справа кожної громади в районі, поки час іще є. Головне тут – не треба забирати мрію в громад. Навіть у сільській місцевості можна створити інвестиційний рай. Але не треба й міста відкидати: ми – територіальні сусіди і партнери, а не конкуренти на ласому ресурсному ринку.

Кожен чиновник і кожен громадянин має свою позицію з реалізації адміністративної реформи. Але вона має базуватися на реальних економічних розрахунках, підкріплена загальною думкою громади, а не будуватися на власних амбіціях і розрахунках.

Сергій СКІБЧИК

 

Коментарі   

 
-9 # Гість 17.07.2015, 08:41
Щодо Старої Рафалівки та Бабки, там не більшість а всі майже всі за, проводилось опитування за - 720, проти - 17, ось вам результат!!! А кучка пихатих депутатів із 6 чол, голосують проти, проти волі Нороду! А чому,? Багато ця банда що сидить в сільській раді набралася землі, і бояться що заберуть. За 5 років Таляр сільський голова роздеребанив близько 50 га землі, із кількість населення 600 чол, на два Села!
А ви подивіться кому він її дав, не народу.....!!!!
Відповісти
 
 
+15 # Гiсть 18.07.2015, 20:17
Ей ти Кузнецовська маріонетка:мате матику вчи!
600 чоловік на два села із них третя частина діти до 18 років десь дорослих чоловік 400 максимум а опитування 720 де взялись?
Шановний, опитування треба в Ст.Рафалівці проводити а не в Кузнецовсь тут пахне криміналом за підробку підписів!
Відповісти
 
 
-1 # Гість 20.07.2015, 18:38
Ей ти це - в колгоспі, 600 чоловік це громадяни які досягли 18 річного віку, далі читай закони Олень, 720 -(загалом) - це громадяни які прописані та проживають в селах, а ще є такі, які просто проживають, і вони мають право голосу якщо вони проживають більше як рік!Це не є вибори, чи референдум, а просто громадське опитування проживаючого населення, Вам зрозуміло сільське ТЕЛЯТКО
Звертайтесь якщо щось...
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 75 гостей на сайті