ДСНС повідомляє
21-22 травня в урочищі Дубина з метою патріотичного виховання дітей 7-8 класів наставниками восьми шкільних осередків й отаманом ДКТВ «Пагін» Михайлом Пікторовим було проведено військово-спортивну гру «Сагайдак-2015».
Уперше такий захід відбувся ще в 1998 році.
ДЕНЬ ПЕРШИЙ - 21 ТРАВНЯ
РАНОК першого дня змагань видався погожим й сонячним. Територія, підлегла для розташування, нагадувала таборове містечко. Його, не зважаючи на грозовий вечір, напередодні змагань затишно обладнали працівники з комендантського відділення.
На польовій кухні я познайомилась з кухарями, які готували страви. Ними виявились батько з сином – Ігор та Сергій Дерев’янки. Вони пригостили мене смачним сніданком й розповіли про план заходу, з нагоди якого зібралось 130 учасників з 8 осередків.
Під тріск соснового гілля у вогнищі, на якому булькало запашне вариво, розпочалося моє спілкування з отаманом ДКТВ «Пагін» Михайлом Пікторовим. Він з нетерпінням чекав на тих, хто ще тільки прямував до урочища Дубина.
Цьогоріч їх зібралось на чотири команди більше, аніж минулого року. Це були учні з Жовкинь (команда «Мікс»), Хиноч («Джерело»), Великого та Малого Жолудська («Веселі жолудята»), Воронок («Дзвін»), Довговолі («Промінець»), Ромейок («Поліська січ»), Лозок – («Промінь»).
Особливої уваги заслуговують діти із полоцької команди «Джура». Вони разом зі своїм наставником Миколою Дукачем вирішили поділитися на дві групи. Одна вирушила з Полиць в дорогу пішки 20 травня і прибула у Дубину через 4 год. 30 хвилин, надвечір. Незважаючи на те, що потрапили під холодну зливу й заблукали, козачата не стали повертатися додому, а з оптимістичним настроєм прибули до табору. Інші приїхали автотранспортом.
Ті учасники змагань, які потрапили під травневий дощ, грілися біля багаття й сушили одяг. Та це не нікому псувало настрою. Адже сюди прибули виключно за позитивними емоціями. Щоб «козачата» не захворіли, тут подбали про добре обладнані спальними мішками й карематами намети. (До речі, інвентар для конкурсів та все необхідне для таборування безкоштовно погодився доставити власною підводою володимирчанин Сергій Мушик).
Опівдні відбулося відкриття військово-спортивної гри «Сагайдак-2015». Після привітання команд та здачі рапортів осавулу Андрію Довмату під звуки козацького та українського гімнів тогорічні переможці (з Воронківської та Хиноцької шкіл) підняли два прапори – державний й козацького товариства.
Розпочався перший конкурс «Строю та пісні». Його журі намагалося справедливо оцінити за такими критеріями: стрій, крокування, пісня, форма. Перше місце здобули учасники з Довговолі, друге з Воронок, третє – В. та М.Жолудцька.
Наступний конкурс (з рекордною тривалістю у три з половиною години!) – «Стрілянина з пневматичної зброї». Його організував голова Володимирецької організації «Товариства сприяння оборони України» Віталій Бутрим. Байдужих до такого видовища не було, бо його вміло проводив інструктор з автошколи ТСОУ, учасник бойових дій в Афганістані Микола Гук.
Участь у стрільбищах взяли всі хлопці й дівчата. Вони мали три спроби влучити в мішень, уявивши себе справжніми снайперами. В одних тремтіли руки від напруження й страху, а в інших очі випромінювали бажання спробувати ще декілька разів. Переможцями стали ті команди, в яких було найбільше попадань у центр мішені: «Мікс», «Дзвін», «Промінь».
Кожен мандрівник повинен не лише вміти оборонятися, а й розпалювати багаття. Тому не менш цікавим і корисним виявилось змагання «Палій». Діти добували вогонь, беручи до уваги лише природні довколишні матеріали та з мінімальним часом для виконання для виконання завдання. Найспритнішими виявились учасники з Воронок – 0.5 секунд, Лозок – 11 секунд, Довговолі – «Промінець» – 18 секунд.
Четвертим завданням стало «Складання намету на швидкість». Перша спроба була тренувальна, а потім – залікове оцінювання. Під час встановлення траплялись й перекоси, та діти, не розгублюючись, швиденько брались до роботи з ще більшим запалом. Кращими стали Воронки (команда «Дзвін»), другими – Хиночі («Джерело»), третіми – Довговоля («Промінець»).
Кидатися спортивними гранатами дісталося, згідно умов конкурсу «Джура», всім «десятникам» (що з козацького сленгу означає «командир», а назва змагання – юний козак, що навчається козацьким навикам у старшого козака).
І місце здобули козаки із Воронок («Дзвін»): Ігор Соболь – кращий кидок на 40.80 м, ІІ – «Джура» (Полиці): Михайло Берозовський – 37.80 м, ІІІ – команда «Мікс» (Жовкині): Денис Ковальчук – 34.70 м.
У перерві між конкурсами діти грали в «Лісовий футбол» та спостерігали за майстер-класом по збиранню й розкладанню автомата Калашникова від вчителя-воєнрука В.Жолудської школи Валерія Снітка. Враження були ажіотажними. Особливо в дівчат, які раніше навіть зброї ніколи не тримали в руках.
Цікавий день, насичений хвилюванням й радощами, завершував останній конкурс – «Крутивус». Два учасники з однієї команди, тримаючи мотузку один лівою, а другий – правою руками, одночасно старалися зав’язати найбільшу кількість вузлів за одну хвилину. Найкращими виявилися: с. Хиночі – «Джерело» – І місце, с. Ромейки – «Поліська січ» – ІІ, с. Полиці – «Джура» – ІІІ.
Пізнього вечора знову задріботів рясний дощ. Гучна гроза й яскраві спалахи блискавки, розігнали по наметах найвитривалійших. Щоправда, ненадовго, бо не обійшлось й без прикрощів через ці погодні умови: деякі палатки підмочили калюжі. На ніч поїхали додому лише учасники Довговільської команди «Промінець», а всі інші залишитися, щоб відчути смак екстремальних умов.
О 22.30 в таборі була оголошена «Нічна тиша». Та спалося не всім, адже завтра чекали нові змагання й сподівання на гідну перемогу. Та як би там не було, дрімота не ходить коло плота. І за мить у таборі дійсно настала тиша. На варті нічного спокою залишились лише деякі наставники та чоловіки з комендантського відділення. І ще в унісон співаючим нічним птахам шуміли величезні дерева.
ДЕНЬ ДРУГИЙ – 22 ТРАВНЯ
Ранок другого дня розпочався «руханкою» – вранішньою зарядкою. Незважаючи на безперестанний дощ, настрій в дітей був непоганий. Після сніданку постраждалі від «повені» просушували одяг біля багаття, а інші прибирали територію.
Згодом був інструктаж по подоланню козацької смуги перешкод «Котигорошко», яка складалася з декількох завдань на швидкість. Треба було спритно й грамотно скласти речі в рюкзак, обережно пройти шлях по паралельних мотузках, навчитися переправлятися мотузкою методом «маятник», пройти з одного пункту в інший по уявному болоту за допомогою дерев’яних купин-ступенів, перенести потерпілого на відстань 60 метрів та останнього, не меш цікавого етапу, – «Навісний трикутник».
Перемога за всі пройдені етапи дісталася командам сіл Воронки («Дзвін»), Жовкині («Мікс»), Лозки («Промінь»). Емоції під час проведення цих випробовувань аж «зашкалювали» як у дітей, так і в їх наставників. І падали-вставали, і сміялися, переживаючи, і, зрештою, дуже гордилися здобутими результатами.
Після змагання була розважальна пауза, в якій взяв участь наставник жовкинівської команди «Мікс» – Сергій Шевчук. Під акомпанемент власної гітари він співав патріотичні й жартівливі пісні. Це додало глядачам ще більшого настрою.
Зважаючи на залякування природи черговою зливою, змагання завершилися в обідню пору. А нагородження відбулося на урочистій лінійці після звучання гімнів і опусканням прапорів переможцями «Сагайдак-2015 р.»
Після тривалих переживань учасники нарешті дізналися підсумкові результати, за якими було визначено головні місця. Такими переможцями стали: І місце – Воронки («Дзвін»), ІІ – Хиночі («Джерело») і ІІІ – Довговоля («Промінець»). За загальні призові місця вручено грамоти й призи (бамбінтонні ракетки, компаси, секундоміри, доміно, експандери, дві гри «Монополія» та «Держані символи», пізнавальна книга «Храми України», гравюри, перехідний кубок), а у конкурсах – дипломи і подарунки.
Попри невеликі поразки, геть усі здобули корисний досвід й позитивні емоції. Адже розваги дійсно були цікавими, тому деякі діти, збираючись додому, просились взяти участь ще й наступного разу.
Михайло Пікторов, «винуватець» цього заходу, висловив свою думку по завершенню всього дійства: «Хотілося б, щоб на майбутнє, проведення подібних заходів закладалося фінансування з місцевого бюджету та за сприяння підтримки місцевої влади на районному рівні. Бо патріотичне виховання в наш час є особливо актуальним, і становлення підлітків не можливе без військових й козацьких навиків. Про це можна було судити з того, що більшість осередків прибули в українських вишиванках, а на конкурсі «Строю та пісні» звучали ще й козацькі стройові та українські народні пісні. І хоч були переживання, але все пройшло змістовно й безпечно. Дякую всім, хто підтримав проведення військової-спортивної гри «Сагайдак-2015», особливо генеральним спонсорам – Олександру Охремчуку, Олені Воронцовій, Анатолію Бортнику, кузнецовській фірмі «Імбекс» й десятку іншим підприємцям району».
Час промайне швидко, і якими будуть наступні змагання, дійсно залежить не лише від організаторів. Та приєднатись до цієї доброї справи ніколи не пізно.
Тому бажаю успіху й розуміння всім, хто причетний до правильного становлення дитини як особистості. Адже патріотичне виховання підлітків необхідне в наш час як ніколи. Бо, як кажуть, що посієш нині, те й збереш згодом.
Ольга Чайка.
Фото автора.
| < Попередня | Наступна > |
|---|