Авторизація

HomeНаше життяЗустрічі для васВолодимир Савонік: "Відповідальність – контрольне слово, яким вимірюється будь-яка робота"

Володимир Савонік: "Відповідальність – контрольне слово, яким вимірюється будь-яка робота"

( 0 Votes )

 

Поки у сусідньому Вараші у владних кабінетах знову зміна погоди, у складі районних обранців все стабільно. Кожен працює, як вміє, як дозволяють повноваження та особисте розуміння того, як має працювати народний обранець.

Добре чи погано – судити тим, хто довіряв своєму представнику громади, обираючи його обдумано чи ігноруючи своє гарантоване право.

Та історія не про добре чи погано. Ми вивчаємо формат нового депутата: яким він має бути в ідеалі і які приймають доленосні для громади рішення в реальності. Почали із депутата Вараської міськради Сергія Денеги – і спробували знайти такого ж молодого, амбітного, з новим форматом ставлення до своїх обов’язків у Володимирецькій районній раді. Вибір впав на молодого політика, який теж уперше став депутатом, але вже має досвід керівної роботи в органах влади.

У розмові із заступником голови Володимирецької райради Володимиром Савоніком ми спробуємо розставити акценти на пріоритетах у роботі депутата місцевого рівня в теорії та на практиці, поняттєвих відмінностях у сприйнятті образу представника громади, межах публічності та відкритості, готовності до діалогу та відповідальності. Знову ж таки, безвідносно до політичної належності, коли те, що ти робиш, говорить про тебе більше усіляких слів та маркувань.

Політолог за освітою, Володимир Савонік у своїй депутатській каденції вперше, хоч перед цим уже встиг побувати і в кріслі голови РДА. Власне, це той випадок, коли твій освітній напрям прямо збігається з тим, що ти виконуєш.

Коли доля закинула мене вчитися на спеціальність «Політологія», то спочатку, як і більшість, не розумів, ким я буду в результаті. Та у процесі навчання зрозумів, що це точно моє, – ділиться спогадами заступник голови райради. – Під час навчання в університеті точно зрозумів, що таке політика, визначився зі своїми вподобаннями, яких дотримуюсь і нині.

За словами Володимира Савоніка, під час навчання зрозумів вагу політичних процесів та те, що через них можна допомагати людям.

 

Поняттєві відмінності: політик vs депутат

На переконання Володимира Савоніка, визначення політика та депутата подібні, але не тотожні. Політиком заступник голови райради вважає лише того, хто має відповідну професійну освіту. Депутат же (скажімо, місцевої ради) може її не мати, проте має бажання щось змінити та переконати громаду в ефективності своїх дій, аби виправдати її довіру.

Думаю, в ідеалі усі депутати повинні мати політичну освіту, а ті, хто вчилися на політологів – мали б професійне право йти в депутати. Політик у своїй діяльності залучає усе, що знає, бо його завдання – спілкуватися з громадою, знайти з нею спільну мову. А спілкування з людьми – найважче, тому дуже поважаю усіх, хто щодня так працює. Бо ж щоби знайти взаєморозуміння, ти повинен бути не лише на одному рівні із людиною, з якою спілкуєшся, але й знати набагато більше, щоб залучити громаду до реалізації ідеї, яку ти доносиш. Специфіка ж роботи депутата у цьому форматі дещо вужча, тож йому трохи легше. Обранець до місцевої ради має основну професію, якою він заробляє на життя, а на реалізацію депутатських повноважень виділяє окремий, відносно невеликий час. У політика ж єдина професія – депутатство.

Володимир Савонік говорить, що для нього поняття депутатської діяльності в теорії та на практиці збігаються. Каже, розуміє, що у багатьох людей при слові «політик» виникають асоціації з поняттями «хабарник», «мільйонер» та тотожними.

– Насправді це далеко не так. Принаймні на районному рівні точно. Тут більшість депутатів чесних, адже вони нерозривні з громадою. Працюють там же, де й живуть – це чинник контролю громади, – каже В. Савонік. – Я, можливо, дещо ідеалізую, проте відштовхуюсь від визначення. А щоб депутат відповідав такому визначенню, то треба, аби громада активно свого обранця контролювала і допомагала – ставила перед депутатами завдання, допомагала у підтримці ініціатив. А ще – щоб не було спротиву у державній системі. Маю на увазі затягування з відповідями на листи-звернення тощо. Депутат – це посередник між громадою і системою державного управління, який допомагає вирішити якусь проблему.

 

Навчання

Як кажуть, роботі вчаться на роботі. Тож навіть коли ти є великим спеціалістом у тій чи тій сфері, тобі все одно доводиться опановувати якісь моменти у процесі реалізації повноважень депутата районної ради. Власне, не всі депутати можуть похвалитися дипломом політолога, тож, певно, і специфіку роботи депутата доводиться якось вивчати, і на навчання та семінари їздити. Погоджується з цим і Володимир Савонік:

Думаю, що всі люди завжди повинні навчатися. Це особливо стосується і депутатів. Бо якщо людина серйозно та відповідально надумала представляти інтереси громади, якщо планує таку діяльність не на 1 день чи термін лише ради амбіцій, то просто мусить десь повчитися – хай то якісь курси чи тренінги. Звісно, йдеться про жертву вільним часом, але люди знали, куди йшли, бо від обізнаності депутата залежить й ефективність його відстоювання інтересів громади.

За півторарічний термін своєї депутатської каденції наш співрозмовник відвідав 2 такі навчання. Це були форуми місцевої демократії в Україні, організовані Радою Європи. Та це не всі намагання підвищити свою професійну компетентність, бо ж часто на такі навчання нелегко потрапити через конкурсний відбір. Або, як зазначає Володимир, у зв’язку із відсіюванням через політичну приналежність, яка зазвичай вказується в анкеті.

До слова, у нинішньому складі депутатського корпусу ініціативних депутатів, які за час каденції проходили якісь тематичні навчання з місцевого самоврядування, дуже мало. Тішить, що вони взагалі є. Адже більшість обранців просто піднімають руку тоді, коли велить їх ідеологічна концепція або коли вигідно фракції.

 

Публічність

На думку заступника голови районної ради, зворотній діалог з громадою дуже важливий. Якщо його немає, то який тоді сенс депутатства? Тут і спрацьовує поняття публічності, бо ж громада має бути повідомлена про те, чим займається представник громади.

То першочергове завдання депутата – думати про активність своєї громади. Звичайно, є соцмережі, особисті зустрічі. Спрацьовує і відкрите в доступі поіменне голосування. Тобто будь-яка особа за бажання може знати, яку позицію зайняв той чи інший народний обранець у вирішенні певного питання. Скажу, що практика громадських обговорень у нас дуже низька, але що з цим робити, чесно – не знаю. Це заводить мене у глухий кут, бо не знаю, як активізувати громаду. Я ж не заведу силою за руку на зустріч із народним обранцем. Ми повинні нарешті зрозуміти, що від позиції кожного з нас залежить все, що відбувається у державі.

Мала активність громади неабияк хвилює Володимира Савоніка. Він визнає, що індивідуальних контактів з якихось причин мало. З іншого боку люди тільки і звинувачують депутатів у їх бездіяльності, не розуміючи, що і вчасно виплачені пенсії чи зарплати – то також частина роботи депутатського корпусу. Виходить якийсь рух по колу: депутат чекає активності та завдань від громади, громада ж чекає ініціативи  від депутатів, десь через низький рівень політичної освіти не зовсім розуміючи межі повноважень. Питання лише в тому, хто першим наважиться зробити перший крок.

– Депутат не може сам собі вигадувати завдання від громади. Тому й виходить, що  періодично бездіє, бо бездіє громада. Депутат готовий вирішувати проблемні питання, проте про ці моменти треба прийти і розповісти – не важливо, в який спосіб. Бо ж депутат – це перша людина, яка має допомогти жителю. А в інакшому випадку і практична депутатська кар’єра може припинитися незалежно від депутата.

 

Діалог

Ми говорили про діалог відразу у кількох площинах: з виборцями, з депутатським складом та вертикалі. На думку нашого співрозмовника, конструктивний діалог – завдання будь-якого депутата. У такому діалозі завжди є місце для логічного обґрунтованого компромісу. Діалог важливий і для зупинки – якщо раптом щось йде у розріз із Законом.

Було б чудово, якби всі громадяни принаймні хоч трохи орієнтувались у законодавстві. Бо ж інколи окремі люди вимагають від депутата вжити у конкретній ситуації недопустимих методів. Але пробачте: якщо я боротимусь зі злочинністю злочинними методами – то чим я буду кращим від того ж злочинця? – резюмує Володимир Савонік. – Тож часто доводиться пояснювати елементарне: межі депутатських повноважень. Що стосується діалогу з вищими органами, то, безперечно, він є. Бо ж є питання, як от незаконний видобуток бурштину, які ми на районному рівні не в силах вирішити. Завдання депутата – розказати про проблему компетентним органам та контролювати виконання. Звісно, це займає час, зусилля, та іншого шляху немає. Щодо обміну досвідом із депутатами інших районів, то він у нас незначний. Інколи наш апарат при підготовці рішень переглядає рішення інших рад з подібних питань, аби вивчити вже напрацьовані варіанти. Таким чином не доводиться витрачати дорогоцінний час на придумування велосипеда, а вирішити все оперативно і приділити вивільнений час роботі з іншими питаннями виборців.

На питання про конструктивну співпрацю з РДА заступник голови райради відповів, що якось з цим не виходить, бо як можна вести діалог, якщо співрозмовник того не бажає. Каже, що не готовий вчити, але якісь поради у певних питаннях зміг би дати, бо ж, перебуваючи у свій час на посаді голови РДА, теж стикався з подібним.

Певно, що від активного діалогу з громадою залежить і електоральне майбутнє найближчих років. Кого ж обиратимемо в депутати, якщо не виховаємо свідому та активну громаду? Питання риторичне.

 

Чому погано живемо?

Володимир Савонік вважає: перше, що має виконувати депутат, – представляти інтереси свого виборця, тож не готовий йти проти виборців ради інтересів партії. Проте й не з тих, хто швидко поміняє партійну належність навіть через внутрішні суперечки. Тож у його випадку політична етикетка аж ніяк не більша від змісту.

Я – за свідомий вибір і за пряму демократію. Вважаю, що ідеальним варіантом був би той, коли б представники усіх органів із владними повноваженнями обиралися громадою, будь то поліція чи рада. Так ми виховали б відповідальних керівників, зацікавлених у якісній роботі, бо зарплата їх залежала б від оцінки громади. А з часом змогли б побороти кумівство. Я б дуже хотів, аби кожен громадянин зрозумів, що люди мають бути відповідальні у виборі, бо за кожним таким вибором йдуть наслідки. І ось – маємо, що маємо. Як кажуть, маємо владу, на яку заслуговуємо, тож не потрібно перекладати відповідальність на когось іще. Коли ти голосуєш за гречку чи 100 гривень – матимеш таке й майбутнє. А людина, яка говорить, що не піду на вибори, чи на зустріч з депутатом, бо від мене все одно нічого не залежить, не думає, що ось через таких збайдужілих ми погано живемо! Нічого ж не вартує прийти на вибори підготованим, це не надскладна задача. Адже навіть якщо не вдалося зустрітись з кандидатом особисто, свою думку про нього можна достатньо точно визначити по матеріалах у ЗМІ чи соцмережах. Вважаю, не можна обирати врозріз із совістю, адже вона буде чистою, навіть якщо згодом кандидат не зовсім виправдає ваші надії, а громадянин тоді отримає досвід і чисту совість, а в майбутньому більше не повторить своїх помилок.

На переконання Володимира Савоніка, кожне рішення має свої наслідки, а відповідальність – контрольне слово, яким вимірюється будь-яка робота. А ще – рівнем довіри та допомоги у вирішенні питань громадян. Щоб кожен, хто прийшов з одним питанням, отримав відповідь чи контакти того, хто цю відповідь зможе дати, але не вийшов натомість з кабінету чи приймальні депутата з двома чи трьома питаннями.

Вікторія Черпак.

 

Тим часом у всесвітній мережі з’явились нові можливості для розвитку, до яких можуть долучитись і представники органів місцевого самоврядування. Публікуємо лише деякі з них.

ДО УВАГИ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД!

Інститут Політичної Освіти (ІПО) ОГОЛОШУЄ набір депутатів до участі в навчальному семінарі в рамках проекту «Посилення місцевої демократії. Від загального до конкретного. Бюджетні відносини» 

До участі у навчальному семінарі запрошуються депутати місцевих рад та депутати ОТГ. 

Семінар відбудеться орієнтовно з 6 по 8 жовтня 2017 року в м. Запоріжжі.

Для участі у навчанні необхідно надати:

·         заповнену анкету (форма на сайті ІПО);

·         резюме (автобіографічні відомості);

·         мотиваційний лист з обґрунтуванням важливості Вашої участі саме у цьому семінарі (близько 600 слів);

·         рекомендація від організації, яка делегує учасника (надається від місцевої ради, партійної чи громадської організації, тощо).

На підставі конкурсного відбору, враховуючи наявність повного пакету документів, мотивацію, регіональне представництво та гендерний баланс, командою ІПО буде сформована одна група чисельністю 25 осіб.

УВАГА! Пріоритетом у відборі буде також представництво кандидата у відповідній постійній комісії своєї ради («бюджетній»)!

Учасники навчань забезпечуються харчуванням, проживанням, навчальними матеріалами.

Остання дата надсилання документів:  24 вересня 2017 року.

 

Примітка. До участі в конкурсі допускаються тільки ті кандидати, які нададуть Інституту Політичної Освіти до вказаного терміну повний пакет документів.

Документи можна надсилати електронною поштою на адресу:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду  з позначкою BYUDZHET. Контакти: тел.: 044 278-55-43.

 


 

Програма «Інноваційне лідерство»

Фундація інноваційного лідерства оголошують конкурс на участь у Програмі «Інноваційне лідерство», який відбудеться в Києві з 22- 24 вересня 2017 року. Дедлайн - 10 вересня 2017 р.

Програма «Інноваційне лідерство» − триденний курс інтенсивних лекцій, тренінгів, майстер-класів від провідних українських бізнесменів, експертів, бізнес-тренерів, журналістів, відомих політичних та культурних діячів.

Кандидатами на участь у Програмі  можуть бути  громадяни України віком від 21 до 35 років, що ведуть підприємницьку діяльність, бажають розвивати лідерські навички та активно беруть участь у суспільно-політичному житті держави.

Щоб взяти участь у відборі учасників потрібно заповнити Аплакаційну форму на сайті (www.fil.com.ua) 

Дедлайн – 23:59 10 вересня 2017 року.

Відбіркова комісія залишає за собою право телефонної співбесіди.

За результатами відбору буде оголошено 30 найкращих конкурсантів, які стануть учасниками осінньої Програми «Інноваційне лідерство».

Учасники Програми будуть забезпечені харчуванням, проживанням та роздатковими матеріалами упродовж усіх лекцій.

https://www.facebook.com/fil.com.ua 

 

Європа на власні очі

Інститут Політичної Освіти оголошує набір на  візит в Голландію та Бельгію, 23-30 вересня 2017 року.   Учасники проекту «Європа на власні очі» зможуть ознайомитися з місцевим самоврядуванням в Голландії, яке базується на концепції сталого розвитку, обговорити результати останніх виборів в голландський парламент та виклики формування уряду в демократичній країні та обговорити європейські перспективи України в Європарламенті та штаб-квартирі НАТО.

Для участі у проекті необхідно заповнити форму на сайті http://ipo.org.ua. Координатор проекту:

Сергій Богданенко    + 38 063 816 91 78

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 57 гостей на сайті