Авторизація

HomeНаше життяЗустрічі для васВолодимир ХОРУЖИЙ: "Усе, що намічено, маємо виконати…"

Володимир ХОРУЖИЙ: "Усе, що намічено, маємо виконати…"

( 4 Votes )

За даними статистики, соціально-економічне  становище Володимиреччини непросте. На кожне вільне робоче місце у нас припадає 88 зареєстрованих безробітних. Розмір заробітної плати по району торік не досягав середньообласного рівня. Про нашу промисловість у статистичних зведеннях взагалі не йдеться, а сільське господарство порівняно з 2015 роком знизило показники. І все ж, район жив, трудився і домігся певних  успіхів.

Про те, яким видався минулий рік і чого сподіватися від нинішнього, – наша розмова з головою Володимирецької райдержадміністрації Володимиром ХОРУЖИМ.

– Володимире Івановичу! Ми прожили ще один рік, який і в політичному, і в економічному, і в соціальному плані оцінюють неоднозначно. А яким він був з оглядом на завдання, що стояли перед районом?

З упевненістю можу сказати, що в цілому 2016 рік для нас був успішним. Про це говорять основні показники соціально-економічного розвитку району. Володимиреччина у десятці кращих районів області, і наші торішні здобутки стають основою для розвитку у наступні роки. При цьому продовжуємо працювати над проектами соціального спрямування. Насамперед – це такі об’єкти соціальної сфери, як Степангородська та Озерецька ЗОШ, будівництво яких розпочалося торік. У цьому ж ряду – відкриття реконструйованого лікувального корпусу ЦРЛ та придбання сучасного медичного обладнання, наближення до світових стандартів освіти та створення комфортних умов праці: заміна покрівель і вікон, забезпечення сучасним медичним, холодильним та комп’ютерним обладнанням медичних закладів, придбання спортобладнання й облаштування дитячих майданчиків.

За рахунок власних надходжень та субвенції із держбюджету загальна сума коштів, спрямованих на розвиток  Володимиреччини, перевищила 15 мільйонів гривень. Зекономлено 1,24 мільйона гривень бюджетних коштів завдяки нинішній системі державних закупівель. І при цьому наш район визнано одним із найпрозоріших в області.

– Очевидно, ви вказали лише на найважливіші торішні наші здобутки…

– Навіть не всі. На відміну від інших районів, у нас по жодному підприємству, установі чи організації немає заборгованості по зарплаті. Повною мірою профінансовано й енергоносії та комунальні послуги, що надаються бюджетним установам. А ще реалізовано багато корисних і цікавих проектів. Так, спільними зусиллями проведено п’ятий ювілейний фестиваль «Бурштиновий шлях», який популяризує Володимиреччину як інвестиційно привабливий туристичний об’єкт. А за результатами акції «Не будь байдужим» ми надали найбільшу допомогу військовим та цивільному населенню Луганщини:  зібрали понад двадцять тонн продуктів харчування, шкільного приладдя та миючих засобів. У числі кращих провели й другий етап акції, передавши учням Луганщини зошити і шкільне приладдя.

Були і проблемні моменти. Та коли в селі Озеро стався спалах африканської чуми свиней, ми не допустили її поширення на суміжні території, а власникам вилучених тварин повністю виплатили компенсацію. Успішно склали й іспит по готовності органів виконавчої влади та підрозділів ДКНС до дій у разі надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

На сьогодні оновлено шкільний парк комп’ютерної техніки і підключено її до мережі Інтернет. А ще нас радує, що у двох лігах чемпіонату району з футболу виступають 25 команд – найбільше серед районів області. Володимиреччину не раз відзначали у числі кращих популяризаторів спорту. Наш відділ державного реєстру виборців отримав відзнаку Центрвиборчкому – і тим самим ми засвідчили прозоре і демократичне проведення місцевих виборів.

– Над чим доведеться працювати у новому році і наскільки обнадіює вас, як керівника, бюджет-2017?

Сподіваємося, цьогоріч продовжимо будівництво та капітельний ремонт розпочатих торік об’єктів – Озерецької та Степангородської ЗОШ. А крім цього, коштом Світового банку заплановано капітальні ремонти дев’яти лікарських амбулаторій загальною вартістю майже 42 мільйони гривень. На сьогодні відбувся конкурс і вже є учасники, які виконуватимуть роботи. Переможців, правда, ще не названо. Але роботи розпочнуться вже з весни, а не перед Новим роком, як траплялося.

Щоправда, дефіцит районного бюджету сягає 16 мільйонів гривень – близько трьох відсотків бюджетних надходжень. Мусимо жорстко економити і вживати певних заходів по надходженнях. Але сподіваємося, що, як і торік, бюджет перевиконаємо за рахунок збільшення середньої зарплати і сплати основного нашого податку з доходів фізичних осіб. Отож усе, що намічено, маємо виконати.

– Упродовж минулого року увага багатьох людей була прикута до будівельної галузі. Список об’єктів по нашому району в обласній будівельній програмі на 2016 рік був солідним, але чи посильним для ОДА й РДА виявився цей документ? Чи не перемістилося щось із нього у будпрограму-2017?

– Думаю, ви й самі, маючи відповідну інформацію, визначили, що вдалося зробити, а що ні. Так, маємо й «перехідні» об’єкти. На них і зупинимося.

Для завершення будівництва Озерецької і Степангородської шкіл сформовано перелік інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку. Щоб заручитися фінансуванням із Державного фонду регіонального розвитку, їх подано на конкурс – і досить успішно. Проект по Степангородській ЗОШ увійшов у першу десятку. Тож попередньо закладено 25 мільйонів гривень із згаданого фонду, а співфінансування з місцевого бюджету становитиме 2,7 мільйона.

Інша ситуація з Озерецькою ЗОШ. Як і торік, на її будівництво плануємо кошти, що виділятимуться на соціальний розвиток зони спостереження РАЕС. Зазвичай ця допомога надходить влітку, зате вона не вимагає проведення тендеру. Іншими джерелами фінансування мають стати  фонд регіонального розвитку (10 мільйонів гривень) та районний бюджет (один мільйон гривень). На жаль, у конкурсі проектів Озерецька ЗОШ дещо нижче порівняно із Степангородською, тому заручитися підтримкою згаданого держфонду буде важче.

Ще один наш об’єкт – Великожолудська АЗПСМ, по якій маємо проектно-кошторисну документацію. Швидше всього, передбачатиметься й співфінансування. Однак рейтинг АЗПСМ ще нижчий, тому щось певне говорити зарано.

Звісно, є і пройдені етапи. Торік вдалося перекрити дві райцентрівські школи (ЗОШ №1 і НВК) та Рафалівську лікарню. Лікарню і ЗОШ №1 перекрито при сприянні народного депутата Василя Яніцького, а у випадку з НВК скористалися вільним залишком освітньої субвенції.  Планувалися роботи й по Більськовільській ЗОШ, але вони – найвищої категорії складності, тож із необхідними експертизами до кінця року не встигли. Нині документацію маємо – і школу впродовж літа постараємося перекрити.

У будпрограмі-2016, крім Кідрівської, значились і Городецька та Каноницька школи. Ці три об’єкти потребували значних коштів – приблизно 23,6 мільйона гривень. Тож лише при щасливому збігу обставин якогось із них вдасться включити у план нинішнього року. Швидше всього, крім Озерецької та Степангородської, зупинимося на вже згаданій Більськовільській ЗОШ, а вже наступного року братимемося за решту.

Чи правда, що частину торішніх коштів, виділених на Озерецьку ЗОШ, довелося повернути у бюджет? І що, власне, сталося: підрядчик не розрахував можливостей чи… забагато коштів спрямували в Озерці?

Так, це правда, і це засмучує, бо на ті гроші можна було б побудувати чи реконструювати якийсь інший об’єкт. На жаль, кошти для зони спостереження РАЕС надійшли запізно. Затягнулося й визначення переможця тендеру. Тож лише в кінці жовтня прийнято рішення про початок будівництва. За півтора місяця підрядчик фізично не встиг виконати весь обсяг робіт – і не використані ним кошти повернулися до держбюджету.

Звісно, можна було передбачати, що частину коштів не освоїмо. Їх можна було перекинути комусь іншому. Але в Озерцях, думаю, цього не зрозуміли б, тому шансу щось кудись перенаправляти не було. Школа аварійна. Її будівництво вкрай потрібне. Отож робилося все можливе, щоб роботи розгорнулися, та й замовник і підрядчик обіцяли належний їх обсяг. У другій половині грудня, як і намічалося, роботи пожвавились, але не настільки, як було треба. 

Ще у двох наших школах б’ють тривогу – Кідерській та Воронківській. В обох випадках вимагають добудови шкіл. Але якщо у Кідрах школярам просто тісно, то у Воронках школа ще й старенька, «колгоспна», і теж ледве вміщує дітей. Що можна сказати педагогам і учням цих шкіл?

Так, про нову школу заговорили й у Воронках, і це можна зрозуміти. Усе ж, Воронківська ЗОШ, порівняно з Половлівською, ще у пристойному вигляді. Остання і старіша, і зовсім тісна, і в ній упродовж кількох років мають по два перших класи. А ще у Половлях такий же, як у Кідрах, порожній колишній дитсадок. Торік готувалася проектно-кошторисна документація для його перетворення у блок початкових класів. І це треба зробити, щоб розвантажити навчально-виховний процес. От і подумаймо, яке Соломонове рішення тут варто приймати.

Два об’єкти в облбудпрограмі-2016 стосувались охорони здоров’я – рафалівське відділення ЦРЛ та котельня ЦРЛ у райцентрі. Чи поставлено остаточно крапку у їх ремонті і чи всі завдання (і наскільки якісно) ремонтники виконали?

                – Що стосується котельні, то торік її реконструйовано. Встановлено сучасний потужний котел, який працює на щепі, і замінено вікна. Загалом це обійшлось у більш як півтора мільйона гривень (відвідавши Володимирець під час відкриття реконструйованого лікарняного корпусу, Президент України Петро Порошенко дотримався обіцянки і посприяв з фінансуванням). По Рафалівському відділенню і по котельні питання таким чином закрито. Але маємо ще один медичний об’єкт, який чекає своєї черги, – хірургічний корпус ЦРЛ: його треба утеплити й замінити дах. Якщо все буде добре, постараємося виготовити необхідну документацію.

Свого часу повідомлялося, що частина коштів, закладених у будпрограму-2016, надійшла старанням народного депутата України В.П. Яніцького…

                – Це правда. Василь Петрович відстоював інтереси нашого району – і за його участю у багатьох школах встановлено енергозберігаючі вікна. У мене на столі – довжелезний список на двох аркушах, і за кожним пунктом – сума у 150-300 тисяч гривень. Зокрема й «під завісу року», буквально в останній тиждень, завдяки нашому депутату в район надійшло 600 тисяч гривень, на які придбано різноманітне обладнання. 150 тисяч пішло на другий рівень нашої медицини (за поданням головного лікаря ЦРЛ придбано потрібний для роботи медиків інструментарій). Ще 150 тисяч – сімейній медицині на придбання переносних електрокардіографів, комп’ютерної техніки та холодильного обладнання, щоб зберігати медикаменти. А на решту 300 тисяч придбали ігровий майданчик для Хиноцького НВК та спортивне обладнання – для Більськовільського. 

Місцева будівельна галузь, яка свого часу суттєво впливала на економіку району, гине, а обласні будівельні організації, зводячи об’єкти в районі, не залучають наших будівельників навіть у якості субпідрядників. Наскільки неминучий цей процес і чи можна на щось сподіватися н6ашим будівничим у найближчій перспективі?

– Будівельній галузі дійсно віддаймо належне. Але якось зустрівся з керівником колись активного будпідприємства і, правду кажучи, був прикро вражений. Як для себе, зрозумів, що змінились умови і підходи до організації будівельних робіт – і наші будівельники опинились у застої. Якщо раніше будівельні питання (що, де і хто будуватиме) вирішувала влада, то сьогодні вже не так. Для цього є тендер. Отож сталося одне з двох: або наші будівельники бояться участі в електронних торгах, або ж взагалі втратили інтерес до будівництва. Згадана організація жодного разу до відкритих торгів упродовж багатьох літ не вдавалася. А раз так – чисто адміністративним чином ми не можемо віддати їй перевагу перед усіма іншими будпідприємствами. Усе має йти через систему «ProZorro».

У районі триває масштабне житлове будівництво. До будівництва вдаються і бізнесові структури. Але не завжди ці об’єкти зводяться згідно з архітектурними будпроектами і з належним дотриманням будівельних норм. У той же час районна архітектурна служба не наділена наглядово-контрольними функціями. Невже державі байдуже, що не всі забудовники достатньо переймаються питаннями власної безпеки?

– Відповідно до чинного законодавства забудова присадибних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального житлового будинку. Проект будівництва у такому  разі виготовляється виключно за бажанням замовника. А от по інших об’єктах такий проект обов’язковий і розробляється з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Державний архітектурно-будівельний контроль у нашому районі здійснюється управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області. Але при порушеннях райдержадміністрація теж ініціює проведення перевірок на будівельних об’єктах.

Які підприємства займаються в районі видобутком бурштину? З публікації «Психолог з Чернівців та фірма з офшорним корінням…», вміщеній на сайті «Четверта влада», повідомляється про «Сонячне ремесло», «Бурштин України» та «Інклюз-8». Чи є ще хтось у цьому ряду? Розкажіть, будь ласка, і про те, яку користь у вигляді сплачених податків має район від бурштинового промислу.

– На сьогодні видобутком бурштину офіційно займається тільки «Сонячне ремесло», але й воно у зимову пору не працює. Підприємство зареєстроване у нашому районі і щороку у місцевий бюджет перераховує два мільйони гривень податку. Це небагато, але більше досі ніхто не давав. А от про «Бурштин України» й «Інклюз-8» взагалі нічого не відомо. Точніше, «Інклюз-8» якось нагадав про себе, але з його представниками особисто я не спілкувався і з ними не знайомий. Знаю, що якась попередня розмова відбулася на рівні райради, а от на райдержадміністрацію ніхто не виходив. Звісно, трапляються випадки незаконного бурштинового промислу. Це загальновідомо, і поліція у цьому напрямку працює. Однак процес цей масовий, і, відверто кажучи, за всім дуже важко встежити.

– І на закінчення. Люди невдоволені організацією шкільного харчування згідно з чорнобильським законодавством. Знову стався затяжний збій – і не хочеться думати, що хтось уже не вперше свідомо збиткується над дітьми…

– Це дійсно проблема. Тисячі людей невдоволені. Але йдеться про значні суми, які виділяються на харчування, і ми нічого не можемо робити всупереч законодавству.

Торік тендер розпочали ще навесні, а закінчили… у кінці року. Можна поетапно розбиратися з причинами. Але щоб не заплутатися в юридичних нюансах справи, скажу про головне. Якщо йдеться про великі кошти й у «гру» вступають великі «гравці», вони так уміють зіграти, що виграє (а воно так і сталось) подавець найбільшої пропозиції. Що б ми не робили, яких би заходів не вживали, усе відбувається так, як відбувається. Бо коли виграє фірма за тринадцять мільйонів, а потім відмовляється від пропозиції і в результаті виграє учасник із п'ятнадцятьма мільйонами, а потім цього переможця подають до суду і рішення приймається на користь ще дорожчого «гравця», то ці законні, але не зовсім порядні рішення не залежать від нас.

Це не єдиний недолік діючої системи закупівель. Минулого місяця ми вже мали почати харчування, але до прийняття Закону про бюджет на 2017 рік не знали, які бюджетні кошти будуть передбачені. Дізнавшись про них, відразу оголосили тендер. У числі перших завершуватимемо торги. Інші райони на день запізнились – і це запізнення обійшлось у два тижні часу. На жаль, діючу систему (оголошення тендеру, розкриття пропозицій і прийняття рішення) визначаємо не ми. Отож може статися, що хтось знову звернеться до суду – і справа по-торішньому затягнеться. Будучи батьком, я волів би, щоб харчування було безперервним, а вже за фактом – оплачувалося. Наперед-бо не знаємо навіть того, скільки дітей реально скористаються послугою. Проте харчування оплачується по факту, а розрахункова сума закладається заздалегідь. Тобто, законодавство недосконале, однак по-іншому тендер не проведеш.

Нам зовсім не хочеться того негативу, що назбирується у школярів і їхніх батьків. Але якщо можливості для цього немає, то що діяти? Залишається хіба що бити тривогу, і ми це робимо, інформуючи вищі інстанції про недоліки шкільного харчування. Та у тім-то й річ, що законодавчо все врегульовано. За відсутності харчування діти отримують гроші на купівлю продуктів. Отож реакція на наші звернення проста: недоотримане харчування компенсується грошима! Коло, як кажуть, замкнулось. І тому хочеться, що нинішній тендер обійшовся без ускладнень.

– Дякую за відвертість.

Записав Олексій ГОРОДНИЙ.
 

Коментарі   

 
+12 # Поліщук 02.02.2017, 23:34
(за поданням головного лікаря ЦРЛ придбано потрібний для роботи медиків інструментарій) А, не краще було капітально відремонтуквати , чи купити новий флюрогрфічний апарат,(як не на ремонті то не працює вже років 5) а не спотикатися щоб дістатися до Рафалівки чи Варашу??(У Вараші вже відмовляють у прийомі..).Або ендоскопячний апарат ...Пане Хоружий що скажете?
Відповісти
 
 
+13 # Гість 03.02.2017, 08:19
Хоружий не лікар і звмчайно ж не дуже орієнтується в мкдичному інструмкентарії , але там є головний лікар,і Іван Васильович повинен був би підказати що потрібно придбати - Флюрографічний апарат чи клізми.Так що це запитання мабуть не до Хоружого, подання було від головного лікаря ЦРЛ.
Відповісти
 
 
+8 # Володимир Хоружий 03.02.2017, 09:08
За інформацією головного лікаря флюрографічний апарат "лише вчора почав барахліти".
В минулому році за кошти місцевого бюджету, за пропозицією головного лікаря було придбано відеогастроскоп ічну систему за майже мільйон грн.

Згідно п.9.7 Статуту закладу до компетенції керівника відноситься вирішення поточних питань роботи Закладу а також Вирішення питань матеріально-тех нічного забезпечення;
Відповісти
 
 
+2 # Поліщук 03.02.2017, 23:32
"лише вчора почав барахліти"...Во лодимире Івановичу, ви коли останній раз медичну комісію по санітарній книзі проходили? Можна, я до ВАС особисто відразу звернусь, якщо мені скажуть, що "флюро" не працює?????
В минулому році за кошти місцевого бюджету, за пропозицією головного лікаря було придбано відеогастроскоп ічну систему за майже мільйон грн.
Дуже вдячний і головному лікарю і депутатам,і всім причетним за виділені кошти, апарат справді дуже необхідний.)))) , просто на вчора на сайті інформації про купівлю не було, а сьогодні в газеті прочитав, ще раз ДЯКУЮ!!І тільки в кінці грудня і на початку січня він ще не працював, а там сказано, що місяць??але це не так важливо....
Відповісти
 
 
+16 # Поліщук 02.02.2017, 23:35
А з дорогами, що??? якщо держава виділяє 30 млрд., то не вже у район ні копійки? І які основні напрями?
Відповісти
 
 
+6 # Володимир Хоружий 03.02.2017, 10:16
Дороги району потребують капітального ремонту, а значить і значних коштів. Нажаль, коштами місцевих бюджетів їх відремонтувати нереально. Сподіваємося на державну підтримку. Найпроблемнішим и є ділянки доріг Красносілля-Зел ене, та Більська Воля-Рудка. Звичайно, планується проведення поточних ремонтів інших напрямків.
Відповісти
 
 
+2 # Поліщук 03.02.2017, 23:34
Дякую за відповідь!
Відповісти
 
 
+1 # Гість 06.02.2017, 10:34
А дороги в напрямку Бышляк, Мал!-телкович! кращ!????хоч брук!вку побудувалиб.А то скоро т!льки "зимники" будуть....
Відповісти
 
 
+13 # Гість 06.02.2017, 14:27
Дорогу на Бишляк вже побудували Мялик з Сиротюком.А це не буде великим розкошем кожен рік у одному і тому напрямку дорогу будувати.І в газеті про це писали вже не раз.Чи може я щось не знаю.
Відповісти
 
 
+7 # Гість 03.02.2017, 23:00
І навіть не Більська Воля-Рудка,а Стара Рафалівка-Рудка
Відповісти
 
 
+3 # Гість 06.02.2017, 09:30
Хм, цікаво виходить.Хоружи й каже, що відеогастроскоп ічну систему придбали за майже мільйон гривень. А Караїмчук у матеріалі про нове обладнання говорить про зовсім іншу цифру - 1 мільйон 150 тисяч.... :roll: То майже чи за мільйон 150 тисяч?
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 306 гостей на сайті