Авторизація

HomeНаше життяПро те, що хвилюєПонад 60 школярів сіл Луко та Нетреба залишили без харчування (ОНОВЛЕНО)

Понад 60 школярів сіл Луко та Нетреба залишили без харчування (ОНОВЛЕНО)

( 1 Vote )

Тема шкільного харчування останнім часом стала однією з найбільш болючих. Роботу шкільних їдалень в нашому районі уже другий рік буквально лихоманить.

А після публікації «Вкрадені обіди» на сайті «polissya.net» здійнявся шквал людського невдоволення, пов'язаний саме з тим, що у луківській та нетребівській початкових школах (у процесі оптимізації їх підпорядковано Біленській та Велицепцевицькій ЗОШ) припинили харчування дітей-«чорнобильців».

Стверджувалося, що тривалий час харчування в обох школах проводилося. Готові обіди доставлялися з базових шкіл. Але, пославшись на відсутність необхідних для цього матеріально-технічних і санітарно-гігієнічних умов, з 16 грудня 2016 року харчування у вищеназваних двох початкових школах (всього в районі маємо дев’ять таких блоків початкових класів) припинили. Обґрунтування – відсутність необхідних санітарно-побутових умов у закладах.

Відтак, на нашу думку, були порушені права на гаряче харчування учнів даних закладів (Нетреба – 32 школярі, Луко – 30). Чому всі роки до цього умови в обох школах були, і на початку харчування у 2016 році вони теж були, а потім раптом десь зникли? Батьки в обох закладах готові виправити всі недоліки, виявлені держпродспоживслужбою, аби лише їхні діти не були знову заручниками упущень, помилок чи недопрацювань організаторів шкільного харчування.

Крім гнівних відгуків на сайті, батьківське невдоволення прорвалося ще й скаргою луківчан до народного депутата України Василя Яніцького. Отож вирішили зустрітися з обуреною батьківською громадою.

І ось ми у Луко, перевіряємо мотивацію скарги і шукаємо зафіксовані перевіркою недоліки. При цьому стараємося знайти відповідь на поставлене батьками питання: чи поновлять шкільне харчування луківських дітей? Питання неоднозначне. Тож у газетній публікації спробуймо повторити пройдений у пошуках істини шлях…
 

 

Дбаючи про дитяче здоров’я, дорослі позбавляють дітей обіцяного державою харчування

ЗДАВАЛОСЯ б, як це просто: взяти шматок хліба і погамувати голод. І яка різниця, де це сталося: в лузі, у полі, у шкільній їдальні чи у класі за шкільною партою?

– Із біленської шкільної їдальні нашим діткам привозили вже готові страви. Отут, у коридорі, за цими столиками діти обідали. Сядуть, похарчуються – і використаний посуд у них забирають. Так було два десятки років, а тепер вгледіли якесь порушення, – бідкалася мама луківського школяра Тетяна Рищиковець, коли разом із Михайлом Герасимчуком, помічником народного депутата України Василя Яніцького, ми завітали у Луківську школу. 

– Правду кажучи, шість років тому харчування теж припиняли. І все з тієї ж причини – немає харчоблоку. Батьки поїхали до голови облдержадміністрації Василя Берташа – і з ними погодилися: харчування луківських  школярів поновили, – уточнила Людмила Рищиковець. А ще одна мама, Галина Лютко, додала:

– У нас нормальні умови для дитячого харчування. А що води проточної немає, то ми посуд не миємо. Це роблять у Білому, з дотриманням усіх санітарних норм…

Уже років шість, як Луківську школу приєднали до Біленської. «Початківка» стала своєрідним філіалом одинадцятирічки. І якщо раніше учнівські обіди привозили з Воронківської ЗОШ, то тепер, після оптимізації, вони прибувають із Білого, з «материнської» школи (Воронківська сільрада, з якою Луко пов’язане адміністративно, забезпечує доставку).


 

Я бачив імпровізовану луківську шкільну «їдальню». У просторому коридорі – довгий ряд накритих скатертинами зсунутих один до одного столів і дерев’яні лави обабіч. Було світло, чисто і – зверніть увагу – тепло. А попросив діток всістися за своїм «сімейним» столом – і вони звично, без метушні виконали прохання. Мовляв, вимогливі володимирецькі «дяді» і «тьоті» нехай глянуть нам у вічі і засоромляться своєї міченої байдужістю вимогливості.

Милі, щирі, стримані перед чужою людиною дітлахи! Вони запевнили, що всеньке-все з’їдали зі своїх тарілочок, бо привезені з Білого страви були смачними. А ще радувало, що у цій імпровізованій «їдальні» відчувалася чистота. Візуально жодного безпорядку ми не помітили.

УСЬОГО в Луківській школі тридцять дітей. І як їм зрозуміти дивну поведінку дорослих («Відібрали у нас обіди!»), якщо й батьки та вчителі здивовано знизують плечима?

– Кажуть, луківчан не включили у тендер. Взяли – і вилучили з торгів. Не знаємо, хто це зробив: школа, управління освіти чи соцзахист, – але хтось наплутав зі списками. За одними списками ми є, за іншими – немає! Винуватця ніхто не назвав, зате шкільні обіди у дітей відібрали...

– У нашій школі, щоб знали, не бувало харчових отруєнь. Хіба це не свідчить про створені тут санітарні умови? У мене вже четвертий син закінчує Луківську школу – і все благополучно. Ми призначили людину, яка доставляє харчі. Маємо і того, хто їх роздає. То чом же наша школа комусь не сподобалася? Нас вона влаштовує…

Люди дошукуються аргументів на свою користь. Але найбільше зворушують самі школярі. Отим своїм «Ми все з’їдали. І руки перед їдою мили. І сушили машинкою, тією, що гонить тепле повітря…»

Справді, у школі, хай і не в вишуканій залі, є за чим сісти і з чого поїсти. Умивальник – ось він. Діюча «вітродувка» – до послуг кожного. То що ж сталося? Комусь допекла чиновницька сверблячка повелівати і карати? Хтось вирішив побавитись у владу і відняв від дитячого рота шматок хліба? Щоб так вчинити, багато розуму не треба. Аби лиш не допікала совість, коли пригадається ображена відмовою дітвора і спитає: «Де мій обіцяний державою шкільний обід?». Бо совість, якщо є, може й заговорити. Й аргументуватиме свої докори хоч би тим, що одна школярочка пережила операцію на стравоході і наїдатися їй треба не магазинними чіпсами, купленими під впливом дужчих подружок, а привезеним із Біленської ЗОШ теплим супчиком. Бо до чіпсів-сухариків припрошувати не треба. Особливо зараз, коли  з харчуванням осічка і своїх чад батьки виряджають у школу з кишеньковими грошима – аби хоч чимось підживились. От і «підживляються», порушуючи батьківські і вчительські настанови та застереження.

Але гляньмо на ситуацію і з іншого боку.

Що робить тепер школяр у Луко і Нетребі, коли йому хочеться їсти? Годі й пояснювати: з далеко не стерильного рюкзака дістає бутерброд і жує, сидячи за партою. А як же з санітарією, гігієною, чистотою і безпекою для здоров’я? Невже їх побільшало? А може, підстрахуймося й тут: виплодивши ще один заборонно-бюрократичний вердикт, взагалі, до особливого розпорядження, заборонимо дітям їсти! Бо й з отим бутербродом можна заковтнути зовсім не потрібну школяреві бацилу.

Звісно, перебільшую. Але як тоді розуміти заборону, накладену на привозні обіди луківських і нетребівських школярів? Невже наочно показували, яким, ще зі школи, має бути здоровий спосіб життя? Схоже, вийшло з точністю до навпаки: збільшився дитячий шанс стати дистрофіками!

УСЕ Ж, не будемо прикривати очі на очевидні речі.

Як видно з листа, надісланого в РДА місцевим управлінням Держпродспоживслужби, на виконання протокольного доручення від 20 грудня 2016 року створена в районі комісія мала визначитися «щодо можливої організації безоплатного харчування учнів у восьми загальноосвітніх закладах». Якщо конкретно, то стосувалося це сіл Острівці, Липне, Журавлине, Луко, Залядино, Нетреба, Щоків, Іванчі та Сошники – 286 дітей із правом на харчування. Схоже, це була спроба ще раз зважити ситуацію, щоб при можливості забезпечити школярів належними їм обідами. Однак із листа випливає, що у жодному з названих сіл такої можливості не знайшлося: «Організація гарячого харчування дітей… на даний час неможлива тому, що не створені належні умови для її здійснення».

Сказано – як відрізано. Але навіщо надто швидко поганяти коней, коли їх можна і притримати, щоби краще роззирнутися? Після розмови з директорами Біленської і Великоцепцевицької ЗОШ Василем Жданюком та Надією Волощук здалося, що ситуація не така вже й безнадійна. Принаймні по Луківській і Нетребівській школах, де батьки, по суті, висловили протест організаторам шкільного харчування.

За словами Надії Володимирівни, у Нетребівській школі навіть мають окреме приміщення, в якому харчувалися школярі. Обіди їм доставляли з Великоцепцевицької ЗОШ. Упродовж багатьох літ це ні в кого не викликало занепокоєння – і лиш тепер неждано-негадано над дитячими головами вдарив грім. Педагоги, а відтак і батьки дивуються: коли щось не так – підкажіть, навчіть. Зрештою, зобов’яжіть – і ми зробимо. Але навіщо ж отак – кувалдою байдужості по дитячих душах! Навіть нинішню перерву у харчуванні у Нетребі вважають благом, адже можна доробити все те, що заважає зі спокійною душею харчувати дітей. Натомість –заборона, а про очікувані рекомендації – ні гу-гу. Як тепер повірити, що згадана спецкомісія працювала задля «можливої організації безоплатного харчування учнів»?

Подібна ситуація і в Луко. Окремого приміщення, де б обідали школярі, тут немає. Та коли воно стало каменем спотикання, вчителі готові пожертвувати вчительською, аби лиш було добре дітям: «Якщо треба, виготовимо менші столики, щоб у колишній учительській помістилася вся малеча. Нехай тільки не забирають у неї належний їй шматок хліба…»

Але й тут комісія як слід не спрацювала. Очевидно, їй було достатньо, що учнівські обідні столи розмістились у коридорі. А що страждатимуть дитячі животики, цим не перейнялися.

Не говоритиму про дитяче харчування в інших «початківках». Але якщо й там «картинка» луківсько-нетребівська, то, мабуть, варто перестати гратись у паперові приписи, а, засукавши рукави і взявшись за діло, обладнати кімнати для приймання їжі і дати дітям нормально пообідати у школі. Вони оплатили це право підвищеним вмістом радіації у своєму тілі. Та й призначення шкільного обіду – збалансованим вмістом поживних речовин допомогти юному організму протистояти радіонуклідам. Чи, може, не так?..

Олексій ГОРОДНИЙ.

На фото автора: «Дивимося вам у вічі. Невже ви не любите нас?..»


 

Коментарі   

 
+3 # Гість 02.02.2017, 17:19
Умови для харчування створюють при пыдготовцы закладыв до навчального року. В серпні комісія спеціалістів проводить огляд готовності навчальних закладів і на місці складає акт про стан підготовки школи. Акт є в директора і в управлінні освіти. Почитайте що там написано і робіть висновки. :roll:
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 59 гостей на сайті