Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here
ДСНС повідомляє
Про те, що хвилює
У кількох школах району навчальна ситуація стала критичною (+фото)
( 0 Votes )
Сюди ще можна їхати, щоб полюбуватися старовинною поліською архітектурою. Тут ще не рідкість хатинка, яка, скинувши солом’яний капелюх, десяток літ тому нарядилася шифером і яку без жодного цвяха теслі-умільці склали з допомогою пили і сокири. І все ж, цивілізація дісталася сюди. Вона пройшлася стрункими кілометрами електроліній і мотає стареньку асфальтівку на колеса сучасних авто. І вона ж посміхається вікнами добротних новозбудованих осель та блиском сучасних європарканів. З прикрістю сприйнялися лише дві речі: лісова пожежа обіч дороги та купи щебеню, зсипані у місцях найщедріших вибоїн і які розсуваються не грейдером, а колесами проїжджих машин.
Чи буде у районі газ?
( 0 Votes )
Наше селище вже мерехтить кольоровими барвами осені. Стають коротшими дні, додається турбот і переживань перед підготовкою до зимового періоду.
Однією з цих проблем є забезпечення скрапленим газом. Адже через поетапне підвищення тарифу за електроенергію зараз він потрібний в щоденному побуті більше, ніж кільканадцять років тому.
Було добре, буде ще краще?..
( 0 Votes )
Кажуть, добра від добра не шукають. Радуються тому, що є. Але це мудре правило спрацьовує не завжди. У кожному з нас – якась пружина, яка змушує прагнути чогось ще кращого.І в підтвердження цього – випадок, що стався з підготовкою трьох шкіл нашого району до зимівлі.
Чому володимирчани сваряться за соціальний хліб?
( 0 Votes )
Хліб за всіх часів і в усіх народів вважався найбільшою святістю. Про нього писали поети і мислителі, його прославляли в піснях і думах. Коли хліба не ставало, приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Якщо на столі немає хліба – на ньому не вистачає найголовнішого.
Райські куточки радості чи… зона непростимої байдужості? (+фото)
( 0 Votes )
З фотоапаратом і записником – по райцентрівських місцях відпочинку
Кажуть, коли говорять гармати, музи мовчать. Виходячи з цієї логіки, доки на Донбасі говорять «гради», доти газетярі мають писати про героїзм добровольчих батальйонів, відчайдушну безкорисливість волонтерів та допомогу мирних «західняків» біженцям-«східнякам».