Позачергові вибори набридлих облич?

( 1 Vote )

               Зараз виборча кампанія ще тільки набирає обертів. Її вісниками, як перші ластівки на весні, є поки поодинокі біг-борди з назвами партій, які претендують на місця у парламенті. Потроху з небуття з’являються місцеві політологи, які своїми псевдоаналізами починають «бавити» шпальти районних видань та соціальних мереж. До них згодом підтягнуться «незаангажовані» журналісти з викривальними статтями про того чи іншого кандидата.

А там і якісь міфічні районі соціологи, астрологи та інші «ологи» будуть тиражувати у засобах масової інформації результати своїх досліджень, за даними яких партія «ХХХ» перемагає у даному районі всіх, бо її очолює лідер «УУУ». Отже, позачергові вибори до Верховної Ради України стартували.

                Стартували без обіцяного нового закону про вибори. Саме цей закон мав визначати нові правила обрання до Верховної Ради України: запровадити відкриті партійні списки, встановити новий або зовсім відмінити прохідний бар’єр та увести в дію європейські стандарти виборчої кампанії.

                Проте на своєму засіданні у вівторок, 2 вересня 2014 року, народні обранці не підтримали проект «Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належної організації та проведення виборів народних депутатів України (№4531а)» , залишили без змін кордони виборчих округів у Донецькій та Луганській областях та не проголосували бюджет позачергової виборчої кампанії.

                Отже, маємо наступне. Позачергові вибори проводяться за старим виборчим законодавством, але за скороченою процедурою. Це означає, що наступний склад парламенту, як і попередній,  буде обраний з представників політичних партій та мажоритарників (самовисуванців). Виборцям від політичних партій буде представлена тільки перша п’ятірка, а хто сховався у списку далі, ми дізнаємось згодом. Про мажоритарників будемо дізнаватись з їхніх «чесних» декларацій та автобіографій. Тому на сьогодні мрія Петра Порошенка «найкраща люстрація – це вибори» так і залишається мрією.          

Розглянемо стартові можливості учасників перегонів, насамперед партій. Пропрезидентські сили об’єднаються навколо Блоку Петра Порошенка (скорочено БПП), що буквально днями був створений на основі партії «Солідарність». Блок очолив радник президента Юрій Луценко. До нього приєднається партія «Удар» Віталія Кличка та певна кількість маловідомих партій. Партія «Свобода», з огляду на її парламентську (та позапарламентську) діяльність, може зберегти свій кількісний склад у парламенті, але за умови заміни найбільш дратівливих для суспільства персон у виборчому списку на інші.

Колишня міцна політична сила «БЮТ» буде намагатись узяти реванш на цих виборах. Проте вихід із цього політичного проекту Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Арсена Авакова, інших депутатів та міністрів, а також виключення з її лав ряду «розкручених» депутатів навряд чи дасть змогу отримати пристойний результат. До того ж вищеозначені політики будуть намагатись грати у свою гру на боці пропрезидентських сил.  Не слід скидати з рахунків й те, що  кожна з означених парламентських партій обов’язково буде висувати та підтримувати своїх кандидатів у мажоритарних округах. І це суттєво вплине на результати виборів та принесе партіям певні дивіденди.

                Однак розраховувати на те, що побачимо велику кількість нових прізвищ у виборчих списках цих партій, марно. Підтвердженням тому є активність нині діючих депутатів, яка чітко вказує на їхнє бажання попрацювати ще на благо народу.   

                  Розпорошені та відкинуті до маргінесу представники Комуністичної партії та Партії регіонів будуть намагатися потрапити до стін парламенту через мажоритарні округи, оскільки вони мають доволі потужну фінансову підтримку, та й їхні місцеві партійні осередки досі легально працюють.  Маємо констатувати, що у деяких округах вони продемонструють прохідний результат.  Також через цю шпарину до парламенту будуть балотуватись й представники київської «молодої команди космонавтів ім. Л. Черновецького» та інші представники інтересів українських олігархів.  

                Але найголовніша біда цих перегонів полягає у тому, що через мажоритарні округи до Верховної Ради України зможуть на законних підставах потрапити ті, хто підтримував та підтримує сепаратистів, агенти таємних служб північного сусіда та ті, хто ненавидить українську державу.

                Відкритим сьогодні залишається питання проведення виборів на Донбасі та в Луганську. На думку оглядача журналу «Тиждень»  І. Лосєва,  «Ніяка люстрація у вигляді виборів … там не спрацює. Адже десятиліттями створювалася специфічна електоральна система на основі адмінресурсу, кримінального терору, потужної пропагандистської машини зомбування, формувалися механізми залякування і підкупу, тотальна корумпованість усіх структур, відсутність будь-якого незалежного контролю. Лише після зламу цієї системи, після радикальної десепаратизації можна буде проводити на Донбасі голосування, децентралізацію і ліквідацію державних адміністрацій. Зробити це зараз – політичне самогубство України на Сході».       

                Скоріш за все, де-юре новообраний парламент зі старими обличчями  не допрацює свій визначений Конституцією строк. Він (новообраний парламент) вже зараз може бути названий або тактичним, або технічним. Тактичним тому, що з парламенту слід вивести «п’яту колону», яка займає деструктивну, проросійську позицію, та висвітлити (для суспільства) ті партії, які пройдуть до Верховної Ради України завдяки популістським гаслам й нездійсненим обіцянкам. Технічним – з огляду на те, що новообраний склад парламенту повинен прийняти (якщо зможе) ряд принципових законів, які дійсно впливатимуть на реформи та чітко окреслюють проевропейський напрямок України. І вже після цього будемо обирати справжній український Парламент… А від того, з яким результатом та якими інструментами буде користуватись президент та його адміністрація, взаємодіючи з новообраним парламентом, можливо, будуть залежати й строки нових президентських виборів.

Олександр Трухачов, політолог, м. Київ

 

Коментарі   

 
0 # Гість 05.09.2014, 20:28
Журнал-тижневик "Український тиждень", або просто "Тиждень", який цитовано в статті, серйозний та глибокий журнал. Обличчям журналу являються Юрій Макаров, Ігор Лосєв з Могилянки, журналіст-донба сівець Денис Казанський, відомі іноземні журналісти та політичні діячі. Часто публікуються статті з солідних іноземних журналів. Прекрасно оформлений. Я його передплачую кілька років чи не з перших номерів. Правда, не дешевий. Раджу передплатити, якщо є фінансова спроможність.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 63 гостей на сайті