Авторизація

HomeНовиниВ РайоніДень Перемоги на Володимиреччині (фото)

День Перемоги на Володимиреччині (фото)

( 2 Votes )

НІХТО, мабуть, не рахував, скільки володимирчан щороку 9 травня приходять на майдан Пам’яті. І ніхто, мабуть, не змушував їх це робити. Кожного на славетний райцентрівський майдан веде почуття Свободи, по-особливому відчутне у цей день. Та ще почуття синівської вдячності мільйонам полеглих і живих героїв Великої Вітчизняної війни, яких із любов’ю величаємо визволителями.

 Тож і минулого четверга центр Володимирці палахкотів жовто-червоно-синім маєвом прапорців. І гарно вдягнуті люди вели за руку, несли на руках, везли у колясочках діток, щоб і їхні сердечка сповнилися святими почуттями. А вони, наші правонаступники, мов салют, запускали у височінь барвисті повітряні кульки,  їм належали найперші місця на святі, і саме вони найбільше прагнули, щоб майдан чимшвидше сповнився рокотом двигунів і врочисто-тривожним співом автомобільних клаксонів. Справді, чом оці прості звуки так розтривожують душу? Невже і через прожиті мирні десятиліття то відлунюють сигнали бойової тривоги, далекі розкати артилерійського грому і пронизливий посвист авіаційних бомб, начинених не тротилом, а самою смертю? Все це так. Та ще вище, понад пережиту печаль, зринає радість Перемоги, без якої не було б ні нинішньої незалежної України, ні гордовитого Євросоюзу, в який Україна поривається…

– Велика Вітчизняна війна смерчем пройшла над всією Україною. Вона навічно завмерла тут в образі битв, окупації, концтаборів, полону, шибениць, братських могил, нужденного тилу. Цей смерч забрав понад 10 мільйонів українських життів, – лунало зі святкової трибуни, на якій зібралися керівники району і селища, представники військкомату, ветеранської організації і громадськості.

Наводилися страхітливі наслідки смертельного воєнного вихору, який знецінив життя до вартості маленької автоматної кулі. Порівняймо: на фронтах Другої світової війни Радянський Союз втратив 20 мільйонів чоловік, Китай – 10, Польща – 6, Югославія – 1,7. Навіть США і Великобританія, провоювавши після відкриття Другого фронту неповний рік, втратили по 0,4 мільйона чоловік. Тож схильним маніпулювати фактами війни нагадаймо: Перемоги могло б не бути без могутньої антигітлерівської коаліції у складі Радянського Союзу, США і Великобританії, а Україна ніколи не перемогла б без братерської єдності народів СРСР.

У кривавих буднях війни загинуло понад 8 тисяч наших земляків, з яких більше 2,5 тисячі не повернулися з фронту, звучали вражаючі факти про страхітливе жниво, затіяне фашистами у середині минулого століття. І важко було уявити нескінченну колону приречених на смерть людей – розстріляних, повішених, порубаних, задушених у цупких обіймах нелюдської за суттю жорстокості. Болючим нагадуванням про ті непоправні втрати стала Хвилина Мовчання. І хор районного Будинку культури сіявся у душу скорботою: «…полем падають солдати, а кругом – розлив колось…»

Та, кажуть народні мудреці, хмара не заступить сонця, а кривда не здолає правду. Перемога прийшла, як навесні приходить велика вода, заливаючи заплави рік і річечок. Вона досі – священний наш оберіг. Вона у всій своїй красі постає святом 9 Травня. Тож і нині над многомогильним райцентрівським меморіалом озвалася розкотистими троєкратними залпами салюту – салюту і над тими, хто, «смертю смерть поправши», спить вічним сном, і для тих, хто, ламаючи хребет фашистському звірові, переможно розписався на стінах рейхстагу. А, може, то було й застереження реваншистам нинішніх днів, які і в Україні – країні, що оплатила Перемогу десятьма мільйонами життів! – піднімають прапор неофашизму…

Гірлянда слави огорнула підніжжя пам’ятника Матері Вітчизні, вінки квітів лягли на могили полеглих воїнів, малеча азартно визбирала випущені під час салюту патронні гільзи – і 47-ма святкова мотоестафета вирушила в путь, щоб піднесений настрій володимирчан полинув у всі усюди Володимиреччини.

О 19.00 її урочисто зустрінуть володимирчани – і ще довго не змовкатимуть співи і танці, перемістившись з майдану Пам’яті на майдан Єдності. Бо День Перемоги – то завжди свято радості, хоч і зі сльозами на очах.


 

 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині
 
День Перемоги на Володимиреччині

 

Олексій  ГОРОДНИЙ

 

На знімках – моменти свята.

 

Коментарі   

 
+12 # Guest 10.05.2013, 14:14
І хоч живі насправді доживають,хоча про них багато хто забув,та вірте що народ не забуває,він памятає подвиг Ваш і труд.Ще раз спасибі за сьогодні й завтра,за мир навколо і життя.Живіть і Ви.здоровя вам та щастя,й нехай війні не буде вороття.
З повагою до віх,Веселий Кіт Вася.
Відповісти
 
 
-4 # Guest 11.05.2013, 09:38
Так, дійсно, в Україні деякі сили піднімають прапори неофашизму. Наприклад, в Криму, Одесі та Харкові колони російськомовних "казачков" крокують під портретами Сталіна та прапорами сусідньої "братської" країни. Хочуть реваншу сталінської ГУЛАГівської імперії, яка людське життя знецінила до вартості автоматної кулі.
А справжнім фронтовикам, які на знімках спираються на палиці, честь і хвала та низький поклін!
Відповісти
 
 
+1 # Сергій СКІБЧИК 11.03.2014, 12:19
Дійсно, неофашизм сьогодні знову відродився. І як не дивно -- в Росії, де знову зявився Гітлер. Він віроломно напав на український Крим. Так почалася Третя світова війна...
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 41 гостей на сайті