Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Настав час «грибного полювання». Але слід пам’ятати, що гриби можуть таїти в собі чималу небезпеку. Причому отруєння трапляються й серед досвідчених грибників.

Відправляючись за грибами, важливо знати, як виглядають отруйні гриби. Одним із найпоширеніших є бліда поганка. Виглядає вона так: шапка 5-10 см, зеленувата чи сірувата, без поверхневого крапу, характерного для мухоморів; пластинки білі; ніжка світла, іноді луската; верхнє кільце широке, торочкувате, зовні смугасте. Старі гриби мають неприємний солодкуватий запах. Молодий гриб має яйцеподібну форму й покритий білою плівкою.

Інший розповсюджений отруйний гриб – червоний мухомор. Це великий гриб, шапка якого в діаметрі досягає 20 см, зовні вона яскраво-червона, різної густоти кольору й засіяна білими бородавками, залишками загального покриву, що одягає весь гриб на початку розвитку.

Також небезпеку для здоров’я людини представляє жовтошкіра печериця. Її шапка 5-15 см у діаметрі, зі злегка загнутим усередину краєм, м’ясиста, білувато-буруватого, при натисненні жовтіє, гладка, суха, іноді по краю розтріскується. Пластинки тонкі, спочатку білі чи рожеві, при дозріванні коричневі. М’якоть бурувато-біла, ближче до основи ніжки жовтувата, має неприємний «аптечний» запах. Ніжка 6-10 см завдовжки, 2-3 см у діаметрі, біла, порожня, зі здуттям в основі.

Важливо також зазначити, що на першому місці в отруєннях стоять в основному не такі отруйні гриби, як мухомор, або бліда поганка, що всім відомі, а гриби-двійники, так звані «помилкові або несправжні». Існують помилкові підберезники, красноголовці, лисички, тощо. Є свій двійник і у білого гриба. Це жовчний гриб, м’якоть якого на зламі червоніє.

Замість решетяків, маслюків можна зірвати перцевий гриб. Його легко відрізнити за більш бурою шапкою і м’якоттю з жовтувато-кремовим відтінком, що на зломі червоніє.

Несправжні лисички також схожі на лисички їстівні, але шапки в них рівні, червоно-жовтогарячі, а не світло-жовті, як у їстівних. Крім того, із надламаної шапки помилкової лисички виділяється білий сік.

У царстві грибів смертельно-отруйними є мухомори, особливо білий або весняний, що легко сплутати із сироїжками. Головна відмінна ознака їстівних сироїжок (зеленої, зеленуватої і деяких інших) – відсутність кільця на ніжці.

Навіть дуже добре розбираючись у тому, чим відрізняються отруйні гриби від неотруйних, грибник однаково ризикує отруїтися. Вся справа в тому, що гриби мають властивість всмоктувати та накопичувати у своїх тканинах отрути й токсини з ґрунту, поглинати отруйні домішки з атмосфери. І в результаті їстівні гриби часто стають більш небезпечними, ніж усім відомі поганки. Саме тому в західних країнах не збирають дикоростучі гриби. Там у тепличних умовах вирощують гливи, вешенки й печериці..

Чомусь гриби полюбляють місця вздовж узбіч автотрас, залізниць і аеродромів, ліній електропередач, там, де в ґрунті накопичується величезна кількість токсичних відходів. Дослідження виявили в грибах пестициди і нітрати. В екологічно чистих місцях гриби зустрічаються рідко.

Саме тому зібрані гриби необхідно ретельно обробити, замочити в холодній воді на годину, а потім відварити упродовж 20-30 хвилин, поперемінно зливаючи воду. Правда, потрібно мати на увазі, що токсини повністю не виводяться кип’ятінням і вимочуванням. Невелика кількість шкідливих речовин усе-таки залишається в грибах і, потрапляючи в організм, поступово руйнує печінку.

Отже, отруїтися можна не лише отруйними грибами, але й їстівними, якщо вони зіпсовані (вкриті слизом, пліснявою, довго зберігалися без охолодження, неправильно приготовлені з порушенням технології).

Однак отруєння грибами може настати і при довготривалому варінні грибів, але при цьому не зливаючи відвар (безпечніше щонайменше тричі через кожні чверть години варіння змінювати воду) і вже після цього охолоджувати і готувати страви з грибів.

Не відкладайте приготування грибів на завтра – кількість токсинів у них зросте в кілька разів!

Не рекомендується вживати гриби людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, а також вагітним, дітям до 7 років, оскільки страви з грибів важкі для травлення.

Пам’ятайте: під час збирання не беріть гриби, які вам не відомі, або в яких ви сумніваєтесь, а також старі, червиві. Обов’язково перебирайте і сортуйте гриби в день збирання.

А тепер про особливості «тихого полювання». Найголовніше правило: сумніваєшся – не бери! І навіть не пробуй! Ніколи не беріть незнайомі гриби.

Як неможна стрибати в глибоку і незнайому річку, не знаючи, що лежить на дні, так само не можна йти в ліс по гриби, взагалі не знаючи їх класифікації. Найкраще йти рано-вранці, коли ще немає косих сонячних променів, тоді гриби краще видно. Добре шукати гриби по росі, коли волога шапка блищить і добре помітна серед трави і листя.

Легкий і зручний одяг та взуття, ємності, ніж і вміння орієнтуватися в лісі – теж важливі й обов’язкові атрибути «тихого полювання». Більшість мікологів доводять, що гриб слід викручувати із землі наче гвинт, інакше зрізана частина ніжки, що залишається, гниє і псує грибницю. Для пошуку грибів краще взяти зручну палицю довжиною 70-100 см. з рогачкою на кінці. Гриби, особливо трубчасті, необхідно складати в кошик шапкою догори. (До речі, дрібні гриби краще повністю перевертати, а у великих відрізати шапку). Для збирання грибів найкраще підходять кошики з верби або лози, тому що в них дуже добре зберігаються аромат і свіжість грибів.

Знайдені гриби відразу очищайте від землі та сміття. Не слід брати перестиглі й старі гриби. Завжди треба пам’ятати, що майже всі гриби ростуть сім’ями: знайшовши один – шукайте інші.

Гриби довго зберігати не можна (не більше 2-3 годин), тому їх треба відразу ж перебрати і приступити до обробки. Особливо швидко псуються гриби, зібрані в дощову і сиру погоду – це пов’язано з великим вмістом вологи. Зберігати необроблені гриби в холодильнику або в підвалі рекомендується, розклавши їх одним шаром до 8-12 годин.

Усі гриби потрібно зрізати тільки з ніжкою, щоб переконатися у відсутності плівчатого кільця, характерного для блідої поганки та інших отруйних грибів, дуже схожих на сироїжки.

Для сушіння, соління, маринування слід брати тільки міцні й цілі гриби. Їстівні гриби, призначені для засолювання, потрібно відразу ж помістити у велику емальовану каструлю і залити холодною водою для виведення з них гіркоти і молочного соку.

УВАГА! Ніколи не соліть гриби в оцинкованому або алюмінієвому посуді!

Якщо немає можливості перебрати всі гриби відразу, варто обдати їх підсоленим окропом. Після цього вони можуть зберігатися протягом доби. Не можна збирати гриби в сумки, поліетиленові кульки, рюкзаки – вони мнуться, кришаться, від чого дуже швидко псуються.

Ніколи не пробуйте на смак незнайомі гриби, навіть якщо у них привабливий вигляд та приємний грибний запах.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Найнебезпечніша поганка бліда – однієї чверті її шапочки досить для смертельного отруєння. Навіть один отруйний гриб серед їстівних може викликати дуже важке отруєння.

Бережіть своє здоров’я!

І.В. Калюта,

Лікар Володимирецького районного лабораторного відділення.