Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Про боротьбу з корупцією не писав, напевно, тільки лінивий. Це явище, таке ж давнє, як і людське суспільство, стало в Україні проблемою номер один.

Адже без подолання корупції наша держава не зможе завершити розпочатих реформ, під питанням залишаються іноземні інвестиції, не зростає рівень життя більшості громадян.

Досвід інших країн, яким вдалось приборкати корупцію, свідчить, що для цього слід приймати рішучі, активні і деколи непопулярні кроки.

Одним із таких кроків став Закон «Про Вищий антикорупційний суд», прийнятий Верховною Радою України 7.06.2018 року. Для початку діяльності цього суду прийнято також ряд інших нормативних актів – Закон України «Про утворення Вищого антикорупційного суду», зміни до процесуальних кодексів та законів, які підписані Президентом України, опубліковані і набрали законної сили. 02 серпня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс до Вищого антикорупційного суду.

Вищому антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, тобто злочинів, вчинених внаслідок зловживання службовим становищем, отримання неправомірної вигоди державними службовцями та службовими особами, привласнення майна, відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, та інші злочини.

На посаду судді Вищого антикорупційного суду може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Такий суддя повинен також володіти знаннями та практичними навичками, необхідними для здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією.

Але з початком роботи Вищого антикорупційного суду частина справ, а саме справи про корупційні адміністративні правопорушення і надалі будуть розглядатись у місцевих судах. Адже корупція – це не тільки багатомільйонні оборудки у вищих ешелонах влади, про які знімаються захопливі детективи. Це, на превеликий жаль, щоденне, звичне явище, хоча ми подекуди і не усвідомлюємо цього.

Корупція — це протиправна діяльність службовців, які використовують свої посадові права та можливості для особистого збагачення. Цікаво, що назва цього терміну походить від латинського слова «corrumpere» — «псувати», і це явище дійсно псує все навколо, як отруйна пліснява.

Особисто мене неприємно вразила дискусія на сайті «Арт медіа Полісся»  з приводу притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення одного із державних службовців району. Лише поодинокі коментатори обережно висловились про те, що за вчинене особа повинна бути покарана. Більшість дописувачів сайту не добирали висловів і були одностайними – мовляв, для чого ганятись за такими «дрібницями», коли є «більші» і «важливіші» порушення.

На мою думку, це вкрай хибна позиція. Адже законне покарання чи стягнення та громадський осуд повинні бути наслідком будь-якого незаконного діяння, незалежно від того, де воно вчинено – у столиці чи невеликому поліському райцентрі.

Слід зазначити, що до адміністративних корупційних правопорушень законодавець відносить:

наявність конфлікту інтересів – тобто такі ситуації, коли державний службовець або депутат приймає рішення у власних інтересах чи в інтересах рідних або близьких осіб;

порушення обмеження сумісництва та суміщення посад;

порушення обмежень щодо отримання подарунків;

порушення вимог фінансового контролю – тобто неподання або несвоєчасне подання електронних декларацій або повідомлень про зміну фінансового стану, та деякі інші порушення.

З початку 2018 року Володимирецьким районним судом притягнуто до відповідальності 5 державних службовців та депутатів місцевих рад, в т.ч. за порушення вимог фінансового контролю та порушення обмежень щодо конфлікту інтересів.

Так, керівник одного з підрозділів Володимирецької РДА, суміщала свою діяльність з іншою оплачуваною діяльністю, видавала накази про власне преміювання, тобто діяла в умовах реального конфлікту інтересів, про який не повідомила безпосереднього керівника. Посадова особа притягнута до відповідальності за ст.172-7 КУпАП у вигляді штрафу. Апеляційний суд Рівненської області, який переглядав постанову Володимирецького районного суду за апеляційною скаргою держслужбовця, відхилив апеляцію і залишив рішення районного суду в силі.      

Одного з депутатів районної ради, приватного підприємця було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.172-6 КУпАП за порушення вимог фінансового контролю, а саме за те, що він не подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані – придбання автомобіля, земельних ділянок, нерухомості.  За вчинене порушення депутат був покараний штрафом. Постанови Володимирецького районного суду особа не оскаржувала, і сплатила призначені судом штрафи.

У 2017 році за вчинення аналогічних порушень – неподання електронних декларацій, діяльність в умовах конфлікту інтересів – було притягнуто до відповідальності 6 посадових осіб.

Завершуючи цю розмову, хочу згадати один жарт, який побачила у стрічці новин мережі  Фейсбук. Мовляв, всі українці підтримують боротьбу з корупцією, але так, щоби в разі чого кум міг «порішати».

У цьому жарті, на жаль, є багато гіркої правди. І тому будь-які зусилля держави, створення нових органів, прийняття законів будуть безрезультатними до тих пір, доки кожен з нас не усвідомить, що боротьба з корупцією починається саме з нього.

Олена Іванків,

суддя-спікер Володимирецького районного суду.