Авторизація

HomeНовиниВ РайоніНа Володимиреччині триває тиждень імунізації

На Володимиреччині триває тиждень імунізації

( 1 Vote )

Всесвітній тиждень імунізації проводиться в останній тиждень квітня, щоб привернути увагу до колективних дій, необхідних для захисту кожної людини від вакцинокерованих хвороб.

Тема цього року: «Наш спільний захист, #Вакцинадіє». Це заклик до людей на всіх рівнях — від спонсорів до широкого загалу — робити більше для розширення охоплення імунізацією, щоб забезпечити добробут кожного з нас.

Як проходитиме цей тиждень у нас, на Володимиреччині? На мої запитання відповідає Ольга Підвишенна, лікар загальної практики сімейної медицини Володимирецької амбулаторії.

 

– Мова фактів говорить, що імунізація шляхом проведення профілактичних щеплень рятує мільйони життів. Вакцинація отримала широке визнання як один з найдієвіших та витратоефективних засобів в сфері охороні здоров’я. Девіз цього тижня – вакцини працюють на захист тебе та людей навколо тебе від серйозних захворювань. Серед населення поширюються всілякі міфи щодо вакцинації, тож в сьогоднішній розмові з Вами, Ольго Сергіївно, хочу розвіяти сумніви щодо вакцин та самої імунізації. Ось, до прикладу, один із міфів про те, що вакцина містить тяжкі метали…

– Так, щодо теми імунізації, то тут і міфів і просто «казок» дуже багато. Щодо тяжких металів. Сіль ртуті (тіомерсал) додавали і додають у вакцини, які поставляються в багатодозових флаконах, для запобігання бактеріального зараження і забезпечення стерильності. Кількість ртуті в таких вакцинах мізерна і не шкодить здоров’ю. На сьогодні використання тіомерсалу зменшується завдяки популяризації монодозних вакцин. Одна доза вакцини АКДП виробництва Індії з концентрацією ртутного консерванту в 0,005 % містить приблизно 0,05 г ртутної солі-консерванту, яка з часом виводиться з організму. Таку саму кількість ртутної солі містить банка консервованого тунцю чи шматок морської форелі.

Алюміній, точніше солі алюмінію, додають аби забезпечити кращу імунну відповідь. Алюміній використовують в вакцинах протягом 60 років і єдина побічна дія, яка спостерігається, – це місцеві реакції, задля яких, власне, він і додається. При цьому найбільшим джерелом солей алюмінію є вода та харчові продукти.

Формальдегід, що міститься в деяких вакцинах, нейтралізує токсини бактерій-збудників хвороби, перетворюючи їх в анатоксини, та робить вакцину безпечною, але в той самий час здатною стимулювати захист проти хвороб. Кількість формальдегіду в вакцинах складає менше 1% від кількості, що природним чином міститься у 200 г груші.

Серед батьків популяризується думка, що якщо моя дитина не щеплена – це не страшно, і щонайменше стосується інших вакцинованих дітей.

– Вакцинація – це не тільки особиста справа. Це суспільна справа, зокрема, через поняття «колективний імунітет». Він визначає рівень вакцинації, який запобігає поширенню інфекцій та виникненню спалахів та епідемій. Наприклад, як це було в Україні в 2015 році, коли через катастрофічно низький рівень вакцинації стався спалах поліомієліту. З іншого боку, завдяки вакцинації кількість випадків кору в Європейському регіоні ВООЗ з 1990-х років скоротилася більше, ніж на 90%. Але вірус досі поширюється там, де існують люди без щеплень та імунітету, відкриті до вірусу. Інша важлива роль колективного імунітету в тому, що він захищає тих, хто з якихось причин не може бути вакцинований, або ще не повністю щеплений. Це дуже маленькі діти, люди з ослабленим імунітетом (наприклад, онкохворі), літні люди. Аби «імунітет населення» захищав усіх, необхідно досягти щонайменше 95% вакцинації. Чого, на жаль, у нас немає.

– Які протипокази щодо вакцинації?

Протипоказань насправді дуже мало. Це може бути будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного (вакцинуватися можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць). Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми.

Імунодефіцитні захворювання (первинний імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, вроджені комбіновані імунодефіцити тощо) – для живих вакцин.

Захворювання, при яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) – для живих вакцин. Також вагітність (для живих вакцин).

Наразі у медичних закладах переважають вакцини індійського виробництва. Тут теж побутує думка, що вони неякісні та небезпечні.

– Усі вакцини, що використовуються в Україні, закуповуються через поважні міжнародні організації, перекваліфіковані ВООЗ та виготовляються за стандартами GMP. Тому «неякісних» та «небезпечних» серед них нема. Крім того, перед щепленням ви можете особисто перевірити, чи в належних температурних умовах зберігалася вакцина, за допомогою термоіндикатору на її упаковці.

Побічні реакції на вакцину залежать не від країни-виробника, а від складу препарату. Будь-які вакцини, що містять цільноклітинний кашлюковий компонент, можуть викликати побічні реакції частіше, ніж їхні аналоги з ацелюлярним кашлюковим компонентом (30% випадків реакцій після використання цільноклітинної вакцини та 15% випадків після ацелюлярної). Тобто після щеплення цільноклітинною вакциною будь-якого виробника більш вірогідними є побічні реакції у вигляді високої температури, болю, набряку чи ущільнення у місці ін’єкції. Але важливо розуміти, що ці реакції є очікуваними та не загрожують здоров’ю дитини, крім того, саме у Вашої дитини їх може не бути взагалі чи вони можуть бути незначними. Також варто пам’ятати, що ймовірність появи таких реакцій зростає з віком. У дітей на першому році життя такі реакції як правило не виникають.

Ось такі основні перестороги батьків у виборі «вакцинувати – не вакцинувати». Думаю, наша розмова дасть змогу вирішити запитання в сторону «так» вакцинації.

– Дуже дякую Вам, Ольго Сергіївно, за розмову!

 

Спілкувалася Лариса Сарницька.

 

ілюстрація з мережі Internet

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 64 гостей на сайті