Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Його учасники – уже переможці у гартуваннях на витривалість

Атомники з Варашу та велолюбителі з Дубна, Києва, Львова, Закарпаття, Запоріжжя і Нетішина взяли участь у веломарафоні «100 Велоwatt», який відбувся минулої суботи, 12 серпня.

Маршрут проліг мальовничими куточками Володимирецького району в межах 30-кілометрової зони спостереження атомної станції. Мета заходу – популяризувати велоспорт, екологічний транспорт та заохотити до здорового способу життя.

Попри спеку, близько 150 велосипедистів долали нелегкий шлях другорядними дорогами нашого району через села Острів, Балаховичі, Веретено, Полиці, Рафалівку, Суховолю, Олізарку, Любахи, Довговолю, Володимирець, Красносілля, Зеленицю, Половлі, Сопачів, Бабку, Собіщиці,  Більську Волю та Рудку. А це 100 кілометрів непростих доріг!

Можна сказати, що це був заїзд на витривалість. Серед зареєстрованих найменший учасник мав 14 років, а найстарший – 61 рік.

Чимало спортсменів зізнаються, що маршрут видався досить складним. Сильна спека, аварійні ділянки доріг швидко наганяли втому навіть на тих, хто не вперше бере участь у таких змаганнях.

– Я не вперше беру участь у подібних марафонах, тому для мене це не є чимось новеньким. Сподобалась організація, я приємно здивований, що стільки учасників їхали. Складно долати таку відстань, коли на вулиці більше 30 градусів жари. Якщо чесно, інші подібні заходи мені легше давалися. Можливо, через те, що на інших трасах було рівне покриття, і не така температура, – ділиться учасник Сергій.

Приблизно на 50-му кілометрі, а це у селищі Володимирець, учасники велопробігу мали можливість зробити першу зупинку для того, аби перекусити і втамувати спрагу. Та дехто з спортсменів на контрольному пункті, облаштованому біля ТЦ «АЕРОДРОМ», навіть не зупинявся. На ходу вони ловили свою порцію сухпайку та особливо води і вправно рухалися далі, адже особливістю цього марафону була витривалість.

На контрольному пункті у Володимирці з радістю зустрічали кожного учасника. Тут відмічали тих, хто зупинився, і  тих, хто прямував далі. Робили це для того, аби учасники не скорочували маршрут. Далі гості кілька хвилин відпочивали, їли, і їхали далі. Хоча були такі, що ще у перших населених пунктах зійшли з дистанції.

Ініціативу провести перший вело марафон Рівненської АЕС підтримав і генеральний директор атомної станції Павло Павлишин, який, власне, і сам став учасником.

Серед велолюбителів були ті, хто  без перешкод подолав відстань, а декому отримати бажаний результат завадив технічний стан двоколісного транспорту.

– Дуже цікавий марафон, розмітка та організація. Цікавий тим, що це не просто заїзд. Це пробіг на швидкість і витривалість. Особисто мене зацікавив він тим, що пропагує здоровий спосіб життя. Складно було долати перші 50 кілометрів. Люди, які цим ніколи не займалися, у яких немає сили духу, мабуть, не зможуть цього зробити. Мене підвів трохи технічний стан велосипеду, але думаю, що в двадцятку перших потраплю, – розповів ще один учасник, 35-річний Володимир.

Першим прибув до місця призначення – Білого озера – велогонщик Євгеній Закора, родом із Закарпаття. Другим – працівник Запорізької АЕС Олексій Кожадей з міста Енергодар. Третім фінішував Олександр Кудрик з Варашу.

Усі, хто витримав спеку і дороги Володимиреччини та зумів дістатися до перлини поліського краю, отримали на згадку пам’ятні медалі. Переможці були також нагороджені кубками, грамотами та цінними призами. Але найкращий подарунок – це порція адреналіну у потужному веломарафані, здоровий спосіб життя та неповторні краєвиди нашого чарівного Полісся і насолода від вод його перлини – Білого озера…

Ольга ПЕШКО.

Фото та відео автора.