Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

З 29 липня по 2 серпня відбувся другий етап проекту «Літня кузня патріотів» Дитячого козацького товариства Володимиреччини «Пагін». Мандрівний табір по річці Горинь приурочили в пам'ять про всіх тих, які відстояли і відстоюють цілісність України на Донбасі. Це була розвідка, адже ряд маршрутів по річки Стир нам знайомі, а по р. Горинь ми ходили вперше. І не пожалкували бо отримали велике захоплення від побаченого.

Сплав по річці Горинь на плотах — це драйв і безліч приколів. Нам цікаво було самим організувати сплав, бути незалежними в швидкості та головне — побачити буденне життя вздовж річки.

Ми провели 5 чудових днів у мандрівному таборі. Ми – це 10 екстремалів (з них 7 дітей), які ризикнули провести частинку літа на плотах. Регіон учасників – Полтава, Вараш, Рівне, Володимирець. Сам водний маршрут був запланований на 3 дні, а мандрівний табір – на 5 днів.

Розпочали від городецького моста у Володимирецькому районі, а фінішували біля с. Бережниці Дубровицького району. Маршрут петляв поміж селами, тому запас продуктів поповнювали по дорозі. З місцем для ночівлі в наметі на березі проблеми не було – козачатам увесь степ – домівка. Але враховували близькість до села, де можна набрати запас води для приготування їжі.

Всюди багато журавлів і чорних та сірих чапель. Корови переходять туди-сюди через річку з берега на берег. Діти стрибають з “тарзанок” та трамплінів у річку. Багато місцевих рибалок на березі довго нас проводжали поглядом. Стояла справжня спека. А зануритися у воду – це справді велике задоволення!

Коли не гребеш веслами, стає зовсім тихо, хіба ледь чутно хлюпають хвильки об борти плотів. Ця тиша потім дуже яскраво проявляється у спогадах, бо тоді нічого не заважає вловлювати найменші дрібниці з життя на березі – круті схили, дерева над водою схожі на звірів, які п’ють воду.

Ми гребли не для того, щоб пливти вперед (нас і так несла течія), а щоб вирівнювати пліт – підтримували напрямок. Декілька разів попадали у вири і щоразу раділи, коли вдавалося вийти з них. Увесь час маршруту ми постійно були під сонцем, тому одяг старалися регулярно мочити.

Дякуємо за обрізки на плоти, які виділив п/п Руслан Федорович Лукша, за надувні камери, які частково виділив Федір Семенович Чугай. Дякуємо також за сприяння в організації нашого заходу Василю Олексійовичу Гладишу та водіям Петру Андрійовичу Кобернику і Володимиру Євгеновичу Рожку.

Поради тим, хто тільки мріє і бажає реалізувати свої плани: не бійтеся ризикнути, головне – підготуватися належним чином. Радимо спробувати – це справді пригодницько та емоційно.

Олександр Столярчук.