Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

19 січня українці відзначили завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке для православних та греко-католицьких християн має назву Хрещення Господнє.

Українці це свято називають Водохреща. У всіх церквах напередодні увечері і в цей день з самого ранку здійснюється освячення води. У кожному місті й селі священнослужителі освячують воду на водоймах – річках та озерах і ставах.

Чимало людей вірить, що така вода змиває гріхи та заряджає здоров'ям на весь рік. Тому, за українськими звичаями, людина має зануритися в освячену воду. Занурювання у крижану воду для людини, яка не загартована та не звикла до різкого охолодження, великий стрес. Вважається, що саме цей стрес і вмикає захисні реакції організму, які не дозволяють нам захворіти від такого купання та посилюють імунітет.

 Ми спробували дізнатися у пересічних  мешканців, що вони думають з приводу цього свята, і чи були готові до традиційного купання на Водохреща? Публікуємо найцікавіші відповіді.

Сергій, 52 роки: «До купання  ставлюся позитивно. Вірю, що вода в цей день дійсно цілюща. Ч купався сам? – ні, на свято Водохреща не доводилось, а так мав досвід. Які відчуття? Краще самому спробувати, бо описати не можливо. Одним словом – круто!»

Олександр, 30 років: «Я за купання на Водохреще, адже це гартує і тіло, і дух. А ще це круто! З самою водою трохи складніше. Я вірю в те, що вода може зцілити. Але не від того, що священик опустить у неї хрест і прочитає молитву, а саме від того, що я повірю у її цілющість. Вважаю, що сила саме у нас і у нашій вірі. Якщо дуже сильно повірити, що, припустимо, на День Незалежності стануть цілющими води Дніпра, то й там можна оздоровлюватись, бо справа у вірі. Сам я ні разу не занурювався в ополонку на Водохреще, але не виключаю, що у найближчі роки це відбудеться. Треба ж колись починати».

Анатолій, 36 років: «Моя позиція така: якщо люди після цього купання будуть робити більше добрих справ, жити праведно, то тоді не маю нічого проти. Якщо цього не відбувається, то сенсу у «такому «змиванні гріхів» немає».

Тетяна, 27 років: «Дуже хочу скупатись, але не цього року. Бо дiйсно в цей день вода чудотворна і зберігається роками, не втрачаючи своїх цілющих якостей. Не купалась сам. Можливо, морально не була до цього готова. Та наступного року – обов'язково!»

Наталія, 41 рік: «До купання на свято ніяк не ставлюся. Це особиста справа кожного. Якщо чесно, воду вважаю цілющою незалежно від свят. Ніколи не брала участь у традиційному занурюванні в крижану купіль».

Олександр, 28 років: «Ніколи не купався. Як українська традиція, вважаю, Водохрещенські купання 19 лютого мають право існувати. З релігійної точки зору не розумію, як можна зануритися у воду, перехреститися – і в результаті цього дійства всі мої гріхи змиються. Я думав, в гріхах каються, а не тьоп-льоп в ополонці – і гріхи полетіли. З таким же успіхом можна і в ванній «гріхи змивати». Чи хотів би я спробувати? – однозначно ні. Чи засуджую тих, хто щороку купається? Також ні. Кожному своє».

Дмитро, 36 років: «Свято дуже важливе. В Йорданську купіль не занурюватимусь цього року, бо хворію грипом. А взагалі я більше влітку люблю купатись (посміхається)».

Вікторія, 30 років: «Традицію купання на Водохреще вважаю запозиченою із язичництва, відтак сама до цього не долучалася. Воду вважаю цілющою загалом, адже організм людини на 90% складається з води. Очевидно, Бог освятив її в момент створення світу».

Сергій, 42 роки: «Для здоров'я раджу купатися щодня, а не лише на Водохреще. Так, історія цього свята давня, кількість людей, які беруть в цьому участь, – величезна, отож і особливість цього дня не піддається сумніву. Купатися при всезагальному пориві якось не пробував, а так – моржував ще у студентські роки. Мабуть, потрібно відновлювати цей спосіб загартування організму. Звісно, що відчуття прекрасні, навряд чи б так багато людей страждали мазохізмом, якби це не було і приємно, і корисно для здоров’я. Відбувається непрямий масаж внутрішніх органів, коли кров відходить до внутрішніх органів, а потім повертається. Під впливом стресу маса гормонів реанімує організм, посилює імунітет, опірні функції крові проти всяких вірусів та інфекцій. Але щоб відчути це на собі – треба спробувати самому, а не просто говорити про цілющу силу йорданських купань».

Підготувала Ольга ПЕШКО.

На фото С. Прокопчук: йорданські купання на ставах в Олізарці. Більше 200 чоловік у цей день приїхали з ближніх сіл та Вараша на водохрещення. Вважається, що цього дня звичайна вода стає як води священної ріки Йордан.  Вона не псується роками і має властивості зцілювати людей від хвороб не лише фізичних, а й духовних. А той, хто в дей день приймає Таїнство Хрещення, змиває з себе всі гріхи. Йорданською водою також окроплюють оселю, щоб оминало нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І, що цікаво, незрозумілим залишається той факт, як вода не псується і може довго зберігатися.

Організаторами безпечних купань традиційно виступили родина Юрія та Світлани Прокопчуків, підприємців з Лозок, а організатором  проведення молебню був отець Віктор Беднарський, настоятель храму Святої Параскеви села Лозки. 

 Фото Галина ТЄТЄНЄВА