ДСНС повідомляє
"Володимиреччина зустріла осінньо-зимовий період з готовністю", – так нещодавно узагальнив підготовку до нового опалювального сезону Руслан Савсюк, начальник відділу надзвичайних ситуацій, житлово-комунального господарства та енергоефективності Володимирецької РДА.
За його словами, хід підготовки до зими постійно контролювався райдержадміністрацією.
Як наслідок, 42 котельні, 45 багатоквартирних житлових будинків та 11 одиниць спеціальної снігоприбиральної техніки підготовлено, відремонтовано водопровідну і каналізаційну мережі, вулиці і дороги та заготовлено 380 тонн протиожеледної суміші. Ще 13 вересня обласна робоча група перевірила готовність району до зимівлі. Попри певні недоліки, виявлені під час огляду, загальна оцінка позитивна. Усе ж, редакція вирішила пройтися слідами офіційної інформації…
Уже кілька років поспіль можна чути, що районна медицина зимує в умовах своєрідного експерименту – робить ставку в опаленні на власні сили. Не шукаючи опалювачів на стороні, тут самотужки вдосконалюють опалювальну систему ЦРЛ, вчаться економно й ефективно користуватись енергоресурсами. І приємно, що в розмові з головлікарем КЗ «Володимирецька ЦРЛ» Іваном Караїмчуком ці чутки підтверджуються.
– Минулий рік ми перезимували в нормальних умовах, – розповідає Іван Васильович, – однак виявились і проблеми: в ЦРЛ вийшли з ладу два котли, ще один – у Рафалівці. Змонтовано їх у 2004 році. Свої експлуатаційні можливості вони вичерпали. І виходом з ситуації завдячуємо щасливому збігові обставин. Під час відкриття лікувального корпусу, в якому, як знаємо, брав участь президент Петро Порошенко, ми попросили допомогти реконструювати котельню в ЦРЛ. Президентську обіцянку виконали – й за умови десятивідсоткового співфінансування з місцевого бюджету мільйон гривень нам виділили з Держфонду регіонального розвитку та п’ятсот тисяч – з обласного бюджету.
На сьогодні котел змонтований і запущений у дію. Виконуються внутрішні оздоблювальні роботи в котельні. І хоча обіцяний кінцевий термін реконструкції – початок листопада, на загальний температурний режим у лікарні це вже не вплине. У відділеннях ЦРЛ, розміщених в основному корпусі, тепло. І завдячують цим реконструкції: з упровадженням енергозберігаючих технологій, після утеплення стін, заміни даху і вікон батареї подекуди доводиться навіть підкручувати. А в теплі і працюється приємно, і пацієнтам краще.
Стабілізується теплова ситуація і в рафалівській лікарні. Ще торік для цього закупили новий котел. Цьогоріч, розробивши проектно-кошторисну документацію, котел встановили, і цей досить екологічний пристрій забезпечує максимальне згоряння палива. Кошти на нього почасти виділені з бюджету, в основному ж – зароблені наданням платних медпослуг та здачею окремих приміщень в оренду. У терапевтичне відділення рафалівського лікувального корпусу вже пішло тепло – й залишається як слід відрегулювати опалювальну систему. Словом, навіть маючи певні зауваження, пацієнтам хвилюватися не слід. Мерзнути, запевняє Іван Караїмчук, ніхто не буде, і його, як головлікаря, хвилює вже інше: незадовільний стан водовідведення та не зовсім досконала покрівля.
Ще у 2015 році виготовлено проектно-кошторисну документацію на перекриття лікарні. Однак гроші пішли у Володимирець: там завершувалася реконструкція колишньої поліклініки під лікувальний корпус. На підмогу рафалівчанам прийшов народний депутат України Василь Яніцький, «привернувши» до них державну субвенцію на розвиток соціальної сфери в регіонах. Рафалівчани одержали мільйон гривень – і в кінці літа реконструкція покрівлі розпочалася. Власне, вона ще триває, але основне зроблено: лікарня має новий дах із металочерепиці. Нині облаштовуються підсофіти, водостоки й усуваються поодинокі огріхи. А в першій декаді листопада майстри будівельної фірми «Досвідбуд», як мовиться, мають забити останній цвях.
Прийшов на підмогу рафалівчанам (у газеті про це вже писалося) й відомий у районі благодійник Віктор М’ялик. З його допомогою замінено 33 вікна у терапевтичному відділенні. А завдяки територіальним громадам, які обслуговуються переважно у цьому корпусі, зокрема рафалівській і полицькій, а також районному бюджетові, розпочалися роботи по внутрішньому опорядженню лікарняних палат. Тут зайняті як медпрацівники, так і представники «Досвідбуду». Очікується заміна ще 14 вікон, а ЦРЛ зобов’язалася закупити лінолеум і фарбу, щоб завершити ремонт.
На питання, чи виправдався розрахунок на власні сили, Іван Васильович відповів ствердно.
– Ми самі регулюємо температурний режим залежно від погодних умов, – мовив він. – Ось уже два роки, як відмовилися від вугілля. Воно і неякісне, і роздобути його непросто, і повернення назад, швидше всього, вже не буде. Нинішнє опалювальне обладнання розраховане на деревну щепу, й одержане з неї тепло вигідніше вже тому, що використовується місцеве паливо.
Подібним чином настроєний і начальник КЗ «Володимирецький ЦПМСД» Олександр Волочнюк.
– Усі підрозділи ПМСД на опалювальний сезон забезпечені паливом, але – з урахуванням економічної ситуації, – говорить Олександр Васильович. – Максимально поставлено питання економії як електроенергії, так і твердого палива: торфу і дров. Проведені розрахунки дозволяють сподіватися, що нинішній рік перед постачальниками тепла, Володимирецькою ЦРЛ та управлінням освіти, закриємо без заборгованості за енергоресурси. Відтак вважаю, що осінньо-зимовий період пройде спокійно. Звісно, не виключаємо форс-мажорних обставин. Але на такий випадок маємо певний резерв, який при потребі використовуватимемо за призначенням. Щоб тримати ситуацію на контролі, у кожному підрозділі завели журнал фіксації температурного режиму. Особливо це стосується ФАПів та амбулаторій з пічним опаленням, зокрема тих, де не допрацьовує медперсонал…
«Думаю, все буде добре», – підсумував Олександр Васильович. Усе ж, узагальнюючи розмову з медиками, зокрема й тими, що не належать до числа управлінців, поділяю певне їхнє занепокоєння.
Не скажу, що це промашка медперсоналу, але таку профілактичну кампанію, як протигрипозне щеплення населення і медпрацівників, упущено. Сприятливий для цього час проминув, і сталося це не зі злого чийогось умислу, а тісно ув’язується з загальною економічною ситуацією в країні. Кризове її становище аж ніяк не сприяє медичному щепленню. І не лише проти грипу, а й, скажімо, проти сказу, який став серйозною для нас загрозою. Усе упирається в кошти. Тобто, у нехватку вакцин. І якщо судити за повідомленнями ЗМІ, ситуація в державі поки що не вирівнялася. Щодо вакцинації наша країна – аутсайдер світу.
Виходить, ставка – на природну спромогу кожної людини протистояти інфекції? Якоюсь мірою так. Водночас медики заявляють, що в Україні, і в районі зокрема, широкий вибір антивірусних препаратів. Жаль тільки, що обіцяне їхнє здешевлення (майже на 40 відсотків!) поки що не настало. І все ж, зі становища, що склалося, обіцяють потихеньку виходити. Епідемії, подібної до торішньої, цьогоріч не очікується, а при якихось ускладненнях проситимуть додаткових коштів, щоб протистояти можливій епідемічній загрозі.
Тотальна економія на опаленні теж насторожує медичну громадськість. Люди переживають, щоб не сталося прикрої підміни понять, коли енергозбереження перетворюється в банальну економію на здоров’ї медиків та їхніх пацієнтів. Судячи зі слів Івана Караїмчука й Олександра Волочнюка, маємо змогу уникнути цієї прикрості. І на це ж націлюють результати нашого журналістського рейду у північному напрямку. У Красносіллі, Хиночах і Степангороді запевнили, що зиму зустрінуть із належним запасом палива, отож не замерзатимуть. При цьому йшлося не лише про сільських медиків, а й про працівників освіти і культури.
– Звісно ж, до зими підготувалися, – розповідає степангородський сільський голова Віталій Наконечний. – Це стосується і школи, й Будинку культури, й медпункту. В останньому, правда, поганенька дровітня. Але до кінця осені збудується нова. Дров – достатньо.
– Ми й досі не дуже мерзли, а тепер, замінивши вікна, взагалі в теплі, – долучився до розмови директор школи Сергій Кречко.
Правду кажучи, здивувало, що у школі, визнаній аварійною, цьогоріч поміняли вікна. «Не до лиця старій бабі коштовне намисто!» – не приховую подиву. Але мені заперечили: у цьому приміщенні, швидше всього, поселиться дитсадок. Зроблять ремонт – і нехай «старулька» послужить селу. «Але ж, – стою на своєму, – будується школа-гігант! Невже в ній не стане місця для дошкільнят?» Не стане, кажуть. Уже впродовж кількох літ у Степангороді три класи першокласників, і в перспективі – стільки ж!
Повернувшись до майбутньої зимівлі, зазначили, що маршрутки і швидкі допомоги в село доїжджали. Так буде й нині. Бо того, хто дбав про зимівлю, зима не лякає.
Така ж спокійна впевненість і в сусідніх Хиночах. Сільський голова Микола Шеліган запевнив, що про паливо в селі подбали, а шкільну котельню модернізували. Правда, у самій сільраді – мов після погрому. Але ж… сільрадівське приміщення готується під амбулаторію, а ФАПівське – під сільраду. Отоді й займуться побутовими зручностями сільських управлінців…
Дехто пророкує сувору цьогорічну зиму. Заговорив про це з інженером КП «Аква» Сергієм Савчуком, але володимирецькі комунальники настроєні оптимістично.
– Вважаю, що зима буде ранньою, але нетривкою. Усе ж, до розчистки доріг ми готові, – запевнив Сергій Іванович. – Маємо дві так званих «лопати», два навантажувачі і бульдозер. Плануємо обладнати ще два трактори. А щоб боротися з ожеледдю, з необхідних трьохсот маємо сто тонн соляно-піщаної суміші. Заготовили б і решту, але зайняті вапнуванням ґрунтів. З’явиться нагода – у лічені дні довеземо решту піску.
По ряду райцентрівських будинків ремонт не закладений у тариф. Де це зроблено, там і готовність до зими вища. Але якихось особливих проблем Сергій Іванович, усе ж, не вбачає. Бідкається: дітвора б’є вікна у підвалах, отож склитимуть і ущільнюватимуть їх дещо пізніше. А тим часом, щоб не перемерзала вода, утеплюють водопровідні труби. З 1 липня мали по-новому запрацювати ОСББ. Завдяки їм ремонти давалися дешевше. Але певні зрушення сталися хіба що по Шкільній, 17, загалом же питання з ОСББ урядовим рішенням на рік відкладено. Турбують і періодичні непорозуміння з питною водою. У свердловинах вона чиста. На жаль, на водогоні час від часу трапляються пориви, і користувачі, звісно, невдоволені. Придбали установку «кріт». Легше стало боротися з каналізаційними пробками. Але було б куди краще, якби люди стежили за тим, що спускають у каналізацію. Нехлюйство вражаюче. Ні культури, ні поваги до комунальників, каже мій співрозмовник. Але поправляючи чужу байдужість, комунальники у вічно засмальцьованих спецівках оберігають не лише комфорт в оселях, а й дбають про зручності вулиць. Щойно придбали обладнання, яке покращить нічне освітлення райцентру…
Хоч ми й не дочекалися коментаря від очільниці управління освіти, молоді та спорту Наталії Сакової, з інших джерел знаємо, що останніми роками шкільний побут був на особливому рахунку в районі. Постійно йшов пошук ефективних систем опалення – й учитель та учень привикали працювати в теплі. Приємно – але й у Городці, Антонівці, Хиночах порадували: шкільні опалювальні системи працюють на славу. І знаючи про це, якось образливо за працівників культури. Легше тим із них, хто звично розраховує на грубку. А от збудовані в радянську пору двоповерхові Будинки культури (в Ромейках, Більській Волі, Берестівці, Хиночах, Каноничах, Заболотті) обігріти непросто. У Хиночах ця будівля, по суті, на замку, точніше – без обігріву. Сиріють у холоді фонди колишньої сільської бібліотеки. У шкільній філії публічно-шкільної книгозбірні спасаються бібліотекарі. Жаль і людей, і книг. Важко творити культуру у побутовому безкультур’ї. І треба подякувати тим, хто, все ж, намагається це робити.
«Хто літа боїться, той зимою не має де гріться», – нагадує народне прислів’я. Але склалося враження, що це прислів’я… не про нас. Точніше, не про більшість із нас. Либонь, це перша у моїй журналістській практиці поїздка, з якої не привезено тривожних вражень від майбутньої зустрічі з зимою. Зате на добрих прикладах пересвідчився, що літо й справді на зиму робить. Хай же це підтвердить і зима, коли спитає у всіх нас, де літо було.
Олексій ГОРОДНИЙ.
| < Попередня | Наступна > |
|---|