Авторизація

HomeНовиниВ РайоніПрофспілкові вибори в освітян Володимиреччини

Профспілкові вибори в освітян Володимиреччини

( 2 Votes )

Ці слова, що в заголовку, вважаю ключовими у події, що минулого понеділка відбулася в колегіумі. Належать вони голові районної профспілки працівників освіти Віталію Друзю, і мовив він їх на черговій звітно-виборній профконференції, адресуючи тим із чиновників, які, захопившись оптимізаціями й реорганізаціями, без особливих докорів сумління забувають про людей праці –простих трударів, які, як і всі сущі, бажають не тільки виживати, а й жити.

 

Поруч із В.Друзем у роботі конференції взяли участь голова обласної освітянської профспілки Юрій Кравець, начальник районного управління освіти, молоді та спорту Анатолій Рижий, керівники шкіл, дошкільних і позашкільних навчально-виховних  закладів та делеговані на конференцію активісти освітянських профорганізацій. Їх присутності було достатньо, щоб конференція пройшла по-діловому, з почуттям відвертості, прагматизму і навіть критики.

 

 «Десятий рік я очолюю районну організацію профспілки працівників освіти і головним, як для цієї посади, вважаю захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів освітян. Сьогодні це дуже актуально, бо люди праці, зокрема й учителі, кинуті напризволяще», – не так давно в інтерв’ю нашій газеті мовив Віталій Друзь. Служіння людям – то і є основа, на якій вибудувано його життєву позицію. І в звітній доповіді, з якою він виступив, це не раз підтверджувалось. Як зазначалося, трудові спори освітян зазвичай втрясаються без суддівського втручання. Зарплати індексуються, а допущені бухгалтерські помилки усуваються. Наводилися конкретні випадки захисту трудових прав педпрацівників. Але визнавалося й те, що у ряді випадків шкільні профкоми виявилися безпорадними. Більше того, профспілчани вносили невигідні їм зміни у колдоговори, змирившись із не зовсім законною контрактацією своїх шкільних очільників. Власне, при цій згадці і зірвалась ота пристрасна фраза, що в заголовку. Бо ж і поступатися своїми правами, і миритися з беззаконням однаково кепсько.

 

З прикрістю констатувалося, що навіть не всі керівники шкіл шкільних профоргів вважають партнерами. Нерідко їх воліють бачити слухняними хлопчиками на побігеньках. Але життя, в якому все важче захищатися від чиновницької сваволі, змушує цих «хлопчиків» дорослішати. Торік у профспілкову райраду надійшло понад чотири сотні усних і письмових звернень. За влучним спостереженням однієї з учасниць конференції, не раз траплялося, що в райуправлінні формувалися дві черги: на другому поверсі – до начальника управління, а на першому – до головного районного профорга. Одного і другого відвідували, звісно, щоб вирішити важливі робочі питання, включаючи й соціальні.

 

Що характерно, коли виголошувалася й обговорювалася доповідь, самокритики було більше, ніж критики. І це теж свідчить про прагнення профспілкового активу служити людям, а не бути у владній прислузі. Очевидно, це найбільше й імпонувало освітянам. Тож і Юрій Кравець, представляючи обласну профорганізацію, й очільник районної освіти Анатолій Рижий, виступаючи, ратували за тісну партнерську співпрацю влади з профспілками. Якщо Ю.Кравець високо оцінив правозахисну діяльність районної профорганізації на фоні інших діючих в області, то А.Рижий подякував профспілкам за старання, спрямовані на збереження належних освітянам доплат. Та й те, що стосунки між райуправлінням освіти й освітянською профспілкою не перейшли у зведення особистих порахунків між їхніми очільниками, розцінено як явний позитив.

 



 

Відтак не дивно, що з-поміж трьох претендентів на посаду головного профорга району (Віталій Друзь, Лариса Ляхович і Віра Ковальчук) делегати майже двома третинами голосів віддали перевагу Віталію Друзю. Очевидно, зробили це усвідомлено й переконливо. Тож є резон нагадати кілька тез, виголошених Віталієм Васильовичем у якості передвиборної програми: у робочий час власними справами не займатися; не маючи підстав для радості, не бути й набурмосеним; не маючи змоги зробити все, що треба, усе ж – намагатися це робити. Для мудрого, як кажуть, досить. І вдумливість та розважливість делегатів конференції зробили свою справу: освітянську районну профспілку втретє довірено людині совісній, доброзичливій, справедливій і принциповій. (До речі, собі у заступники В.Друзь запропонував людину не менш принципову – колишнього свого конкурента на профвиборах, працівника районного колегіуму Володимира Вороб’я).

 

Сформувавши райраду у кількості 29 чоловік, ревізійну і мандатну комісії та обравши делегатів на аналогічний обласний форум, делегати районної профконференції завершили роботу. Втім, вершинним її моментом вважаю дружній рукопотиск, яким обмінялися начальник райуправління освіти А.Рижий та новий-старий очільник освітянської профспілки В.Друзь. У цьому вбачався добрий знак на майбутню плідну співпрацю.

 

Олексій ГОРОДНИЙ.

На фото автора: іде підрахунок голосів.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 91 гостей на сайті