Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

25 березня на черговій сесії Кузнецовської міської ради розглядатиметься питання про перейменування нашого міста, назва якого підпадає під закон про декомунізацію.

У сесійній залі зіткнуться дві позиції: міського голови про відтермінування перейменування та групи з 5 депутатів, котрі вимагатимуть негайної зміни назви Кузнецовська на Вараш.

 Декомунізація (як частина процесу демократизації) вкрай необхідна українському суспільству. Але в умовах домінування олігархату і підконтрольних йому партій в політичному житті країни вона виродилася в імітування демократизації. Компартія України не заборонена, її лідер вільно проповідує свої ідеї в ЗМІ. Натомість влада взялася за перейменування населених пунктів і вулиць, «організувавши» це так, що громади тих міст і сіл, що підлягають перейменуванню, виявилися відсторонені від процесу, бо положення про місцеві референдуми так і не було прийняте.

У результаті втрачено час і декомунізація по-українськи стала схожою на ідеологічну кампанію совєтських часів: списки об’єктів перейменування спущені зверху, рішення покладені на місцеві ради (тобто на партійні фракції у них), нереально стислі строки виконання визначені за принципом «давай-давай». А на випадок, коли місцеві ради виявляться безпорадними, то за рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті  нас та й інших можуть де-юре і де-факто перейменувати із Києва.

Автор цієї статті – давній противник перейменування Кузнецовська на Вараш, бо що може бути українського в цьому угорському слові? Звісна річ, прихильники такого перейменування, вважаючи слово «вараш» суто українським, називають мене українофобом, хоча, за логікою речей, все може бути якраз навпаки. Тут справа у підходах: вони уявляють поліське село Вараш з біленькими хатинками і зелененькими садочками, перша згадка про яке задокументована у 1799 році, а далі їхня думка не рухається. Мене ж цікавить значення (етимологія) слова «вараш» і те, чому українське село носить угорську назву. Адже, перейменувавши Кузнецовськ невідомо на що, можемо отримати велику конфузію, бо йдеться про місто обласного підпорядкування, одне з п’яти міст-супутників АЕС. Щоб не перейменовувати його іще раз, бажано вибрати не сумнівний «вараш», а якусь сучасну і обов’язково українську назву – наприклад,  Світлодар чи щось на кшталт цього. Тим паче, що десятки тисяч кузнецовців, гадаю, безболісно для своєї гідності стануть світлодарцями, а варашанами-варашанцями –  навряд чи.

Варто зауважити, що прихильники перейменування Кузнецовська на Вараш, граючи на національних почуттях не дуже поінформованих українців, схильні до демагогії. Вважаючи, що таке перейменування – це «відновлення історичної назви Вараш населеному пункту Кузнецовськ», вони «забувають» про те, що Вараш ніколи ніким не перейменовувався на Кузнецовськ. А Кузнецовськ ніколи не називався Варашем, щоб можна було відновлювати його історичну назву. На сесії ж, можливо, вони розмахуватимуть солідним етимологічним словником, стверджуючи, що дуже близьке до «вараш» слово «варош» – українське, бо означає в українській мові «місто».

Додам: у польській мові – це «мала фортеця», в болгарській – «центр міста» або ж «стара (укріплена) частина міста». І всі ці діалектні слова, вживані в окремих регіонах поширення трьох зазначених вище мов, запозичені з угорської мови, в якій слово «варош» – повноправне і означає «місто», як похідне від слова «вар» у значенні «фортеця». Відтак, Вараш-Варош – це вже не двохсотлітнє українське село, а, можливо, дуже давня угорська фортеця над Стиром. Тож, не знаючи, звідки вона тут взялася і для чого була збудована, справа перейменування Кузнецовська на Вараш набирає авантюрного відтінку.

Петро Комнацький, журналіст,

спеціально для «Володимирецького вісника»