Спадщина переходить до спадкоємців за законом, коли відсутні спадкоємці за заповітом.
Це можливо у випадках, коли:
· заповіт не складали;
· спадкоємець за заповітом не прийняв спадщини або відмовився від неї;
· заповіт було визнано недійсним у судовому порядку.
У Цивільному кодексі України спадкуванню за заповітом присвячена 85 глава шостої книги. Там же можна прочитати про право на обов’язкову частку у спадщині, яка оформляється залежно від певних категорій осіб-спадкоємців незалежно від наявності заповіту. До таких спадкоємців відносяться:
· малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти (інваліди),
· вдова/вдівець, якщо вона/він непрацездатні (інвалід, пенсіонер);
· непрацездатні батьки спадкодавця.
Зазначеним особам за наявності заповіту належить ½ частина того, що вони успадкували б, якби не було заповіту.
СПАДЩИНА ЗА ЗАКОНОМ 2018: ЧЕРГОВІСТЬ СПАДКУВАННЯ
Законом визначено черговість спадкоємців. Особливість черговості полягає в тому, що поки існує хоча б один спадкоємець попередньої черги, спадкоємцям наступної черги можна ні на що не розраховувати.
Всього існує п’ять черг спадкоємців за законом.
1. Перша черга включає: батьків, другого з подружжя (мова йде тільки про офіційно зареєстрований шлюб) і дітей. Що стосується дітей, то не має значення від якого вони шлюбу. Головне, щоб в їхніх свідоцтвах про народження спадкодавець був записаний як батько.
2. У другу чергу успадковують рідні брати/сестри, дід/баба спадкодавця.
3. У третю чергу входять рідні тітка і дядько.
4. У четверту чергу право успадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.
5. Нарешті, п’ята черга – це всі інші спадкоємці: племінники, троюрідні онуки та інші близькі особи. У цю ж чергу входять особи, які перебували на утриманні спадкодавця і не були членами його сім’ї.
Особами на утриманні вважаються неповнолітні та непрацездатні (пенсіонери та інваліди), які отримували від спадкодавця матеріальну допомогу не менш як п’ять років, і це було єдиним засобом їх існування.
ПРО ЧЕТВЕРТУ ЧЕРГУ: КОГО МОЖНА ВВАЖАТИ СІМ’ЄЮ
За законодавством сім’єю вважаються особи, які разом проживають, пов’язані побутом і взаємними правами і обов’язками. З цього можна зробити висновок, що якщо люди жили разом і вели спільне господарство, то це вже дає право претендувати на спадщину. Щоправда, в четверту чергу.
Нотаріус не може на свій розсуд встановити факт проживання однією сім’єю осіб, які до нього звертаються. Тому доказувати це доведеться в судовому порядку. Це стосується і тих випадків, коли люди не були розписані, а проживали в так званому «цивільному шлюбі».
У разі звернення особи, яка не може підтвердити свого родинного зв’язку зі спадкодавцем або ж факту проживання однією сім’єю, нотаріус зобов’язаний видати письмову відмову в оформленні спадщини, і далі оформлення спадщини відбувається в судовому порядку.
Більш докладно про це читайте в статті: «Спадщина в Україні та її захист через суд»
ЩО ТАКЕ СПАДКУВАННЯ ЗА ПРАВОМ ПРЕДСТАВЛЕННЯ
У разі спадкування за правом представлення мова йде про право на спадщину онуків, правнуків, племінників і племінниць, якщо їх батьки були спадкоємцями після спадкодавця та померли раніше за нього.
СПАДКОВА ТРАНСМІСІЯ
Якщо спадкоємець помер до вступу в спадкування після спадкодавця, але не встиг прийняти спадщину (подати заяву), то право на його частку належить його спадкоємцям, крім обов’язкової частки в спадщині, про яку ми згадували вище. Це називається спадковою трансмісією.
ЯК РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ СПАДЩИНА МІЖ СПАДКОЄМЦЯМИ
Частки спадкоємців в рамках однієї черги є рівними. Якщо в спадок входить рухоме майно, то спадкоємці за усною домовленістю можуть поміняти розмір частки кожного з них.
Що стосується нерухомого майна (квартири, будинки, землі і т.д.) або транспортних засобів, то змінити розмір частки одного зі спадкоємців можна тільки за письмовим договором, який укладається і засвідчується нотаріусом.
Алла Килюшик, завідувач Володимирецької районної державної нотаріальної контори.
< Попередня | Наступна > |
---|