Авторизація

HomeНовиниДСНС повідомляєАндрій Муравинець: «Ціною випаленого торфополя може стати не одне людське життя»

Андрій Муравинець: «Ціною випаленого торфополя може стати не одне людське життя»

( 3 Votes )

Щоранку більша частина жителів району  відчуває запах диму. Все  через пожежі на торф’яних полях. Горіння торфу – чи не найстрашніша надзвичайна ситуація. Як відомо, складність гасіння загорянь на торфовищах ускладнюється тим, що торф має здатність залягати на глибині до десяти метрів від поверхні землі, а, отже, горіння може тривати, не привертаючи до себе уваги, впродовж тривалого часу.

Зміни температурних режимів не впливають на процес горіння, як і атмосферні опади. Торф може горіти в усіх напрямках, незалежно від напрямку і сили вітру. Такі пожежі небезпечні раптовими проривами вогню з-під землі, причому температура в товщі торфу, охопленого пожежею, іноді перевищує тисячу градусів за Цельсієм. Тож вода, яка потрапляє на зону горіння, випаровується, не встигаючи досягнути самого вогню. Відповідно, для ліквідації торф’яної пожежі необхідно дуже багато води.

У тривалу спеку загоряння може здійснюватись навіть через скло, яке лежить у сухій траві або ж у торф’яниках. Проте, найчастіше займання відбувається через людську необережність та байдужість: хтось викинув недопалок від сигарет, а хтось запалив стерню чи траву. Подейкують також, що в окремих селах торф підпалюють самі ж мийники бурштину. Потім  проявляють  ініціативу для  «гасіння пожежі» мотопомпами. Натомість миють бурштин.

Якщо вчасно виявити загоряння, то ліквідувати пожежу легше. Однак  є сільські голови, які вчасно не надають цій проблемі великої уваги. І  лише коли полум’я охоплює людські поля з врожаєм, тоді вже намагаються щось вдіяти.

Про те, чому в нашому районі склалася така невтішна ситуація з пожежами на торф’яних полях, розповів начальник  Володимирецького районного сектору ГУ ДСНС України у Рівненській області А. Муравинець.

Андрію Яковичу, яка статистика пожеж  порівняно з минулим роком?

– З початку 2015 року в районі зареєстровано 64 пожежі порівняно з 50 за аналогічний період минулого року. Прямі збитки від пожеж сягнули понад 1 млн. 800 тис грн. (у 2014 році збитки за цей же період були близько 540 тис. грн.). В цьому році внаслідок пожеж знищено або пошкоджено 17 житлових будинків, 42 інших будівель та споруд, 3 одиниці автотранспорту, 81 тонну грубих кормів.

Різке збільшення пожеж стало спостерігатися в період встановлення сухої спекотної погоди. Зокрема, за останні два місяці в районі зареєстровано 30 пожеж. В середньому це 1 пожежа на два дні. В той час коли в першому півріччі середній показник становив 1 пожежа на 5 днів, тобто їх кількість збільшилася в 2,5 рази.

- Чому в нашому районі склалася така невтішна ситуація з пожежами на торфополях?

- Багато полів зараз не обробляються, вони заростають чагарниками, травою. Трава та бур’ян сохнуть на корені, утворюючи горючий настил, який здатен спалахнути навіть від іскри. В таку суху спекотну погоду недбало кинутий недопалок сигарети чи сірника, випалювання жнивних залишків, стерні, робота автотракторної техніки без справних іскрогасників стає причиною пожеж десятків гектарів торфополів.

- В чому найбільша небезпека торфових пожеж?

-  При загорянні швидкість розповсюдження пожежі торфовища може бути й невисока, проте трава, яка горить, швидко перекидається вітром на інші ділянки, провокуючи цим утворення ряду нових осередків горіння торфу. Це ще більше ускладнює їх гасіння. Внаслідок торф’яних пожеж знищується врожай, у який було вкладено багато людської праці. Крім того, пожежі на торфовищах становлять небезпеку для лісових масивів; особливо небезпечно це для хвойного лісу.

- Як загасити таку пожежу?

- Для цього потрібні дуже великі об’єми води. Виникає ще одна проблема, адже в таку спекотну погоду засихають усі невеликі ставки та річки, а більшість малих каналів дренажної осушувальної системи ще з минулого місяця без води. Ті ж водойми, в яких вода ще є, знаходяться на значній відстані від осередків займання торфовищ.

- Як часто доводиться залучати до ліквідації пожежі населення?

- Майже завжди виникає проблема в залученні населення. Більшість людей думає, що торф’яні пожежі це не їхні проблеми. Вони краще будуть нарікати на владу та дихати отруйним димом. Починають діяти тільки тоді, коли вогонь підходить до їх поля чи хати. На той час пожежа набуває значних масштабів і приборкати її набагато важче. А як у той час, коли пожежно-рятувальні підрозділи рятувальників будуть змушені гасити торф’яні пожежі, у когось загориться будинок на іншому кінці району, чи об’єкт з масовим перебуванням людей? Чи не варто задуматися над цим? В такому разі ціною випаленого торфополя може стати навіть не одне людське життя.

- Чому так важко дихати через задимлення від торфових пожеж?

- Оскільки до склад торфу входить багато органічних речовин, при згорянні утворюється багато токсичних сполук. Це сполуки вуглецю, чадний газ, оксид азоту, феноли, сполуки сірки. Такий дим небезпечний для дихання. А при вітрі зі сторони палаючого торфополя на населений пункт дим завдає людям багато незручностей, в тому числі спричиняє захворювання дихальних шляхів.

- Яка ситуація з гасінням пожеж у віддалених населених пунктах району?

- Особливої гостроти сьогодні набуває ця проблема. Адже не завжди професійні вогнеборці можуть встигнути зупинити поширення стихії, долаючи відстань у понад 30, а то й більше кілометрів до місця події. Зокрема, до с. Малі Телковичі ця відстань сягає понад 40 км, в с.Бишляк – 36 км., у Степангород – 33 км. Є ряд інших населених пунктів, відстань до яких становить в межах 30 кілометрів. А враховуючи вкрай незадовільний стан доріг, цю відстань пожежні підрозділи долають більше, ніж за годину. І це при тому, що лише в радіусі 3 км. (згідно нормативу!) пожежна охорона може працювати ефективно. За таких умов надзвичайно важливим є функціонування місцевих пожежних команд, утримання яких покладається на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

- Скільки пожежних команд наразі функціонує у районі?

- На варті вогняної стихії у Володимирецькому районі знаходиться 16-та державна пожежно-рятувальна частина смт Володимирець, 4-ий державний пожежно-рятувальний пост в смт Рафалівка та п’ять підрозділів місцевої пожежної охорони в селах Кідри, Мульчиці, В.Цепцевичі, Городець, Більська Воля.

- Чи ефективні місцеві пожежні команди?

- До реформування аграрного сектора економіки в кожному колгоспі району існували підрозділи сільських пожежних команд, які щороку ліквідовували 40-50% пожеж на селі. Та під час розподілу і розпаювання майна та поступовому занепаду с/г району ця ланка залишилася поза увагою керівників сільгосппідприємств і місцевої влади. Пожежні депо, протипожежну техніку та обладнання зберегти у комунальній власності територіальних громад у переважній більшості не вдалося. Тому дуже гостро стоїть питання гасіння пожеж в сільській місцевості, а особливо в найбільш віддалених населених пунктах району.

Користуючись нагодою, Володимирецький районний сектор Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області закликає голів сільських, селищних рад проводити відповідну роз’яснювальну роботу серед населення про обов’язковість дотримання правил пожежної безпеки та небезпеку спалювання сухої трави, сміття, стерні на територіях торфополів або поблизу них, адже саме вони в більшості випадків стають причиною займання.

Спілкувалася Ольга ПЕШКО

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 75 гостей на сайті