Авторизація

HomeНовиниКриміналПороділля народила і викинула своє немовля в туалеті у Балаховичах (ОНОВЛЕНО!)

Породілля народила і викинула своє немовля в туалеті у Балаховичах (ОНОВЛЕНО!)

( 3 Votes )

 

Жахливий, нелюдський випадок стався ввечері 8 серпня в Балаховичах.

Місцеві діти гралися поблизу садочка у футбол. Та несподівано 17-річний  юнак почув чийсь плач. Спочатку подумали, що то десь в хащах біля шкільного туалету, що поблизу, пищить кошеня. Проте коли наблизились, зрозуміли, що то не тварина. Покликали дорослих.

Дорослі почали розбирати по цеглинах той туалет, і витягнули з вигрібної ями… новонароджене немовля! Вони одразу ж викликали швидку та повідомили до поліції.

Йдуть мурашки по тілу…

Лікар-неонатолог Олена Корева розповідає, що дитину вагою 2,8 кілограма привезли до акушерського відділення КЗ "Володимирецька ЦРЛ" близько 12 ночі. Від народження немовляти минуло не більше 12 годин. Наразі хлопчик перебуває у кувезі під наглядом лікарів, стан його задовільний. Візуально патологій не виявлено, він доношений, здоровий, життю і здоров’ю немовляти нічого не загрожує.

 

 


 

– Доставили його нам блідого, з ознаками переохолодження. Всі лікарі шоковані, такий випадок у нас трапляється вперше. Звичайно, були поодинокі ситуації, коли від дитини відмовлялися після її народження. Але ось такого випадку, коли народити і викинути як сміття – таке жахіття трапилось у нас вперше, – розказує Олена Станіславівна (до речі, теж родом із Балахович).

На жаль, доля дитинки від перших годин життя виявилась невесела. Спочатку горе-мама ось так викинула дитину, яка потім не матиме повноцінної материнської опіки.

Начальник Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури Микола Кругліцький зазначає, що скоріше за все породілля не місцева (найпевніше – приїжджа), не стояла на обліку в лікаря акушер-гінеколога, що ускладнює процес її пошуку. На місці злочину виявлені сліди крові, плаценти ж не знайшли. Вже зареєстровано кримінальне провадження за ст. 15 ч. 2, ст. 117: закінчений замах на умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини. За такий злочин горе-матері загрожує обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк).

Наразі село гуде. Сільський голова Вадим Давидюк коментує:

– У нас всього на обліку стоїть 2 чи 3 жінки при надії, і це точно не вони. Всі люди дуже обурені, адже це нелюдський, нехристиянський вчинок…

Треба надати належне працівникам Володимирецького відділу поліції: вони працювали всю ніч і весь наступний ранок, але таки знайшли горе-матір. На місце події виїхали т.в.о. начальника Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області В. Березовський, начальник Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури М.Кругліцький, в.о. заступника начальника сектору превенції Володимирецького ВП О. Куліш.

Одразу ввечері зібрали небайдужих жителів села, почали опитувати, збирати інформацію по крупинках. Вранці наступного дня почали обходити двори, насамперед завітали до вагітних жінок.

Одна з них розповіла, що знає жінку, яка не стоїть на обліку в лікаря-гінеколога. Слідчо-оперативна група завітала до тієї жінки.

23-річна мати двох маленьких дітей спочатку заперечувала, що була вагітна і робила вигляд, ніби взагалі не розуміє, про що йде мова. Однак її хворобливий вигляд говорив про інше (адже після пологів вона втратила багато крові).

Викликали місцевого фельдшера. Та оглянула молоду маму і підтвердила, що є певні ознаки нещодавніх пологів. Жінці запропонували поїхати в лікарню до Володимирця на детальніше обстеження. Лікарі винесли остаточний висновок із підтвердженням факту пологів. Вже після цього жінка вимушена була зізнатись в скоєному.

Виявляється, вона приховувала свою вагітність навіть від чоловіка (той час від часу перебуває на заробітках). Коли почалися потуги, вона пішла в туалет і там народила дитину. А назад вже повернулась без неї.

Чоловік місцевий, а дружину привіз із Росії. Сільський голова ніяк не може охарактеризувати цю сім'ю. Каже, що жінка непривітна та мовчазна.

На даний момент підозрювана перебуває під наглядом лікарів. До неї тимчасово приставлені працівники поліції. Її вчинок кваліфікується як злочин середньої тяжкості. Діти залишились вдома з батьком. Той стверджує, що нічого не знав…

 

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

Фото автора.

 

Коментарі   

 
+17 # Гість 09.08.2017, 11:14
Особисто в мене виникає бажання глянути в очі жінки, яка змогла вчинити ось так: жорстоко і бездушно. Аби запитати: як тобі спиться горе-ненько, чи не згадуєш ти перший крик малечі, простягнуті рученята та уста, які спрагло шукають мамині груди, чи не стоїть перед твоїми очима безодня, в яку ти викинула ДИТЯ, яке носила дев"ять місяців під серцем.
В якій би життєвій ситуації не опинилася ця жінка, вона не мала ніякого права так вчинити. Хай би краще стала Зозулею, та занесла немовля до чиєїсь оселі, натомість вона перетворилася на НЕЛЮДА і залишила помирати мале Янголя!
Відповісти
 
 
+5 # Сергій СКІБЧИК 09.08.2017, 12:09
Матір-зозулю знайшли. Деталі уточнюємо...
Відповісти
 
 
0 # Гість 09.08.2017, 20:35
Права не мала, та якби люди у відчаї могли мислити здраво, то б у нас не було б самовбивць. А мені і дивитись не потрібно, я і так знаю що там - біль, відчай, горе, самотність.
Відповісти
 
 
-7 # Гість 09.08.2017, 12:07
Не християнський вчинок! А ніби це нормально в будистів чи ісламістів, чи кришнаїтів чи ще в якійсь релігії! Скрепненько так сказав голова.
Відповісти
 
 
+11 # Гість 09.08.2017, 14:07
я думаю не варто чиплятись до слів. це стала мовна конструкція, яка означає лише, що вчинок нелюдський і жорстокий, а оскільки населення у нас здебільшого християнське, тому і вчинок серед нашого населення може бути християнським чи не християнським
Відповісти
 
 
+21 # Гість 09.08.2017, 19:12
Вадим Давидюк,Балахов ицький сільський голова. Під словосполучення м "християнський вчинок" я саме і мав на увазі доброту, людяність ... а не конкретно релігійну гілку. Адже саме така мета шкільного курсу "Християнська етика", який вивчають діти різних конфесій. Дякую "гість"за підтримку в мій адрес. А я горжуся громадою, яку очолюю. Потрібно було бачити непідробну радість тих, хто зібрався, коли маленький Дмитрик (так зразу немовля назвали, в честь Діми) опинився на руках сільського фельдшера Тетяни Іванівни. Щоб дістати, неаби-яку винахідливість проявив АТОвець Леонід Юсько та директор НВК Микола Степанович. Це не просто взяти на руки. Отвір мінімальний. простір обмежений ( та і не знали скільки в нас є часу). Використали підручні засоби. Рогачиками підняли ніжку і намагалися накинути петельку. Не зразу вийшло. За другим разом легенько підважили. Вдалося дістатися рученят. Помалу малюк був на поверхні. Будь-ласка, не чіпляйтеся до слів.
Відповісти
 
 
+8 # Гість 09.08.2017, 20:38
Якби ми жили скажімо в мусульманському суспільстві, чи сільський голова був буддистом, то б і слова сказав інші. А якщо він вважає, що це не по-християнськи , то і говорить як думає.
Відповісти
 
 
0 # Гість 09.08.2017, 16:23
Мати-зозуля??? Та її матір'ю і неназвеш. Собака, і та береже своїх немовлят. А вона....
Відповісти
 
 
+4 # Гість 09.08.2017, 16:30
таких жінок треба судити на пожиттєво та стерилізувати.в они не люди і не тварини, хто вони - таких немає й слів.
Відповісти
 
 
+13 # Гість 09.08.2017, 17:43
Всі так накинулись на матір. Так це жахливо, але ми не знаємо що її спонукало до цього. До того ж купа жінок роблять аборти і ненароджених діток викидають в туалет. Купа тат відмовляються від дітей - можна сказати викидають їх в туалет, бо ж їх не цікавить доля діток. А тепер всі хто так засуджує цю жінку - згадайте, що Ви зробили для того, щоб мама доведена до відчаю так не зробила.
Всі, хто засуджує цю жінку - лягайте і вставайте і дякуйте Бога, що він дав Вам таке щасливе життя, що Ви не вчинили такий вчинок.
Відповісти
 
 
+4 # Гість 09.08.2017, 18:15
так от шановний чи шановна!
Можливо, дитина була не від чоловіка, а нагуляна і жінка не хотіла, щоб чоловік про це дізнався.
що б не сталось - викидати дитину - цей вчинок не має жодного оправдання і навіть права на розуміння
можна було хоча б в людному місці залишити, серед людей, комусь підкинути чи що.
але не кинути помирати в туалеті
Відповісти
 
 
+8 # Гість 09.08.2017, 20:16
Все погане стається з мовчазної байдужості оточуючих. Злих вовків не буває, бувають вовки нещасні.
Відповісти
 
 
+7 # Гість 09.08.2017, 20:19
У дитини в любому випадку був батько - де він дівся? Чому не був поряд? Яка різниця в шлюбі він з мамою чи ні? Покинута нещасна жінка - ось хто ця жінка. Я її не оправдую, але і не маю права осуджувати.
Відповісти
 
 
+5 # Гість 09.08.2017, 18:44
Абсурдно, як на мене! Так, ми не знаємо, що мотивувало цю жінку так вчитися. Однак, не в туалет же викидати Дитя??? Яке ж серце треба мати? Які нерви? Просто Жесть!
Відповісти
 
 
+4 # Гість 09.08.2017, 20:22
А вишкребти дитину під час аборта - це не абсурд? Яка статистика абортів? Яке ж серце треба мати, щоб вишкребти свою дитину, не дати їй народитись і викинути в смітник?
Відповісти
 
 
+5 # Siegfried 10.08.2017, 06:50
Саме так, шановний/на Гість. Аборт - це вбивство людини, що знаходиться не назовні, а під захистом мами, в якій вона росте, розвивається і має почуватися комфортно. Тому, навіть, мама не повинна разом із собою і її травити тютюном, алкоголем і наркотою. І за це не віддають під суд.
Як біда не приходить одна, так і гріх народжує гріх. Ми по своїй адамовій гріховній природі не мало грішимо і часто замість того, щоб покаятися, визнати свою провину, звинувачуємо когось чи щось, примножуючи гріх неправдивим свідченням, осудом, неправдою, наклепом і, навіть, вбивством.
Відповісти
 
 
+5 # Гість 10.08.2017, 07:17
Не судіть і не судимі будете.
Відповісти
 
 
+4 # Siegfried 10.08.2017, 07:24
І ще згадалося про те, як до Ісуса привели жінку, котру "застукали на гарячому". Вобщем, вона зблудила. (А ми іноді блудимо навіть в думках. Безконтактно, так би мовити). Так її по закону потрібно було закидати камінням. Ісус мудро відповів:"Хто не согрішає - хай першим кине камінь." отак і ми тут б'ємо себе в груди і рвемо на грудях тєльняшки: РОЗІРВАТЬ! ПОВІСИТИ! ВТОПИТИ!
Я не виправдовую погані вчинки. Я за те, щоб ми, бачачи неправду, самі не чинили неправди. А якщо в чомусь і спіткнемося, то щоб визнавали це незамєдлітєльно перед Богом, перед тими, кого обманули чи образили і далі не засуджували самі себе, а рухалися далі, вдосконалюючи свій характер. Це пожиттєва боротьба до самої фізичної смерті.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 75 гостей на сайті