Авторизація

HomeНовиниКрайові новиниНовини Зарічнянщини від 19 квітня

Новини Зарічнянщини від 19 квітня

( 0 Votes )

 

Рубрику новин по Зарічненському району веде Тамара Алексіюк, головний редактор газети "Полісся".

 

Пішов солдат і не сказав: «Прощай»

Через 27 років попрощатися з ним приїхали  в його рідне село Дібрівськ , на Полісся, шість капітанів першого рангу, сорок ветеранів-підводників з російського Єкатеринбурга, з Карелії, з білоруського Мінська, з українських Черкас, Києва, Маріуполя, Житомира, Рівного, Сарн, група колишніх підводників з Хмельницької АЕС, представники Товариства сприяння обороні України, перші особи району, а також земляки – все село. В пам»ять матроса-електромеханіка ракетного підводного крейсера стратегічного призначення К-219 Миколи Леонтійовича Смаглюка, який , виконавши свій обов»язок ціною життя, загинув біля Бермудських островів, в холодних водах Саргасового моря, у далекому 1986 році – у квітні 2013 р. відкрито Меморіальну дошку в школі, де він навчався. За традицією моряків-підводників, було приспущено  військове знамено. Так прощалися і увіковічню вали подвиг солдата.

2 травня 1985 року на веселих проводах грала музика, співали, танцювали – Колю проводжали в армію. В скорому часі прийшла додому звістка, що попав служити до Військово- Морського Флоту, а через пів року учебки він був направлений матросом –електромеханіком на атомний крейсер К-219. Про подальшу його біографію знає вже увесь світ. Її сторінки і досі не всі прочитані й відомі. Через 27 років старенька мати Миколи Смаглюка дізналася від підводників, що у далекому Санкт-Петербурзі, в Нікольському соборі на дошці золотими літерами вписане ім.»я її сина та ще трьох підводників , які загинули на К-219, врятувавши світ від атомної війни. Більш як через четверть віку їй було вручено пам»ятну відзнаку капітана К-219, розроблену ним для всіх членів екіпажу атомного крейсера. У цей день вона уперше побачила підводників, які служили разом з її сином.  У загинувших підводників немає могил. Вони живі – доки ми їх пам»ятаєм. День скорботи, спогадів і пам»яті. Він був не випадковим, бо не ми вибираємо такі дні.    

 

А чом би й ні

У Вовчицькій школі вирішили запровадити і вести свою Книгу рекордів. Учні, спільно з вчителями, придумали і розділи для неї: найстарший та наймолодший учень; найпоширеніші імена; найрідкісніші імена; найпоширеніше прізвище; найрідкісніше прізвище; найвищий та найнижчий учень (учениця); найдовше та найкоротше прізвище; найважчий та найлегший учень (учениця); найдовше та найкоротше ім.»я; найбільший та найменший клас; найкращий спортсмен школи; власниця найдовшого волосся; власники найбільшого та найменшого розміру взуття. Перша група дітей, відібраних за даними критеріями, вже вписана у Вовчицьку шкільну Книгу рекордів

 

Перші іноземні туристи сезону

Ще дітній сезон відпочинку не розпочався і, в більшості, по населених пунктах, що біля водойм, повінь, а перші іноземні туристи вже потягнулися у наші поліські  краї. Днями, в супроводі гіда з волинського Любешова, у селі Млини , Нобельської сільради побували троє іноземців із Чехословаччини. Цікавилися приїжджі люди водяним млином, що колись таки був у Млинах.Від цієї конструкції ще й досі залишилися сваї, забиті у воду, за розміщенням яких можна намалювати і відновити основу водяного млина. Проте гостям оглянути місце й залишки від млина не вдалося, бо поки що все під водою.

 

Країнами Скандинавії

Кожна поїздка збагачує нас, дає наснагу для розвитку, самовдосконалення. Любов Дмитрівна Шпаковська, нинішній директор Зарічненської ЗОШ , нещодавно повернулася із поїздки країнами Скандинавії, відвідавши, у складі освітянської делегації Рівненської області, Естонію, Фінляндію, Швецію та Латвію. Робоча мета поїздки – ознайомлення з особливостями освіти країн Скандинавії. Вивчаючи досвід північних колег, рівненчани разом з тим мали змогу споглядати архітектуру Талліна, Стокгольма, Риги, познайомитися з визначними пам»ятками Хельсінкі, Турку, Юрмали. З цієї надзвичайно цікавої і насиченої різними подіями поїздки, Любов Дмитрівна винесла для себе три важливі речі: подорожувати потрібно, адже будь-яка подорож дає позитив; замість традиційного стереотипу їхати відпочивати на Південь -  прекрасно можна відпочити, поїхавши й на Північ; завдяки цій поїздці її учасники переконались, що рівень знань, які отримують діти в українських школах, не поступається тим знанням, що отримують ровесники українських школярів у навчальних закладах Естонії, Фінляндії, Латвії, чи Швеції.    

 

Коментарі   

 
0 # Guest 24.05.2013, 18:37
До відома: Саргасове море не холодне, а навпаки дуже тепле. Там недалеко починається тепла течія Гольфстрім.
Lavr.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 46 гостей на сайті