Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

У «Вістях Рівненщини» опубліковано рішення Рівненської облради про обласний бюджет на 2017 рік.

Як видно з публікації, доходи облбюджету сягають 5,920 мільярда гривень, субвенція із держбюджету – дещо більше 5,102 мільярда, а видатки облбюджету – майже 5,920 мільярда гривень, тобто, фактично рівняються з доходами (в абсолютних числах видатків заплановано дещо менше, ніж доходів).

Як зазначає, оцінюючи бюджет області, кореспондент «Голосу України» Олександра Юркова, «одним з основних пріоритетів формування видаткової частини обласного бюджету залишається збереження його соціальної спрямованості». І пояснюється це, зокрема, демографічними особливостями нашого краю. Якщо по Україні середній показник народжуваності становить 11,4 відсотка, то по Рівненщині – 15,9, а в нашому районі – 19,6. Ще вищий він у Рокитнівському – 20,7. І це значить, що область, особливо її поліська частина, лідирує в Україні по народжуваності дітей. Звісно, цього не можна було обійти у бюджеті-2017, формуючи трансферти між державним, обласним та іншими бюджетами. Тож на різні види соціальної допомоги (сім’ям із дітьми, малозабезпеченим, інвалідам, дітям-сиротам, на оплату електроенергії, природного газу, на придбання палива і т.д.) цього року спрямовується понад 2,863 мільярда гривень, а разом із трансфертами, призначеними для 18 об’єднаних територіальних громад, – понад 5,391 мільярда.

Щоправда, погляд затримується на графі, в якій визначено обсяги трансфертів на надання пільг та житлових субсидій населенню, призначених на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків, споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот. Якщо по Березнівському району ця допомога визначається майже дев’ятизначним числом, то по нашому – лише семизначним: 9 893 000 проти 92 758 000 гривень. Менше, ніж у нас, лиш у Зарічненському районі (дещо більше 5 млн грн), тому за коментарем звернулися до начальника фінуправління Олени Шикало. Ні, в області нас не обділили. Вказаний трансфертний різнобій пояснюється просто: всі райони, крім нашого і Зарічненського, газифіковані, тож вказана субвенція пов’язана із субсидіями, на які, у свою чергу, впливає висока вартість природного газу.

За визначенням уже згаданої Олександри Юркової, «усупереч загальній тенденції по Україні щодо оптимізації шкіл у зв’язку із зменшенням кількості учнів, навпаки визріла гостра потреба в будівництві нових шкіл і дитячих закладів». Це напряму стосується й Володимиреччини. І депутати, звісно, не обминули проблему шкільного будівництва та надання якісних освітніх послуг населенню. Очевидно, дається взнаки той гіркий досвід, коли показовим став і випадок зі Степангородською ЗОШ: боячись пустити дітей у стару небезпечну школу, батьки виставили владі справедливі вимоги через зволікання з будівництвом і на добрий місяць затримали навчальний процес. Торік будівництво розпочалось, але, як зазначається в «Голосі України» (степангородці це підтверджують), йде воно «черепашачими темпами», хоча в селі понад півтисячі школярів і висока народжуваність дітей. Власне, це ж стосується й Озерецької ЗОШ, будівництво якої, як і в Степангороді, призупинено і ситуація з подальшим фінансуванням на сьогодні не прояснилася.

Випадок з обома цими школами показовий, однак – не винятковий. Тому на сесії та в облрадівських комісіях вказували, що в області 55 шкіл, учні в яких через тісняву навчаються у дві зміни, а через нестачу дитсадків далеко не вся малеча охоплена дошкільною освітою. Для прикладу, у нас це стосується Кідрівської, Воронківської та деяких інших шкіл. Тож обласні депутати звернулися до парламенту, уряду, Мінфіну та Мінрегіонрозвитку з проханням збільшити фінанси на будівництво і реконструкцію шкіл: самотужки область із цією проблемою не справиться. 

В облбюджеті-2017 поки що не знайшлося графи, яка б визначала подальше фінансування Озерецької і Степангородської шкіл. Але за словами депутата облради Івана Караїмчука, будівництво обох навчальних закладів невдовзі продовжиться, і необхідне для цього фінансування визначиться при формуванні бюджету розвитку. Зокрема і з цією метою у переліку об’єктів, видатки на які у 2017 році проводитимуться за рахунок бюджету розвитку (перелік додано до бюджетного рішення облради), значиться нерозподілений резерв у сумі 49,97 мільйона гривень.

Але що важливе для нас містить згаданий перелік? У ньому поіменно названо об’єкти, які (переважно у чотирьох районах – Рокитнівському, Дубровицькому, Зарічненському та Володимирецькому) реконструюватимуться обласним коштом. У Дубровицькому ціна вказаної реконструкції становитиме півтора мільйона гривень, у Зарічненському – 2,5 мільйона, у Рокитнівському – 3 мільйони, у Володимирецькому – 4 мільйони. Таким чином у нашому районі планується реконструювати приміщення й обладнати амбулаторії ЗПСМ у селах Воронки, Хиночі, Заболоття, Жовкині, Більська Воля і в смт Володимирець. Зрозуміло, це буде черговий важливий крок у напрямку реформування районної медицини.

Звичайно, «Володимирецький вісник» час від часу повертатиметься до цих важливих для району питань. А поки що привертає увагу ще один озвучений через інтернет документ – моніторинг стану виконання коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) на 1 січня 2017 року, тобто за минулий рік.

Усього впродовж року на реалізацію запланованих в області об’єктів передбачалося 130 457,391 млн грн, включаючи 28 471,203 млн грн з місцевого бюджету, однак реально у квітні-грудні з ДФРР отримано 101 986,188 млн грн, що становить 100 відсотків до плану. На звітну дату касові видатки склали 119 268,093 млн грн, зокрема з ДФРР – 98 699,077 млн грн, тобто річне освоєння коштів зупинилося на рівні 96,8 відсотка. Таким чином серед областей України Рівненщина торік посіла 9-е місце, а на фоні Запорізької області, де освоєно лише 53,3 відсотка коштів, її можна вважати взагалі благополучною. Сподіваємося, будівельні позиції область утримуватиме й надалі, а відтак і Володимиреччина справиться з усіма цьогорічними намітками. З появою облбюджету-2017 старт цьому, вважатимемо, вже взято.

Олексій ГОРОДНИЙ.

ілюстрація з мережі Internet