Авторизація

HomeНаше життяДолі людськіІ тато, і мама в одній особі

І тато, і мама в одній особі

( 1 Vote )

 

…Гарна осінь на березі Вирки. Може, то її струмочки, а може, то діти Погорини сюди оселилися. Осінь гарна, як дивитися з пригірка обійстя Василя Босого. Ще красивіший цей краєвид весною, коли небо спускається у свіжу зелену траву і виблискує озерцями небесної води. Та на його, Василевому серці, зима і пекучий біль.

                23 липня 2011 року ніякий час не зітре із пам’яті. Ще не пройшло і сорок днів, як поховали його тещу Надію Федорівну, а дружину Олену Босих із малими синами (4-річним Михайлом і 11-місячним Сашком) терміново доставили до Володимирецької районної лікарні. Ці дні стали випробувальними для всієї родини. Синів лікарі «відкапали» і врятували їм життя. Мати ж за три дні «згоріла» від вірусної пневмонії. Медики зробили все можливе, та слабий імунітет жінки не витримав (а, можливо, доля така чи баба Надька, яка над усе любила свою дочку, і забрала її на Небеса)…

27 липня 2011 року Лєну поховали.

                Василь Босих залишився вдівцем із п’ятьма дітьми на руках.

                Ще три дні мукала корова. Іржала-голосила конячка. Щось недобре відчували свині, гелготали на всю округу гуси. А півень мовчав…

                Після похорон всі розійшлися – порати хазяйство. А близька родина в особі тещиної сестри Галини Федорівни повели мову про подальшу долю дітей.

                Василь Миколайович, 1974 року народження, молодий і гарний мужчина, заявив, що дітей під чужу опіку нікому не дасть. Як жили, так всі разом і житимуть. Його сестра, що теж недавно народила маля, пообіцяла брату, що Сашка доглядатиме і підкормлюватиме, бо дитині ще й року нема.

                Так батько почав виконувати обов’язки тата і мами. Коли чоловічі обов’язки вкладалися в годину-другу, то тільки прання одягу на всіх дітей займало день-два. А випічка хліба? Заміс Василю вдається, і буханці-паляниці виростають навіть кращими, ніж у доброї господині. І корову доїть він, бо треба на пашу гнати. І коня веде. І все хазяйство порає – кури, гуси, індики. Його Лєна птицю любила. А ще він садить, сіє, косить трави на сіно, збирає.

                Сватали йому молодицю. Та не прийшлася вона Василю до душі. Отак сімейним кагалом, дружно всі, батько і діти, аби залишатися сім’єю, одне за одним горою стоять.

                Важко йому. Боляче. Деколи від безвиході чи печалі задумає затушити палаюче горе оковитою. Але поруч жінчина рідня, родичі, знайомі. І діти…

                Діти дивляться на Василя Лєниними очима. І встають перед ним, хоч заплющуй чи не заплющуй очі, як у дитинстві, коли бігав із Малого Вербча через річку й потічок у Ромейки в клуб. Як вибрав собі Лєну, як побралися, як зажили, народили діток. І, здавалося, їх щастю не буде кінця…

                Найстарша Марійка, якій тільки 13, все норовить перейняти жіночу роботу у хаті. Їй допомагає 9-річна Наталка. І Роман, якому виповнилося 11 років – вже самостійний юнак: і коня запряже, і з електрикою справиться. Мишка цього року відправили на «шкільні хліба».

                Василь Миколайович із добрими людьми пробив свердловину. Купили пральну машинку-автомат. Купили бойлера, день-два – і гаряча вода звеселить дітей, а господарю полегшить роботу по господарству, бо нагріти стільки чавунів гарячої води та звари декілька баняків картоплі свиням – це час, якого тепер так не вистачає! Та найбільше сьогодні цією родиною опікується місія християнської церкви Віри Євангельської. Земляк і родич Федір Тарасюк з Ромейок та віруючі із Вербча, сестри і брати постійно допомагають сім’ї Василя Босого. Із протестантської місії у Сарнах вони привозять дітям одяг, продукти харчування. Передають все, хто чим багатий. І в душах дітей сіють любов і повагу, смирення і віру у щастя.

                 Діти виростуть. І з роками щастя прийде. І буде благословен той час і цей мужчина, як тато і мама в одній особі, що пожертвував всім заради своїх дітей.

донечки одинокого татуся - Марійка та Наталка
донечки одинокого татуся - Марійка та Наталка
 

 

Галина Тєтєнєва

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 212 гостей на сайті