Авторизація

HomeНаше життяПро те, що хвилюєПрацевлаштована молодь: «рожеві» фантазії чи реалії сьогодення?

Працевлаштована молодь: «рожеві» фантазії чи реалії сьогодення?

( 0 Votes )

Літо – гаряча пора для заробітків, особливо якщо ти молодий, амбіційний, повен сил і знаєш, що море тебе цього разу не чекає. Саме час допомогти батькам чи поліпшити власне матеріальне становище, влаштувавшись на роботу.

Звучить привабливо. Та що робити, коли тобі немає 18 і ні про який досвід роботи ти й гадки не маєш? Якщо для дорослих питання працевлаштування стоїть нині дуже гостро, то знайти роботу неповнолітньому – це майже нездійсненна місія.

Нездійсненна практично, але не теоретично. Згідно статті 196 Кодексу законів про працю України,  підприємства, установи та  організації зобов`язані встановлювати «броню прийняття на роботу та професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодших 18-ти років». Відмова особам, які направлені на роботу чи навчання за рахунок броні, може бути оскаржена в суді.

Та економічна криза та внутрішні фінансові проблеми більшості установ змушують працедавців переступати через закон.

– Раніше у нас було заброньовано до 100 робочих місць, а цьогоріч лише 22. У першу чергу роботою забезпечують пільговиків – дітей-сиріт, з неблагополучних сімей, тощо. Також ми допомагаємо знайти роботу тим, що перебували у виправних закладах. Минулого року ми допомогли чотирьом таким хлопчикам, – розповідає головний спеціаліст з профілактичної роботи з дітьми служби у справах дітей виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Валентина Миколаївна Шпак. Та все ж, неповнолітні жителі міста атомників мають набагато більші шанси отримати робоче місце, ніж їхні однолітки з області. Виявляється, місто-супутник – це єдиний (!) населений пункт у Рівненській області, який ще бронює місця для маленьких трудівників.

Нині 20 підлітків мають змогу проявити себе у відокремленому підрозділі РАЕС національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», один на Кузнецовському хлібозаводі та ще один у місцевому автотранспортному підприємстві. Тут неповнолітні зможуть працювати озеленювачами, підсобними робітниками і т.д. Фактично до праці допускаються діти з 14 років, проте насправді перевагу надають 15-річним (з 14 – лише за згодою батьків). Для підлітків такого віку навантаження не може сягати більше 24 годин на тиждень, для повнолітніх – 36-ти. Дорослий відпрацьовує 40 годин, тому «знижка» для учнів старшої школи зовсім мізерна.

– Одна дівчинка у нас на хлібозаводі працювала. Її змушували у тяжких гумових чоботах мити ящики. То вона ту зарплату як трофей додому несла! Дитина працює майже так само, як інші робітники. І для молоді це, звичайно, важко. Та, безумовно, така праця – хороший досвід. Я от сама із сьомого класу підробляла прибиральницею, – згадує Валентина Миколаївна.

Умови праці для підлітків постійно контролюються службою у справах дітей. До того ж, кожна дитина, яка працює на певній установі скорочений день, повинна отримувати такі ж гроші, як і дорослий з повноцінним графіком. Згідно закону, зарплата не повинна опускатися за планку загального мінімуму установи. Рамки скрізь різні, проте загалом це десь біля тисячі гривень.

22 місця – це дуже мала пропозиція, а попит – шалений! Отримати таке «золоте» місце – все одно, що пройти конкурс на навчання за державний кошт у престижний столичний вуз.  

– До нас приходить дуже велика кількість бажаючих. Більшості мусимо відмовляти. І ображаються, і не вірять. І кричать, що то все за гроші і т.д., – ділиться враженнями головний спеціаліст з профілактичної роботи.

Тому чимало підлітків змушені шукати заробітку іншим шляхом. Іноді помічником може стати газета. Мій знайомий знайшов на шпальті оголошення про вакансію розповсюджувача листівок-флаєрів від магазину побутової техніки. Трішки попрацював, а потім йому запропонували перейти на постійну роботу у цій торговій точці. Наглядати за покупцями, товаром та встановлювати бажаючим  Windows.

– Платили копійки, але для мене тоді вистачало. Роботою не перевантажували. Та й ставилися лояльно, якось дуже обережно, – розповідає Сергій. Та, на жаль, подібні історії – скоріше вийнятки, ніж правило. Кузнецовський рекламний тижневик «Майдан» не може похвалитися великою кількістю вакансій у стовпчику «Робота». Та й ті переважно пропонують про віддалену працю на м`ясокомбінаті чи птахофермі.

Зі студентами справи ще складніші. Кузнецовський центр зайнятості також зобов`язаний бронювати хоча б 1-2 місця для охочих підзаробити. Проте очевидно, що ця норма не виконується. Коли я завітала до цього закладу, аби прояснити ситуацію, то побачила здивовані очі працівників і почула досить грубу відмову. «Ми зі студентами не працюємо! Та й вони до нас не приходять. Ми таким не займаємось! Вам не до нас!».

Валентина Миколаївна пригадує історію про дівчинку-сироту, яка навчалася в університеті та хотіла поліпшити свій матеріальний стан. Вона звернулася, звичайно ж, до Центру зайнятості, де отримала різку відмову. Дівчинка була шокована, адже знала, що місце повинно бути заброньоване, тим паче – для пільгової частини населення. У результаті студентка все ж роботу отримала, хоча для цього її опікуну довелося написати лист в Адміністрацію президента.

Ймовірно, у закладі дотримуються думки: студент – самостійна людина. Та цієї безумовно хорошої риси недостатньо.

Двадцятирічному Максу кров з носа потрібні були гроші. Маючи за плечима досвід роботи у ресторанному бізнесі, він вирішив піти найнятись у перший-ліпший заклад. Щоб отримати посаду, довелося збрехати про те, що студент: тільки зачувши про університет, адміністратори відмовляються мати з вами справу. Та і на роботі не солодко.

– Насамперед уважно монітор газети. Якщо там регулярно фігурують вакантні посади одного і того ж кафе – скоріше за все, працівники просто втікають звідти. ТОП-лідер на шпальтах – кафе «Венеція». Тут вас змусять все робити: і мити підлогу, і вішати та прасувати штори. До того ж, водночас працювати і офіціантом і посудомийкою. А меню разом з винною картою – треба знати як підручник! Будете стажуватись місяць – а потім з вами попрощаються», – розповідає про свій досвід Максим.

Місць, де можна успішно знайти роботу до душі, у Кузнецовську як кіт наплакав. Та все ж вони існують.

Зокрема, супермаркет «Вопак» гостинно вітає студентів. Питання досвіду роботи тут не стоїть. Не знаєте – навчать! Ось уже другий рік поспіль керівництво супермаркету співпрацює зі студентами. І запевняє – жодних проблем.

– Я б сказала, що зі студентами навіть краще працювати. У них свіжі голови. Вони мають гарну пам`ять і все добре запам`ятовують. У мене син-студент, тож я розумію їх. Торік Віталік погано здав екзамени і приїхав додому без стипендії. Я йому й кажу: «Нема стипендії – іди працюй!». Спочатку думала, що буде трошки лінуватися (мама-директор і всяке таке). Але цього не сталося. Потім він привів до нас свого однокурсника – і так-от почалась студентська практика, – розповідає керуюча супермаркетом Оксана Михайлівна Рудичик.

На сьогодні через «Вопак» пройшло вже біля десятка студентів. Нині на столі у Оксани Михайлівни – дуже багато анкет. Минулорічні працівники знову на своєму робочому місці.

– Той, хто хоче, той і працює. Інші чому не хочуть їх брати – тому що бояться кадрової документації! – ділиться висновками директорка.

        Не знаю, хто чого боїться – чи документації чи фінансових затрат, та факт залишається фактом: ну не хочуть працедавці давати роботу бідним студентам! Найліпша підказка до теми – не май 100 гривень, а май 100 друзів. Або знайомих. Або знайомих знайомих. Таким шляхом мій друг, студент третього курсу Олексій отримав роботу на РАЕС. Навіть своє справжнє ім`я відмовився публікувати – боїться наврочити.

Наймати студентів у великих містах помаленьку стає модною тенденцією, новим «трендом» сучасної української економіки. Хочеться вірити, що незабаром цей «модний писк» дійде і до маленьких містечок. А поки перефразую народну мудрість: той, хто шукає – не завжди знаходить. Втім, не забуваймо, що цілеспрямованість, бажання працювати і крапелька удачі – практично стовідсоткова гарантія отримання першого робочого місця.

Ілона ГРОМЛЮК,

м. Кузнецовськ.

 

 

Коментарі   

 
+2 # Гість 01.10.2015, 23:24
Привіт! Мене звати Ліза мені 13 років я талановита і гарно лажу з людьми я дуже хочу знайти роботу . Ми купили автомобіль і влізли в борги і саме тому я хочу допомогти в такій ситуації своїм батькам тому що їхні проблеми це і проблеми і вирішувати їх ми повинні разом ;-)
Я шукала роботу по обьявах і по різних сайтах та нічього не знайшла . Я дуже вас прошу допомогти мені я буду дуже дкже старатись тільки допоможіть мені
Відповісти
 
 
+3 # xosяin 02.10.2015, 12:46
І які таланти має Ліза у свої 13 років? Якби доросліша, то на вибори агітки можна складати (половина кандидатів нинішніх виборів -- геть темні люди у виборчих технологіях), або макулатуру роздавати...
Відповісти
 
 
+4 # Гість 02.10.2015, 11:01
;-) Лізочко, доню, приготуй собі сачок з довгим держаком, або лопату-американ ку, чи хорошу міцну штикову лопату. А далі запитай у хлопців, які на мациклєтах і на вєліках їздять з таким приладдям, ;-) що з цим усім робити? А можливо вони і тебе візьмуть в свою бригаду. Адже світ не без добрих людей. 8)
Відповісти
 
 
+3 # Гість 02.10.2015, 17:10
Лізі я дав би таку пораду - вчися по-справжньому і старанно. Зараз величезний попит на спеціалістів, а не на тих, хто вчився "чему-нибудь и как-нибудь". Будь-яка добре освоєна спеціальність, включаючи робітничу, завжди прогодує. Не дивіться на тих, хто правдами і неправдами одержав (купив) диплом і хоче мати золоті гори. Такі "спеціалісти" нікому не потрібні. Знати табличку множення, сяк-так читати і писати - це рівень плінтуса. Тому, Лізо, краще добре вчись, не поспішай на роботу, ще напрацюєшся. А якщо хочеш працювати - краще допоможи мамі в домашній роботі і сама при цьому щось навчишся.
Відповісти
 
 
0 # Соломія 05.10.2015, 17:09
Ліза, дам пораду зі свого прожитого життя, програма школи, тобі мало пригодиться в житті. Практика показує, що діти які в школі активно займались позашкільною роботою досягають більше, ніж ті хто старанно сидів за книжками.
Тепер криза, а одже легше виходити на ринок любих послуг. Роботи в нас ти не знайдеш, ото ж лишається інтернет. Пробуй працювати по системі "дробшипінг". Іде новий рік. Попробуй щось в цій сфері - на новорічний наряд заробиш 100%.
Відповісти
 
 
0 # Соломія 05.10.2015, 17:09
Ще знаю що наші школярі хто знає англійську займаються онлайн перекладами.
Відповісти
 
 
0 # Соломія 05.10.2015, 17:14
Раджу зареєструватись на http://www.kidstaff.com.ua там часто шукають людей, що будуть наповнювати інтернет-магази ни. Дівчинка в 13 років без проблем з цим впорається.
Відповісти
 
 
+2 # Соломія 03.10.2015, 15:17
Лізочко, не слухай тих дядьків, заробляти можна в любому віці, я б тобі допомогла б, та тільки як тебе знайти.
Відповісти
 
 
-3 # Гість 05.10.2015, 10:46
Мабуть з собою на панель візьмеш через рік-другий?
Відповісти
 
 
-1 # Гість 05.10.2015, 13:38
З вас завжди якийсь паскудний черв*як вискакує. Заспокойтесь.
Відповісти
 
 
0 # Siegfried 05.10.2015, 21:19
Це Ви, Соломіє, маєте на увазі якогось гельміта? Як же можна при цьому заспокоїтися? Тут негайно потрібно відвар пИжми пити, або антигельмітні пігулки чи суспензію.
Відповісти
 
 
+2 # Соломія 06.10.2015, 10:28
Мені цікаво, Siegfried, хоч сам зрозумів, що написав? :lol:
Мабуть гельмінти замучили, ну до врача раджу сходити. :lol:
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 111 гостей на сайті