Авторизація

HomeНаше життяПро те, що хвилюєВакцинування: так чи ні?

Вакцинування: так чи ні?

( 0 Votes )

 

Останнім часом в Україні де-не-де та вибухнуть спалахи то поліомієліту, то правцю. Ситуація стає напружена, адже останню хворобу вже не зустрічали на практиці навіть поважного віку викладачі радянських медуніверситетів, випускники яких сьогодні лікують нас і наших дітей в медзакладах.

Що сталося? Чому небезпечний вірус знову атакує?

Про доречність чи недоречність щеплення, про якість індійської вакцини розповідає лікар загальної практики сімейної медицини Ірина Гарбар.

-        Ірино Іванівно, серед населення довго існував спокій щодо таких небезпечних гострих інфекційних захворювань, як правець, кашлюк, поліомієліт. Всі про них раніше чули, знали, що це страшно, та слава богу до пори до часу в практиці вони не зустрічались. Проте сьогодні ситуація змінилась. З чим це повязано?

-        Бактерії-збудники цих захворювань ніколи не були подолані чи знищені. Це майже неможливо в природі. Вони з часом мутують, звикають до нових природних умов і при першій можливості знову дають про себе знати. Таку першу можливість вони і використали: за останні роки через поширення недостовірної інформації серед населення, яку люди в розмовах навмисно чи ненавмисно збільшують і перекручують, ніби в телефонному радіо, виникає в свідомості батьків спротив до щеплення дітей. Хтось боїться негативних наслідків вакцинування і тому відмовляється категорично від даної процедури, хтось це робить через свої релігійні переконання. Хтось чекає кращої вакцини. В результаті у нас левова частка дітей залишається нещепленою. Ці діти наражаються на велику небезпеку – стати об’єктом захворювання гострими інфекційними захворюваннями, і вони можуть заразити інших дітей. Винні в тому не лікарні, які не провели щеплення. Винні в тому батьки, які через певні переконання свідомо дитину не провакцинували. Ось на таких дітях давно забуті поліомієліт та правець в останні роки і проявилися. Виною всьому низький рівень освіченості населення. Адже діти, які захворіли цими страшними хворобами, не мали щеплення. Батьки їм навіть не дали право вибору. І вони в тому не винні, проте саме вони і стали жертвами цих небезпечних хвороб. Дякувати богу, в нашому районі ці хвороби не зафіксовані. Проте по Україні вони ж проявляються. І кір, і краснуха, і кашлюк, і правець. Вакцина є, але зменшується кількість вакцинованих дітей через відмову їхніх батьків від щеплення.

-        Минулого року був справжній ажіотаж навколо вакцини АКДП (адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина) і батьки були дуже налякані негативними наслідками вакцинування. Як ви це прокоментуєте?

-        Міністерство охорони здоров’я зробило замовлення саме індійської вакцини. Ніякої іншої в Україні не було і - акцентую вашу увагу – найближчим часом не буде ні в державних поліклініках, ні в приватних. Вакцина до нас прийшла. А інструкція до неї перекладена на нашу мову не була. От і вийшло, що нам наказали робити щеплення за стандартною процедурою, проте в неперекладеній інструкції були вказані наслідки, що, як стало відомо пізніше, після перекладу, рахуються нормою і допустимою реакцією організму на препарат. Поки наше міністерство додумалось перекласти інструкцію, Україна вкрай сполохалась від псевдоускладнень. Почервоніння, набряк, болючість в місці уколу, підвищення температури тіла – цілком допустиме явище для організму, який пройшов щеплення даною вакциною, адже в організм дитини вводиться живий кашлюковий компонент. Тобто на живе ведення білка організм має алергічну реакцію. І це добре, що така реакція є: вона означає, що препарат почав діяти, а організм почав протидіяти, отже виробляються антитіла, з’являється імунітет проти хвороби. Та сама європейська (бельгійська, французька) вакцина здебільшого взагалі ніякої реакції не давала. Батьки раділи: дитина нормально перенесла щеплення. Шановні, відсутність реакції і місцевої, і загальної не завжди добре, адже незрозуміло навіть, чи почала вона в організмі діяти, чи виробився імунітет.

-        Отож цей ажіотаж вплинув на відмови від щеплення серед батьків?

-        Звичайно вплинув. Дійсно багато хто був наляканий такими змінами в організмі їхніх дітей, тому після минулорічного виправданого ажіотажу немалий відсоток батьків категорично відмовився від будь-якого подальшого щеплення. Можу сказати на прикладі вакцинованих дітей проти дифтерії: з 180 дітей приблизно 20-25% не щеплені через підписану батьками відмову. На сьогодні в районі нараховано 20605 дітей від 0 до 17 років, за останні 9 місяців підписаних відмов від щеплення 888. Але поза цим числом – купа тих, хто відмовився на словах, хто забув прийти, у кого дитина захворіла на момент проведення щеплення, або ті, хто чекає «кращої» вакцини. От і виходить, що запланованих щеплень маємо 4467, а виконано лише 3047.

-        Отож, індійська вакцина для щеплення АКДП. Саме її так бояться українські мами і тата. Прокоментуйте її якість, будь ласка.

-        Реакція на будь-яку вакцину завжди є індивідуальною. Наголошую ще раз: альтернативи індійській у нас в державі нема. Я не можу сказати нічого поганого про вакцину цього виробника. Якість дійсно хороша, вакцина просертифікована, а умов зберігання ми обов’язково дотримуємось. Дітей завжди готуємо до щеплення. По-перше, робимо огляд дитини, вимірюємо температуру тіла, оглядаємо ротову порожнину на наявність почервоніння горла, прослуховуємо дихальні шляхи. Окрім того, за три дні до вакцинування радимо батькам проводити діткам протизапальну терапію (нурофен, ібуфен) і давати протиалергічні препарати. Це, до речі, прописано в інструкції до препарату вакцини. Був лише один випадок, коли дитина захворіла ангіною після щеплення. Ймовірно, вона підхопила вірус напередодні, однак на момент огляду перед щепленням той вірус ще не проявився. Введений препарат послабив дитячий імунітет і як результат ангіна дала про себе знати. Однак вона б проявилась і без щеплення. Цього разу так співпало. А ще був випадок, коли дитині зробили щеплення, а ввечері батьки хлопчика відвезли вже у приймальне відділення – у того зуб почав боліти. І їм сам лікар сказав: це, певно через, щеплення. Ну про що можна говорити, якщо часто навіть лікарі таку нісенітницю можуть сказати. Мати хлопчика звичайно і далі продовжує так думати. Низький рівень освіченості населення призводить до таких казусів. Проте звичайно, ця мама не усвідомила, що взаємозв’язку між зубним болем і щепленням нема. І звичайно розказала всім знайомим, що вакцина дала такі негативні наслідки. В тому числі саме так і народжується недовіра до тієї ж вакцини і до лікарів.

-        А дорослі вакцинуються?

-        Серед обов’язкових щеплень для дорослих є раз в 10 років щеплення проти дифтерії і правця. Ми їх обдзвонюємо і запрошуємо на процедуру вакцинації. Якщо наприклад, людина немісцева, але живе тут, то їй необхідно занести в поліклініку так звану форму-063 (довідка з графіком здійснених щеплень). Якщо ж такої форми немає у людини при собі, або ж вона взагалі щеплень не має, заводиться нова форма і проводиться трьохразове щеплення інтервалом в місяць.

-        Ви розказали про обов’язкові щеплення. А як прокоментуєте рекомендовані, наприклад, вакцинування проти грипу?

-        Так, вони не є обов’язковими, вони є рекомендованими. Проте результат буде лише тоді, коли щеплення проти грипу відбудеться хоча б за місяць-два до початку епідемії вірусної хвороби в країні. А в нас як робиться: епідемія починається, а міністерство лише починає говорити про проблему. В країні епідемія, а по лікарнях тільки ось-ось починають надходити вакцини від штамів грипу. Пізнє вакцинування не дає результату. Адже потрібен час, щоб виробився імунітет проти хвороби. Якщо ж робити вчасно, то звичайно, це робити варто.

-        Що порадите батькам?

-        Наголошую на необхідності і обов’язковості проведення щеплень. Протипоказань для вакцинування дуже мало. В Америці вакцинують в обов’язковому порядку навіть вагітних (від дифтерії, поліомєліту), а в Європі навіть нежить і незначне підвищення температури не є протипоказом для щеплення. Насправді і у нас вони не є протипоказом, однак батьки на ці нюанси завжди звертають увагу і на щеплення дитину із нежиттю не ведуть Якщо буде рости кількість відмов від щеплення, ми дійдемо до тієї ситуації, коли вакцин взагалі не було. А ви розумієте, що це стан страшної небезпечної епідемії, вийти з якої буде дуже складно. Тоді людей не врятують ні їхні релігійні принципи, ні очікування з моря погоди…

Оскільки серед населення є дуже багато батьків, які не довіряють саме державній медицині, захотілося дізнатись про паралельну думку. Її озвучив приватний лікар-педіатр Тетяна Ковенько:

-        Звичайно я підтримую позицію обов’язковості щеплень. Ті наслідки, які населенням розуміються як негативні – вони насправді не є такими: почервоніння місця уколу, його набряк чи підвищена температура тіла – це нормальна реакція на щеплення, вона такою і має бути. Це говорить про те, що препарат створив міні-хворобу в організмі і організм бореться, виробляє антитіла, імунітет. Ненормальна реакція – це судоми, параліч ніжки, певні явища менінгіту. В цьому випадку обов’язково і негайно треба звертатись до лікаря. Взагалі такі випадки дуже поодинокі.

Якщо говорити саме про вакцину індійського виробника, то вона є цільноклітинною (на відміну від паралельно існуючих ацелюлярних вакцин, діти останню легше переносять) і тому на неї йде бурхлива імунна відповідь дитячого організму. Така вакцина містить неживу кашлюкову бактерію, яка не викликає самого захворювання, однак викликає повноцінну реакцію організму на бактерію. Цільноклітинної вакцини вистачає на довше, ніж ацелюлярної, проте вона переноситься важче. Якщо виробник дотримується всіх умов під час виробництва вакцини, якщо перевізник і пункт щеплення дотримуються холодового ланцюга, нема порушень умов транспортування і зберігання вакцини, якщо вона пройшла всі перевірки і має сертифікат якості, то така вакцина є безпечною для того, аби нею щеплювати і дітей, і дорослих. Якщо батьки сумніваються у вакцині, вони мають право ознайомитись із сертифікатом її якості, можуть пересвідчитись у придатності вакцини, оглянути сам флакон – щоб в ньому рідина була прозора, не містила осаду. Інакшим чином просто «на око» якість вакцини перевірити неможливо. Також треба звертати увагу на умови зберігання вакцини. Вона має лежати у холодильнику, а не просто на полиці в маніпуляційному кабінеті.

Стосовно ж вакцинування ж проти грипу, то тут приватний лікар повністю сходиться в думці з державним педіатром: вакцинуватись треба хоча б за два місяці до епідемії грипу, аби імунітет проти нього встиг виробитись.

Багато питань викликає вакцина проти штамів грипу, яка продається в аптеці. Важко перевірити тут холодовий ланцюг, знову ж таки, поки людина донесе вакцину до лікарні, поки дочекається черги… Температурний режим в таких умовах порушується. Тому краще замовляти вакцини в самому пункті щеплення. Треба звертатись до свого сімейного лікаря, робити замовлення вакцини і вже після цього вакцинуватись на місці, в лікарні. Але – як мінімум за два місяці до прогнозованої епідемії грипу.

А що з приводу щеплення проти гострих інфекційних захворювань думають жителі нашого району?

 

Результати опитування:

Володимир: На мою думку щеплення обов’язкові, але питання всебічного контролю залишаються: чи професіонал той лікар, що їх робитиме? історія самого щеплення (виробник, придатність, попередні випробування) та інші...- це мають робити лікарі з батьками спільно. Як на мене, сьогодні можливість підхопити якусь хворобу й померти набагато вища ніж можливість померти від щеплення.

Лідія: до щеплення ставлюсь позитивно, аби вакцина було якісною.

Олена: підтримую необхідність вакцинування. Ми робили щеплення нашим дітям, жодних проблем не мали. Але завжди перед щепленням обстежували дитину у лікаря і перевіряли вакцину на термін придатності, наявність сертифікату якості.

Галина: я за вакцинування. Однак на скільки мені відомо (з популярного журналу по догляду за дітьми) має бути перед цим огляд педіатра, невропатолога, імунолога, ортопеда і окуліста. Мою дитину оглядав лише педіатр. Наразі поки що перші щеплення вдалі. сподіваємось, що так і далі триватиме.

Юрій: Думаю що це запитання в 2017 році не повинно бути в обговоренні. Це те саме, що питати в людей чи корисні правила дорожнього руху. Все дуже просто. Якщо хочете побачити онуків, то спочатку проведіть щеплення своїм дітям ( не будьте егоїстичним, вас же всіх щеплювали, дайте шанс своїм дітям).

Лілія: більше не роблю дітям щеплення. Останнього разу мали негативні наслідки, через що від щеплень взагалі відмовились.

Юлія: думаю, вакцинуватись треба, але нормальною, якісною вакциною, однозначно не індійською. Від неї були наслідки негативні по всій країні. Про це всі телеканали говорили. Я їй не довіряю.

Микола: мусиш робити, бо без щеплень в садок не беруть. Тим більше сьогодні через забруднене середовище розвиваються всілякі епідемії. Хотілось би довіряти нашій медицині і тим препаратам, які медики призначають і в державних, і в приватних лікарнях. Проте лікарі частоі  самі сумніваються в тому, що призначають. В цьому сам не раз переконувався: призначили дитині один препарат, а той не діє, призначили інший препарат. І невідомо, який почав допомагати: попередній, чи останній. Та й за дітей переймаєшся: вони ж не випробувальний полігон. В першу чергу хотілося б бути впевненим, що ці препарати щеплення є дійсно тією складовою, яка потрібна для захисту організму, а не для його ураження.

Наталія: вакцинування необхідне, звичайно. Але особисто для мене важливо, що щеплення відбувалось згідно затвердженого графіку щеплень, також звертаю увагу на якість вакцини, нормальний огляд перед вакцинацією, врахування проти показів.

Катерина: сумніваюсь у якості вакцини, тому не всі щеплення дітям давала робити. Страшно.

Андрій: для спокійної совісті здаємо перед щепленням всі аналізи, перевіряємось спочатку в лікаря. І якщо нема протипоказів, тоді лише щеплюємось

Олена Стельмащук

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 76 гостей на сайті