Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Чому відмовляються приймати молоко від власників корів, господарів-одноосібників?

«В Україні можуть відмовитися від молока, яке здають хазяї-одноосібники…» Таку тезу висловив директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Мороз під час засідання робочої групи з моніторингу продовольчих ринків в Антимонопольному комітеті України.

Там зазначалося, що молоко, яке люди здають від своїх корівок, не відповідає міжнародним стандартам та вимогам Євросоюзу. Люди хвилюються і задають запитання: «Що це за нововведення?» і «Чи справді можуть заборонити приймати це молоко нашому Володимирецькому молокозаводу?»

Прояснити ситуацію ми попросили місцевих експертів.

Марія Кривко, начальник відділу економічного та агропромислового розвитку РДА:

– У Мінагрополітики дійсно обговорюється ця тема на рівні держави. Ще з 2008 року комісія Євросоюзу запропонувала Україні врегулювати питання молока, що поставляється на переробні підприємства із домогосподарств. Там твердять, що ситуація на молочному ринку України досить непроста, бо ще й досі величезна частка виробництва молока надходить із домогосподарств селян. А це – 82 % усього молока, яке надходить до споживачів. Це по Україні. По нашому Володимирецькому району даний показник сягає 97 %.

 Відомо, що молоко другого сорту заборонене майже у всіх країнах, лише в Україні його можна продавати. Молоко першого сорту має бути видоєне доїльним апаратом у ємкість, яка не допускає контакту з навколишнім середовищем. Найперше з повітрям.

Ми прекрасно розуміємо: якщо українські молочні продукти не відповідатимуть європейським стандартам якості, то їх ніхто не купуватиме на світових ринках.

За вимогами європейських імпортерів, при реалізації молочної продукції має бути обстежений не лише молокозавод, який виробляє продукт, але й сировинна зона, де виробляється ця продукція, включаючи й домоволодіння, пасовища. Одна із вимог: молоко не повинно контактувати з повітрям, а для цього повинні бути збудовані молокопроводи та доїльні зали. Для наших приватників, власників корів, навіть доїльний апарат ще велика розкіш.

Хоча у 2011 році тенденція підтримки молочного тваринництва мала перспективу і була розгорнута на державному рівні. По «Програмі підтримки розвитку молочного скотарства», постанов Кабміну № 181 і №246 скористалися тоді жителі Мульчицької та Степангородської сільських рад. Але тільки лічені одноосібники, які тримали по три корови, мали фінансову змогу придбати доїльний апарат вітчизняного виробництва за 5000 гривень.

Тож ситуація сьогодні дійсно двояка: наче ми хочемо у Європу, але відповідати їхнім вимогам не поспішаємо…

Скажу, що нашим селянам переживати не варто: молоко з домогосподарств йтиме на переробку молочних товарів для внутрішнього ринку. А для експорту – братимуть молоко якісне, яке відповідає міжнародним нормам.

Михайло Стельмах,

начальник Володимирецького відділення ТДВ «Рожищенський сирзавод»:

– Потреба в якісному молоці є. Молочний ринок має перспективу, а селяни – достойний заробіток від своїх корів. Ми приймали і приймаємо молоко як сировину від населення. І наші постачальники молочної сировини – теж переважно індивідуальний сектор.

 Сьогодні ми платимо здавачам по 4 гривні за літр базового молока. У Володимирці на базі нашого заводу працює центр по первинній обробці, охолодженню і тестуванню молока.

 З нашого молока виробляється масло, сири, спреди. Ось сьогодні, 20 червня 2017 року, дивлюся: ми заготовили 25 тонн молока. Це – набагато більше, ніж на 27 червня 2016 року. Торік у цей період було 12 тонн, сьогодні – вже 25 тонн.

Люди, здавачі молока, вірять нам, вірять у перспективу та місцевих заготівельників, які серйозно ставляться до своєї роботи. Заготівельники постійно проводять аналізи молока на біохімічний склад та жирність.

 Вчасні розрахунки за молоко – теж хороший показник нашої співпраці із здавачами молока. Є такі стабільні постачальники молока, які в місяць заробляють три-чотири тисячі гривень. Це – власники корів з Озера, Новаків, з Великих Цепцевич, Городця, Дубівки та інших. Майже кожне село Володимирецького району «накрито» нашими приймальниками молока.

 Треба врахувати і той факт, що ми працюємо в зоні серйозної конкуренції – маємо чимало сильних молочних фірм, які теж заготовляють молоко у нашому Володимирецькому районі. Це ПрАТ «Дубномолоко», «Рехальський завод сухого молока» та інші. Вони постійно не заготовляють сировину, а скочили в село, взяли першу партію молока і заплатили дорожче, ніж інші приймальники. Місяць-два брали молоко «на віру» – і зникли з молочного ринку, не заплативши людям та приймальникам.

Хочу всіх здавачів молока запевнити, що наш сирзавод від корівок районних домогосподарів молоко приймав і прийматиме.

Лідія Сернюк, власниця корівки, смт Володимирець:

– Мало сказати, що корівка – годувальниця сім’ї; вона заробляє сама на себе. Я продаю молоко на місцевий молокозавод. Цієї зими було дуже вигідно молоко здавати. Наші люди позаробляли тисячі. Бо платили не тільки за літр молока, а добра сума набігала і за жирність. Звичайно, важко тримати корівку, клопіт великий, але якщо немає роботи, то її тримати дуже вигідно. Добру зарплату вона приносить в хату.

А щодо того, що молокозаводи не будуть приймати від нас молока, – цим нас не злякаєш. Заведемо поросят, годуватимемо свиней молоком. Наросте сало і м’ясо. Може, таку чутку пустили, щоб зменшити ціну на закупівлю молока? То й тим людей не злякаєте. Не понесу на переробку, використаю дома. Кому треба молоко, то прийде чи приїде і у мене вдома купить.

А щодо вимог Європи, то скажу таке. Давно пора тим людям, які тримають худобу, давати державну підтримку, як роблять за кордоном. Це по-перше.

А по друге, заготівельні підприємства можуть поставити холодильники у своїх приймальників по селах, можуть подарувати і спеціальні відра та доїльні апарати для виробництва молока першого і вищого сорту. Молочні магнати не бідні.

От вам і вирішення проблеми. І нічого по телевізору кричати, що в одноосібників молоко другого сорту. То ви його так оцінюєте. Наче хтось спеціально робить таку бучу, аби люди корів не тримали… Аби якось цю Україну ще принизити серед інших держав. Нема того, щоб допомогти, то все робиться проти людей, все навпаки. Там, у Києві, мудрі і владні – не заважайте селянину працювати.

Записала Галина Тєтєнєва.