Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Переді мною екологічна карта Рівненщини, яка «висіла» в кабінеті голови облдержадміністрації. Наклад цієї карти три тисячі примірників. Це – найсвіжіша мапа нашої області, на якій означені всі чисті і забруднені місця. Одні – хороші для здоров’я, інші – йому загрожують.

 Третина  області, переважно північни райони Рівненщини, позначена темно-цегляним кольором. Це територія, забруднена радіацією, – «чорнобильська зона». Досі її ніхто не вивчив. Ніхто як слід не досліджував, бо на це треба великі гроші. А під «шумок» війни  четверту «чорнобильську» категорію взагалі відмінили. Потрібно було відмінити «чорнобильські» пенсії, тим «слабим» людям, що по цебру горілки вип’ють та ще й на керівних посадах сидять. Але вони ж такі хворі! А все населення району таке здорове!..

Роздуми про землю біля екологічної карти дають багато чого.

Ось на ній кар’єри і промислові підприємства, котрі забруднюють землю і територію надокола. Тут позначені місця, де захоронено хімічні відходи, отрутохімікати і добрива ще з 50-х років минулого століття. У їх переліку – й об’єкти техногенного впливу на навколишнє середовище вже  нашого часу, вибухо- і пожежонебезпечні об’єкти, без яких, однак, не може існувати  нинішня  цивілізація .

Земля… Земля…

Вона не збільшується і не зменшується. Площа району й області якою була, такою і залишається.

Період з 1965 року, коли відбулася адміністративна  реформа і наш район знову від’єднали від Дубровиці, позначився великим підйомом у народному господарстві. А зараз – занепад. Так, тоді всі північні райони потопали у зелені лісів. Сьогодні ж вони, як уже зазначалося, розмальовані у «степові тони». І це – теж факт. Бо на карті немає нашого сплюндрованого району, територія якого вже схожа на поверхню Місяця після  миття та копання бурштину. Нікому не болить серце, куди завтра твій синок чи донечка прийде за суничкою, і де ти знайдеш на тих ямках гриба, щоб показати його своїй дитині, своєму внученяті. Як ти поясниш дітям, що на ямах немає лісу і що там не співають птахи? Бо сам порив ці ями на тілі рідної  землі, аби вхопити миттєве щастя – знайти отой уламок «сонячного каменю» й одержати пожмакані «доляри». Це – сьогодні. А що буде завтра?       

Усі забули, що Земля – живий організм. І за це козиряння, за ці завдані їй рани ми заплатимо велику ціну. У Карпатах вирізали ліс – і там щороку землю накривають катаклізми: то повені, то серед весен – снігопади. Ці  бурштинові ями без лісу теж викличуть на наші землі і голови сильні бурі, смерчі. Вони вже  проходять південними районами  області. І сила таких вітрів відома: смерч у День рибалки  на очах  сотень відпочиваючих здибив Хрінницьке водосховище: з другого поверху відпочивальники санаторію побачили дно! Цей факт зафіксований. Його підтвердили очевидці й посадовці з ОДА, представники спорту, культури і телевізійники. А бурі по землі гуляють там, де не засаджена і не впорядкована земля.

Та є на екологічній карті області і  приємні відмітки: природо-заповідні фонди, зокрема і європейського значення: Рівненський природний заповідник, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки загальнодержавного значення. До них мапа додає і парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, що перейшли нам у спадок ще з 19-го століття. Вони – наочний приклад того, як у 1870-х роках серед поміщиків  і багатих людей «пішла мода» залишати пам’ять  по собі на цій землі. І вони залишали. Залишали  неповторної краси шедеври садово-паркового мистецтва з унікальним підбором дерев і кущів, об’єднаних в одну живу зелену композицію.

 Зрозуміло, час у все вносить корективи. На карті області з’явилися об’єкти водогосподарського комплексу – підприємства, які видобувають підземні мінеральні води. Їх використовують для лікувально-питних цілей та промислового розливу. А водночас піднімається питання про припинення деградації і зниження родючості ґрунту, і наш район – у цьому списку.

Причина зміни клімату – людський фактор. І про стан  земель  Володимиреччини у світлі інтенсивного їх використання позитивно говорити не доводиться.

Важливість теми  і  Всесвітнього дня Землі засвідчують явні переміни у погоді та кліматі. Ось яке резюме дала начальник відділу Рівненської філії Державного управління «Держґрунтохорона» Наталія  Дмитрієвцева: «На сучасному етапі інтенсифікації землеробства основною проблемою є не тільки отримання максимальних урожаїв сільськогосподарських культур, але і забезпечення їх стабільності, що вимагає збереження родючості ґрунтів. Зміни клімату на планеті в бік потепління дають всі підстави вважати, що наслідком такої тенденції може бути не лише підвищення температури повітря, а й погіршення стану ґрунтів і, зрештою, опустелювання територій. Це процес незворотного перетворення шару земної кори і рослинності, а в підсумку – зниження біологічної продуктивності. В екстремальних випадках він може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу. Стосується це всіх земель: і сільськогосподарських угідь, і лісів, і стану прибережних смуг,  і присадибних ділянок».

Тільки увагою до землі, підвищенням родючості ґрунту людина може змінити ситуацію. Просто кажучи, подбає про Землю, бо Земля дбає про нас.

Галина СИМЧУК.

На фото автора: рідна земля.