О, мить прекрасна, зупинись...

( 2 Votes )

         Кілька років тому я почула цікаву думку від свого колеги, який заявляв, що фотографії не можна навчитися. Мовляв, фотограф повинен мати талант від Бога, а більше нічого не потрібно.  А я ж наполягала на тому, що потрібно навчатися, або принаймні дуже багато практикуватися, аби досягти вершин майстерності. Суперечка наша вже давно забулася, але приклади прекрасного поєднання техніки і людського розуму, художнього мислення в особі фотографа я наводжу й досі. А зустріти людину, яка є втіленням усіх цих якостей, тяжко, але можливо. Саме про Степана Дем’яновича РИЖОГО, професіонала і фотографа з великої літери, я веду мову.

-          Степане Дем’яновичу, я дуже рада нашій зустрічі, тому що давно мріяла познайомитися із представником «старої школи» фотографії нашого краю. Розкажіть, будь ласка, звідки Ви родом?

-           Я народився у Каноничах, жив  у «шевченківській хаті» на хуторі. У сім’ї нас було 4 братів. Тато помер, коли мені було 14, а от мама прожила довге життя. Усяке бувало, і горе, і радість… «Пройшло босоноге дитинство, убога юність і безталанна молодість моя!» (посміхається).

-          А звідки у Вас виникло зацікавлення фотографією?

-          Мій старший брат, Леонід, був військовим. Весь час доводилося йому їздити, де тільки не бував… Якось повернувся додому з фотоапаратом. Весь час тоді з ним ходив! Ось так і мені сподобалася фотографія. 

-          Якої марки був Ваш перший фотоапарат?

-          О, я досі пам’ятаю, що це був «Зорький». Купив його «на руки» за 10 рублів. Потім уже був ФЕД, згодом пішли «Зеніти», «Київ»…

-          А де Ви навчалися? Адже, щоб тоді працювати фотографом потрібно було учитися.

-          Я побачив оголошення, звичайне, від руки написане, що запрошують бажаючих на курси фотографів. Тоді ще в Новаках працював, у бібліотеці. Вирішив вступати до Львівського міжобласного виробничого комбінату. Хто там тільки не навчався! І швачки, і перукарі, і фотографи… А жили на квартирі, десятку платили. А яка у студента стипендія була – 25 рублів.

-          Чому ж не залишилися у Львові працювати?

-          Там фотографів теж вистачало. А мене сюди кликали, от я й вирішив повернутися додому, працювати тут. Про  рішення своє зовсім не шкодую, роботи вистачало. Тоді скільки було фотографів – один-два на весь район! А план потрібно було виконувати.

-          Невже й справді стільки роботи було?

-          Ще й як! Буває, приходиш на роботу о 8 ранку, а виходиш – уже темно-темнісінько. Але що ж, то не біда( весело усміхається). Фотографували все і всіх: на документи, на дошку пошани, на весілля їздив. Усе, що у районі відбувалося фотографував, куди не повернися, робота була.

-          Ви і у фотолабораторії працювали самі? Бо часто буває так, що один фотографує, а процесом друку хтось інший…

-          Ми мали власну фотолабораторію, нас троє працювало: ретушер і 2 фотографи.  І друкували самі – глянцювали, пробивали, обрізали, клеїли, усе робили. З 1967 року аж до 2007. А потім на пенсію пішов.

-          А якби була можливість, попрацювали б іще?

-          Із задоволенням! От тільки проблема – зараз уже інша техніка пішла, цифрова. І на комп’ютері потрібно працювати. От колись було тяжче: виставляв світло, визначав витримку, діафрагму, світлочутливість плівки при кожній погоді. А зараз кожен може взяти у руки фотоапарат і він усе виставить автоматично! Була раніше ця робота клопітливою і тяжкою…

Наприкінці нашої зустрічі Степан Дем’янович слушно зауважив : фотографія - це мистецтво, а не ремесло. І посміхнувшись, побажав, аби я про це ніколи не забувала. У фотографічної спільноти існує загальна думка : якщо ти не любиш камеру, камера не любить тебе. Ця сентенція абсолютно відображає ставлення фотографа до своєї техніки та професії. Фотограф завжди має любити свою роботу, для того, щоб виконувати її добре, для того, щоб знаходити прекрасне і передавати це на світлинах. Кожен, хто має можливість і бажання фотографувати, нехай втілює свої мрії у життя. Тому що світ того вартий.

Анна ЛОГВИНЕНКО

 

Коментарі   

 
+1 # Гість 16.07.2014, 21:40
Хотілось би побачити професійно виконані п. Степаном фотознімки Канонич на сайті foto-planeta.co m/ua/, де є знімки деяких сіл району.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 66 гостей на сайті