Кубок Незалежності їде до Рафалівки

( 0 Votes )

З-поміж багатьох спортивних заходів, присвячених чвертьвіковому ювілею нашої держави, найбільш резонансним став Всеукраїнський турнір з пляжного футболу серед дівчат, який проходив з 22 по 24 серпня на РОК „Біле озеро”. Змагання завершилися впевненою перемогою найіменитішої команди – призера чемпіонату України з великого футболу костопільської „Родини”, яка обіграла усіх своїх суперників і набрала 9 очок. Другими стали футболістки РАЕС – 6 очок, а доповнили призову трійцю дівчата з Костопільського спортивного ліцею – 3 бали.

Спортсменки КДЮСШ – „Ізотоп” хоч залікових пунктів і не набрали, і в „призи” не потрапили – бо наймолодші, зате отримали дві нагороди у номінаціях „Кращий воротар” – Наталія Рищиковець та „Найперспективніший гравець” – Валерія Протасевич, дочка відомого у минулому нападника атомників Віталія Протасевича.

 На державні іменини визначився також володар Кубка області, за який змагалися у Рівному на стадіоні „Авангард” оржівський ОДЕК та ФК „Малинськ”. Лише у екстра-таймі вольову перемогу – 2 : 1 (основний час – 0 : 0) вирвали представники Березнівського району, кольори яких захищають володимирчани Віталій Брикса та Роман Сад. Вже не вперше матч виявився емоційним та з присмаком скандалу – двох гравців (по одному з кожної команди) вилучено з поля і аж одинадцятьох попереджено. Щоправда, наших земляків не було ні серед авторів забитих голів, ні серед правопорушників.

 Тепер про обласну Лігу Чемпіонів, чвертьфінали якої (за винятком одного матчу) теж були зіграні 24 серпня. Минулорічний чемпіон району – любахівський „Сокіл” – на виїзді зустрічався із ФК „Курозвани” Гощанського району і відкрив рахунок вже в дебюті гри зусиллями Сергія Сиротюка. Проте господарі поля ще до кінця тайму зуміли відновити рівновагу (Тарас Ярмощук). Надалі рахунок не змінився – 1 : 1.

 Набагато драматичнішим виявилося інше гощансько-володимирецьке протистояння у Садовому, де господарі приймали цепцевицьку „Горинь”.

Я вже писав раніше, що наявність аж трьох команд в одному невеликому населеному пункті, які грають буквально на всіх футбольних фронтах, починаючи з обласної еліт ліги і закінчуючи чемпіонатом району, викликає спочатку подив, а потім, зрозуміло, підозру: щось тут нечисто… Так воно і вийшло.

Початок гри був „затягнутий” більш як на півгодини – у місцевих футболістів просто не виявилося заявки на Лігу, а була районна. Виникає резонне запитання – а як же вони без неї пройшли попередній раунд змагань? Зрештою, матч почали, гравець місцевих Ігор Вакульчик забив гол, перекинувши м’яч через кіпера цепцевичан Олександра Самуліка, і так було до 79-ої хвилини поєдинку, коли травмувався хтось із приїжджих. Тоді виявилось, що лікар на грі відсутній. Судді припинили поєдинок, і тепер його результат буде затверджувати контрольно-дисциплінарний комітет РОФФ.

В інших чвертьфіналах „КАМАЗ” з Острожця Млинівського району розійшовся внічию – 1 : 1 із вже відомим нам заборольським „Продторгобладнанням”, а корецький „Адвокат” переміг 3 : 1 „Рівес” з Рівненського району. Матч у відповідь – 31 серпня.

 Велике футбольне свято могли спостерігати глядачі і на райцентрівському „Янтарі”. Спочатку на майданчику з’ясовували стосунки 4 районні команди у боротьбі за традиційний, заснований ще у 1998 році Кубок Незалежності. Перший півфінал безапеляційно виграла Рафалівка у Сопачева – 3 : 0 (забивали Віталій Корзюк, Роман Чугай і Ярослав Похила).

Не вийшло боротьби і у другому півфіналі, де з таким же рахунком – 3 : 0 Полиці розібрались із Зеленим. Тут два м’ячі у ворота суперників провів нападник поличан Віктор Стельмах (один – з пенальті), а ще гол „привіз” у власні ворота оборонець зеленян Василь Биков.

Справжній ажіотаж почався, коли справа дійшла до безпосередніх двобоїв за призові місця. Отож у так званому „втішному” фіналі долю третього місця вирішив лише одинадцятиметровий штрафний удар, який реалізував сопачівець Володимир Сніжко за фол когось із захисників Зеленого.

Дуже впертим видався і фінал, де, попри переконливі – 3 : 0 для Рафалівки, безголова нічия трималася ще за дві хвилини до фінального свистка рефері Петра Гончара. Поличани – суперники „зіркових” хлопців Василя Дацького – вміло тримали оборону, та не дотягнули до післяматчевих „пеналів” заледве 120 секунд… Саме тоді героєм зустрічі став Віталій Корзюк, який того дня фактично дебютував за рафалівчан. Коли кіпер „Полісся” у відчайдушному стрибку відбив удар Олександра Левкова, нападник у сміливому польоті головою добив м’яч у сітку, добряче отримавши при цьому від захисника по обличчю – 1 : 0. Поки викликали машину швидкої допомоги і міняли травмованого на Віталія Гордійчука, пішов уже доданий час, за який деморалізовані поличани пропустили ще двічі – від того ж Гордійчука та Похили.

Ось так Кубок Незалежності, який Рафалівка здобула втретє, назавжди залишиться у селищі, а наступного року суперники виборюватимуть вже новий почесний приз. Крім кубків, які отримали призери, оргкомітет змагань визначив також у кожній команді-учасниці кращих гравців. Ними стали у поличан воротар Олександр Приходько, зеленівський захисник Петро Ковальчук, хавбек із Сопачева Борис Данилко та рафалівський форвард Віталій Корзюк, якому і Кубок, і грошова винагорода далась і в прямому, і у переносному значенні потом і кров’ю…

 А вінчав футбольне свято ще один фінал, на цей раз Кубка Володимиреччини, де зійшлись райцентрівський МФК та кузнецовський „Моноліт”. До перерви краще виглядали муніципали, які, попри відсутність своїх грандів Віталія Брикси і Сергія Жданюка, виглядали жвавіше і незабаром відкрили рахунок. Їхній капітан Василь Новицький опинився, як-то кажуть, в потрібний час у потрібному місці, і після подачі з правого флангу з лінії воротарського майданчика проштовхнув шкіряну сферу у ворота Сергія Сачука – 1 : 0.

По перерві з володимирчан ніби випустили дух – вони стали все ближче і ближче відступати до власних воріт, і стало ясно, що забиті енергоремонтниками голи – лише справа часу. Так воно і сталося – у середині тайму „дублем” вистрілив один з кращих у цій грі їх півзахисник Володимир Годунок, а побиття місцевих довершили Євген Блищик та Олег Кравчук, які вийшли на заміну. І хоча ветеран МФК Василь Климук на останніх хвилинах зменшив розміри поразки на 2 : 4, це вже нічого не могло змінити – Кубок поїхав у Кузнецовськ…

 

Ю.Ковалець.

 

Коментарі   

 
0 # Гість 25.08.2016, 19:43
:-| Справляю власну помилку - не Василь, а Андрій Климук.Вибачаюс ь перед гравцем, зробив це просто механічно.
Відповісти
 
 
+1 # Гість 29.08.2016, 21:47
корзюк заявлений за фк горинь як він міг грати за ригалівку. Нащо дивиться віник та федерація кубок сопачеву.
Відповісти
 
 
0 # Гість 30.08.2016, 22:10
Цей Кубок це окреме змагання, причому тут те, що він заявлений на Цепцевичі?
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 107 гостей на сайті